Народний депутат України Володимир Мойсик не особливо сподівається, що протести підприємців проти прийняття нового Податкового кодексу дадуть позитивний результат. Ми з паном Володимиром зустрілися в Коломиї, куди він завітав для роботи на своєму виборчому окрузі, ну і заодно привітати зі вступом на посаду коломийського міського голови Ігоря Слюзара, який був його помічником. Звісно, як не скористатися нагодою задати кілька запитань одному з чільників партії «За Україну».

 — Ми категорично виступили й проти нового Податкового кодексу з самого початку його внесення на розгляд Верховної Ради, — каже В. Мойсик. — Чимало експертних пропозицій з цього приводу надала член нашої партії Ксенія Ляпіна. Були пропозиції і з мого боку, але все це проігноровано.

Днями на засіданні Коломийської міської ради зачитано звернення місцевих підприємців, які виступають проти цього Податкового кодексу. Депутати їх підтримали і, своєю чергою, звернулися з аналогічним документом до керівництва держави. Наступного дня чимало коломиян виїхали до Києва для участі в акціях протесту. Але, на мою думку, то, на жаль, нічого не дасть. Бо новий Податковий кодекс — це свідомий крок влади і Президента, спрямований на те, щоби якомога більше податків зібрати з простих підприємців, адже чимось треба наповнити бюджет і надати якомога більше преференцій грошовим мішкам, які його підтримали на виборах. Отже, це є повністю лобістський закон. І його не можна назвати кодексом. Кодекс — систематизоване законодавство, а тут є просто збірка з різних сфер податкового обігу.

Отож може повторитися те саме, що вийшло з Законом України «Про судоустрій». Він отримав неоднозначну оцінку не тільки в суддівській сфері, а й загалом у суспільстві. Міркую, вам як колишньому судді Верховного суду України є що сказати з цього приводу.

— Насамперед хочу наголосити на тому, що судова реформа в Україні вкрай необхідна. Довіра громадян до судової влади дійшла до нульової позначки. Треба було щось змінювати. Та, на жаль, у цьому законі можна знайти лише деякі паростки реформи. Скажімо, якщо йдеться про принцип добору суддів, їх покарання, участь органів суддівського самоврядування у справах правосуддя тощо. Але набагато більше закладено суперечностей та невідповідностей, у тому числі й нормам Конституції. На що, до речі, звертав увагу і безпосередньо Конституційний Суд. і що з того? Я особисто вніс до того закону понад 500 поправок, жодну з яких не взяли до уваги.

І перша ж практика застосування цього закону виявила всі ті недоліки. Зокрема, у процесуальній діяльності між Вищими судами і Верховним судом. Уряд навіть не зміг поділити приміщення між двома судами — одним із Вищих та Верховним. І нині суддів останнього виселяють з приміщення. Я вже не кажу про суттєве обмеження їх повноважень. Як на мене, цей закон не реформував систему правосуддя, а додав ще більше проблем до тих, котрі вже існували. Скажу більше: цей закон можна назвати корупційним допінгом для правосуддя. Тут закладено багато можливостей для нечистих на руку чиновників, починаючи від питання добору членів комісій Вищої ради юстиції, системи судових інспекторів, які перевірятимуть діяльність суддів і таке інше. Тим часом до правосуддя треба підходити дуже обережно. Але влада робить те, що їй вигідно. І це стосується того ж питання податків, мови і чи не всіх сфер нашого життя.