Минулий тиждень зібрав у Коломиї найкращі театральні трупи України, які з’їхалися, щоб показати свої останні постановки. Всеукраїнський театральний фестиваль під назвою «Коломийські представлення» проходить вдруге. У задумі таке дійство повинно було відбуватися щороку, але торік цьому завадила епідемія грипу. Перший фестиваль пройшов 2008 року і став помітним явищем у мистецькому житті регіону.

Відкривала фестиваль трупа Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка п’єсою Тенессі Вільямса «Скляний звіринець», яка вважається шедевром світової драматургії. Орієнтована вона здебільшого на юнацтво, хоча старша людина також може знайти там багато цікавого для себе. Так просто суть постановки не сформулюєш, але якщо бути дуже стислим, то вистава про те, як людина шукає себе.

Другий фестивальний день приніс чимало задоволення коломийському глядачеві: Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені
Ю. Дрогобича потішив усіх глядачів чудовою постановкою за мотивами Гоголівського «Вія» в обробці Ніни Садур під назвою «Панночка». Дрогобичани визначили її жанр як філософсько-комедійна містерія, що змушує глядача налаштовуватися більше поважно, ніж легковажно. А зіграли мов на одному подиху! Легко, невимушено, виповнивши сцену українським національним колоритом, добротною мовою, щемливими народними піснямиѕ
Як зауважив  журналіст Дмитро Карп’як: «Зразу відчуваєш, що це саме Гоголь, саме його дух. Навіть трохи дивно, що така природна наддніпрянська говірка лине з уст жителів типового галицького міста».

«Гарно, — сказав лауреат Шевченківської премії Михайло Андрусяк, вручаючи наприкінці вистави головному режисерові Львівського муздрамтеатру Юрієві Королю і всій трупі подарунок — тритомник власних творів. — Я наче походив босоніж по вранішніх росах».

Ця асоціація, дарма що надворі зима, цілком може бути свідченням того, що коломийські театрали відкрили для себе театр, здатний на потужний креатив.
У вівторок Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки милував глядачів мюзиклом «Скрипаль на даху» за мотивами п’єси «Тев’є-молочник» Шолома Алейхема. Чудові танці, милозвуччя та гра акторів упереміж із ляльками створили незабутню атмосферу.

Четвертий фестивальний день поставив перед коломийським глядачем чимало запитань. У своїй постановці п’єси  Р. Муєдіна «Незгасаючі зірки» актори Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру порушили історичні проблеми: часові рамки дії припали на Другу світову війну. Актори показали, наскільки важко було пережити татарському народові ті часи, адже нелюдське ставлення було з обох боків, і червоноармійці не були кращими від фашистів. Півторагодинна постановка зачепила за живе глядача.

У четвер актори Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича отримали шквал глядацьких емоцій від перегляду драми Пітера Шеффера «Equus», в якій порушено одвічні теми: бути чи не бути, ламати себе під довколишній світ чи жити в своєму, нехай тісному, але такому затишному світі. Ця вистава вже не вперше зриває овації і не перестає хвилювати.

Закривав театральний тиждень Львівський національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької п’єсою «Небилиці про івана». Львів’яни традиційно завоювали серця завсідників українського театру.
Окрім вистав, у кожен із цих днів коломияни і гості міста мали змогу ближче познайомитися з відомими письменниками й акторами. Двічі відбувалася зустріч із Романом іваничуком, пройшов тренінг зі сценічного мистецтва від Лариси Кадирової,  зустрічі Олександра Биструшкіна з школярами та студентством міста, також презентовано книгу Ростислава Коломійця про історію Коломийського драматичного театру імені І. Озаркевича під назвою «Феномен коломийського театру. Практика неймовірностей».

Словом, всі були в захопленні. Хочеться вірити, що наступного року ця чудова традиція не перерветься.