Галицькі старожитності від доби палеоліту до княжих часів експонуються у виставковому залі Національного заповідника "Давній Галич".

Крем'яні знаряддя праці давніх мисливців за мамонтами, розмаїття черепків неолітичних та енеолітичних культур, ритуальні глиняні кубки, сліди давніх поховальних обрядів, найдавніші на Галичині золоті кульчики, бронзова булава якогось галицького боярина. Така колекція археологічних знахідок, зроблених впродовж останніх ста років на території давнього Галича (на Галич-Горі, багатошаровому поселенні Більшівці, Крилоському городищі), представлена вперше. За словами директора Національного заповідника "Давній Галич" Олександра Береговського, який був натхненником експозиції і автором ідеї її оформлення, у майбутньому виставка може перерости у цілком самодостатній музей археології.

"На цій виставці, зокрема, представлені результати останніх розкопок у селі Козина, під час яких було виявлене найперше на нашій території раннє поселення трипільської культури, - розповідав репортерові "ГК" завідувач відділу археології заповідника, кандидат історичних наук Тарас Ткачук. - Це поселення можна датувати 4500-4300 роками до нашої ери".

За словами археолога, під час наступних експедицій ідеально було б виявити матеріальні сліди контактів між ранньою трипільською культурою та давнішими, неолітичними культурами, які, можливо, існували на цій території одночасно. Відомо, що до приходу на галицькі землі носіїв трипільської культури її населяли представники так званої культури лінійно-стрічкової кераміки. У Більшівцях виявлено так звану "нотну" фазу цієї культури, яка існувала у 5350-5200 роках до нашої ери.

"Ми перебуваємо на крайньому сході величезної території, яку займала культура лінійно-стрічкової кераміки, простягаючись до Паризького басейну та Голландії на Заході, - пояснив Тарас Ткачук. - До речі, саме носії цієї культури були першими землеробами і скотарями на території України, а далеко не трипільці, які з'явилися значно пізніше. Спочатку були ці люди".

Галицький кореспондент