Науково-освітній центр «Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії» Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника провів прес-конференцію, на якій ознайомив пресу з новими результатами в галузі фундаментальної нанофізики та з практичними розробками в галузі термоелектричної енергетики. Роботу центру високо оцінили американські експерти. Зокрема, старший менеджер Фонду цивільних досліджень та розвитку США Мерилін Пайфер, яка разом з делегацією міжнародних експертів побувала в івано-Франківську, вручила «Свідоцтво партнера» ректорові ПНУ професору Богданові Остафійчуку.


Нагадаємо, що науковці Прикарпатського університету вже близько десяти років ведуть дослідження з використання новітніх матеріалів у пристроях генерації та накопичення енергії, хоча лише торік завдяки матеріальній підтримці Фонду цивільних досліджень і розвитку США (СRDF) центр зміг придбати синхронний термоаналізатор, який допоміг здійснити прорив у наукових дослідженнях. Плідна робота науковців центру дозволила перейти від фундаментальних досліджень до створення лабораторних зразків суперконденсаторів і літієвих джерел струму, які за своїми технічними характеристиками перевищують закордонні аналоги на декілька порядків.

І не тільки. Особливо вагомим і вартісним моментом у згадуваних дослідженнях є використання недорогих та екологічно чистих матеріалів довкілля. Бо саме кісточки плодів фруктових дерев — абрикосів, вишень, слив стали основним матеріалом для створення пористовуглецевого матеріалу з унікальними характеристиками, на що прикарпатські науковці отримали патент в Україні (і наразі не отримали в Європі та Америці).

Втім, наші науковці не зупиняються на досягнутому і планують відкрити невеликий експериментальний завод при університеті, причому вони отримали запевнення голови ОДА Михайла Вишиванюка про підтримку їхнього проекту та очікують відповідного розуміння Міністерства освіти і науки й уряду України.
Окрім зазначеного, директор центру нанотехнологій Прикарпатського університету кандидат фізико-математичних наук Іван Будзуляк вважає, що отриманий пористовуглецевий матеріал має чудові абсорбентні властивості й знайде широке використання як у медицині (є перші позитивні результати щодо поглинання ракових клітин), так і в народному господарстві (знезараження води).

Зауважимо також, що в цей час практично не залишилося жодної галузі світової промисловості, де б не використовувалися пористі вуглецеві матеріали. Особливо це стосується хімічних виробництв, де вуглець використовується як каталізатор або носій каталізатора. Оскільки в ряді хімічних процесів експлуатація сучасних вуглецевих матеріалів вкрай негативно позначається на довкіллі, то звісно, що екологічно чистий вуглецевий матеріал, який отримали прикарпатські вчені, вже викликав підвищений інтерес з боку технологічно розвинених країн світу. Тому особливо важливо, щоб ці експериментальні дослідження, як і їх впровадження в промислове виробництво, активно підтримала наша держава.