До кінця року у Верховній Раді планують розглянути в другому читанні проект Житлового кодексу України. Цей документ, як і Податковий кодекс, на думку експертів, має всі шанси викликати ще одну масову хвилю протестів громадян, адже ставлення до Житлового кодексу досить неоднозначне. Навіть у Головному юридичному управлінні Верховної Ради переконані, що цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Переважна більшість його статей спрямовані на регулювання відносин, які вже врегульовані різними законами та нормативними актами. Водночас він передбачає нові підходи до надання житлових послуг, зміни в їх оплаті, відновлення нарахування пені за борги, а також створення нових управлінських та контролюючих структур. Тож складається враження, що розробники законопроекту мають на меті черговий перерозподіл сфер впливу в галузі надання житлово-комунальних послуг.
Необхідність ухвалення нового Житлового кодексу пояснюють тим, що чинний Житловий кодекс УРСР ще від 1983 року суттєво застарів і не відображає змін у сфері житлових відносин, які вже відбулися. В його проекті чітко виписана схема переходу утримання і обслуговування будинків від застарілих ЖЕО до інших керуючих, управлінських та обслуговуючих структур.
«Окрім житлових кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, вперше вводиться термін  «товариство власників житла», в яке можуть об’єднуватися кілька власників квартир у малоповерхових будинках, — наголошує заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку Микола Саєвич. —  Важливо, що виписана норма включення в бюджет фінансування на підтримку таких органів самоорганізації мешканців та на перший ремонт будинку, який їм передається».
Але є в проекті нового кодексу й статті, які можуть викликати спротив більшості мешканців.
Почнімо з того, що планується змінити саму систему оплати за житло і відновити практику нарахування пені на борги з оплати житлово-комунальних послуг (на яку зараз є мораторій) по 0,1% за день від суми боргу без обмеження терміну дії та розміру пені. Зараз мешканці платять ЖЕО квартирну плату, яка йде на утримання житла і прибудинкових територій, та оплачують комунальні послуги. «До цього, відповідно до норм нового Житлового кодексу, вводиться ще й плата за так зване управління житлом, а також за капітальний ремонт житла і обслуговуючих споруд. Тобто відбуватиметься капіталізація — накопичення коштів на виконання цих робіт, – каже М. Саєвич. – Розмір плати ще буде розраховуватися. Нормативні акти щодо цього ще не виписані, вони будуть затверджені відповідними постановами. Але чітко передбачено, що зберігається субсидія».     
Водночас  в проекті Житлового кодексу є і стаття, яка гласить, що власник чи співвласник житла за свої боргові зобов’язання відповідає власним майном, в тому числі й житлом. «Це можна трактувати по-різному, але юристи говорять, що це дасть змогу у боржників забирати житло. Скажімо, якщо сам живеш у 3-4-5-кімнатній квартирі і не можеш за неї платити, то розмінюй квартиру або продавай. Якщо не хочеш, то держава тобі поможе. Хоча досі примусово таке не практикувалось», — зазначив пан Саєвич.
Суперечливим є й положення про можливість виселення з помешкань задля проведення реконструкції мікрорайонів та вилучення житла «в зв’язку з суспільною необхідністю». В такому разі мешканцям мали б надати рівноцінне житло. Тих, хто не погодиться на такі умови, можуть виселити через суд. Між іншим, свого часу в Івано-Франківську вже обговорювалася доцільність реконструкції кварталів старої малоцінної малоповерхової забудови в мікрорайоні «Майзлі» та у так званій «Німецькій колонії» в межах вулиць Бандери – Шухевичів.
«Треба сказати, що в кодексі багато написано про відповідальність власників житла, — зазначає Микола Саєвич. – Зараз ми маємо багато проблем з тим, що люди мають у власності квартири, приватні житлові будинки і нічого в них не хочуть робити, ремонтувати, вкладати в це свої гроші, навмисно доводять їх до руйнації. Кодекс передбачає, що таких людей теж можна буде відселяти».
Головну роль і контроль за дотриманням вимог законодавства, норм, стандартів і правил в житлово-комунальній сфері Житловий кодекс відводить Державній житлово-комунальній інспекції, яка матиме свої територіальні представництва на місцях. «Зараз вона вже діє у складі Міністерства житлово-комунального господарства України, — пояснює пан Саєвич, — але що з нею буде надалі, ще не відомо, бо планується реформування міністерства і ще не знаємо, чи після реформи існуватиме саме міністерство».
…Про реформування житлово-комунального господарства, як застарілої, енергозатратної, громіздкої галузі, яка перебуває майже на межі техногенної катастрофи, говорять вже не один десяток років. Однак чи допоможе в цьому ухвалення нового Житлового кодексу?..