Обрання керівництва місцевих рад і формування міськвиконкомів - завершальний акорд місцевих виборів, зіграти який новообрані ради мають найближчими днями. За логікою, цей акорд мав би лише завершити загальний малюнок електоральної мелодії-2010, підтвердивши й формалізувавши вибір громадян. Але в українській політиці завжди є багато «але».

Обласна рада

Установча сесія Івано-Франківської обласної ради запланована на четвер, 25 листопада. Обрання керівництва - і конкретних осіб, і сам спосіб голосування - буде важливим тестом для нового складу ради не тільки на демократичність, а й на «вошивість» і здатність домовлятися. Зрештою, стане зрозуміло, хто в хаті ґазда - чи обрані громадою депутати, чи обласна адміністрація.

Зі 114 депутатів облради щонайменше 75 представляють партії, які називають себе опозиційними до чинної влади. Найбільша група у «Свободи» - 18 «штиків». У «Батьківщини» - 16, в «Нашої України» - 15, у «Фронту Змін» - 13, в УНП - 6. «Собор», НРУ, УДАР і «За Україну!» - це ще десяток. Українська Партія Ігоря Насалика, яка отримала 11 мандатів, записуватися в опозицію не поспішає, як і відкрито підтримувати владу. Провладні партії - Партія регіонів, Народна партія і «Відродження» - в сумі здобули лише 25 мандатів. Отже, перевага націонал-демократів начебто беззаперечна.

На сьогодні партійні «фракції» вже провели внутрішні наради. Міжфракційний переговорний процес також мав би завершитися. Чи вдалося обранцям виробити спільний сценарій дій і вийти на пул кандидатур на голову ради, заступників і голову бюджетної комісії? За попередньою інформацією, чітких домовленостей досягнути так і не вдалося.

«Свобода», яка провела найбільше депутатів, наполягає, щоб раду очолив лідер обласної організації Олександр Сич. Не проти цієї кандидатури «Фронт Змін» і «Батьківщина», з деякими застереженнями підтримати Сича готова «Наша Україна» й інші опозиціонери. Здавалося б, голосів має вистачити. Але обирають голову таємним голосуванням. І це той момент, коли більшість раптом може виявитися меншістю.

Проконтролювати «таємне» голосування колег партійні лідери не зможуть. А практично в кожній фракції є депутати, до яких адміністрація має, скажімо так, підхід. Що губернатор Михайло Вишиванюк переконувати вміє чудово, показало свого часу голосування за звернення проти Харківської угоди: зі 115 «опозиційних» депутатів знайшлося лише 76, які аж з третьої спроби спромоглися підняти руки й підтримати звернення в дуже пом'якшеній, беззубій редакції. Тому фракції «Фронту Змін» і «Батьківщини» готові взагалі відмовитися від участі в голосуванні, коли буде висуватися кандидат від влади. Щоб не сталося неприємних відкриттів.

В кожному разі навіть серед «опозиціонерів» в обрання Сича головою облради вірить мало хто. Натякають, що його радикальність може зашкодити «конструктивній роботі», що сьогодні потрібна стабільність, а не «політиканство», що у «Свободи» з її 18-ма депутатами непомірні апетити і т. д.

Іншими компромісними фігурами могли б бути екс-губернатор Микола Палійчук, який став депутатом по мажоритарному окрузі в рідному Яремче, чи голова облради 5-го скликання Ігор Олійник, що пройшов за списком «Нашої України». Однак претензію на крісло голови в разі провалу Сича вже висловлює друга за чисельністю після «Свободи» фракція «Батьківщини»...

Найімовірнішим кандидатом «від влади» на голову обласної ради вважається нинішній міністр охорони здоров'я Зіновій Митник, який переміг на мажоритарному окрузі на Коломийщині. Головна перепона для Митника - членство в Партії регіонів. Регіонал у кріслі голови Івано-Франківської обласної ради для більшості обраних - це не просто поразка, це ляпас, образа гонору й зневага до бандерівського краю.

Як діяти у разі провалу усіх згаданих кандидатур, а також кого пропонувати в заступники й на голову бюджетної комісії, опозиційні фракції досі не домовилися. Тому прогноз від Юрія Романюка про затяжну «спікеріаду» в раді може справдитися.

Міська рада

Значно менше інтриги в Івано-Франківській міській раді. На відміну від обласної, тут є чітка монолітна більшість «Свободи» - 34 депутати з 60. Отже, сумніватися, хто очолить раду, не доводиться. Вже давно відоме й прізвище - Руслан Марцінків. Голова Івано-Франківської міської організації «Свободи» Роман Онуфріїв, очевидно, керуватиме фракцією. Схоже, на цьому кадровий потенціал «свободівців», переможний виборчий список якої здебільшого наповнений молоддю, і вичерпується. Відтак, делегувати в міськвиконком «Свободі» нікого. До того ж, це означало б зменшення чисельності фракції. А ще - розділення відповідальності за ситуацію в місті з новим-старим мером Віктором Анушкевичусом. «Свободі» дуже хочеться влади, але не відповідальності. Для них найкомфортніша ніша - опозиційна. Але з 34-мандатами називати себе опозицією не випадає.

Тому на посади у виконкомі «свободівці» запрошували управлінців з інших політичних середовищ. За інформацією «ГК», на посаду першого заступника мера вербували екс-губернатора Миколу Палійчука і голову Долинської РДА Петра Шкутяка. Але ті не погодилися. Зрештою, хоча склад виконкому і затверджує міська рада, вносити кандидатури на її розгляд має все-таки міський голова. Важко собі уявити, що Віктор Анушкевичус зможе вимовити прізвище Шкутяка, пропонуючи сесії кандидатуру свого першого заступника.

Відтак, не виключено, що крісло першого заступника залишиться за Зіновієм Фітелем. Його найімовірнішим конкурентом вважають члена УРП «Собор» Віктора Костючика, який до цього був депутатом обласної ради, головою постійної комісії з питань містобудування й архітектури. Віктор Костючик менше відомий як заступник директора девелоперської компанії «Маодот», що збирається збудувати в Івано-Франківську на 18 га колишнього військового містечка сучасний житловий мікрорайон (декларована сума інвестицій - 100 млн. дол.) Крісло заступника з економіки, ймовірно, посяде близький до «Свободи» Любомир Слободян. Не чужий він і у «Фронті Змін»: Любомир Слободян працює заступником директора «Теплокомуненерго» Ігоря Прокопіва, головного франківського «фронтовика».

Саме «Фронт Змін», який отримав другу за чисельністю фракцію в міській раді (9 депутатів), міг би стати кадровим ядром для міської влади. Серед обраних «фронтовиків» - люди з вагомим управлінським досвідом: Ігор Прокопів, Ростислав Кукурудз, Олександр Бубен, Роман Василюк, Ріяфет Гасимов... Однак висувати свої кандидатури на місця у мерії фракція не поспішає. І хоча днями Ігор Прокопів написав заяву про звільнення з посади директора «Теплокомуненерго», претендувати на посаду у виконкомі, за інформацією «ГК», він не планує.

Не виключено, що депутати спробують змінити кількість комісій у раді і переглянути їхні функції, а також внести зміни до регламенту з метою зміцнити паритет у взаємодії мера і ради. Як висловився Сергій Борзов, що став депутатом від «Фронту Змін», «франківці проголосували за зміни. Про це чітко свідчить хоча б той факт, що до ради не пройшов жоден депутат від УНП, обласну організацію якої очолює чинний мер і обранці якої були основою промерівської більшості в минулій раді. А тому роботу ради і виконкому треба організувати так, щоб сподівані зміни відбулися. Головне - не повторити старих помилок. Принцип політичної безвідповідальності має піти в минуле. Виконком треба формувати не за політичними квотами, а за професійними критеріями». Чи вдасться це міським обранцям, покаже установча сесія 30 листопада.

Галицький кореспондент