Усі у нашій державі, мабуть, звикли до того, що опозицію у нашій країні чути найбільше. І цей закон діє за будь-яких умов, чи то при владі «помаранчеві» чи «рожеві» чи «біло-блакитні» чи взагалі «безколірні». Суть одна – влада як і «Вона» працює, а опозиція галасує. От тільки з кожним роком все більше і більше починаю переконуватися, що чим менше представників із тої чи іншої партії чи організації у структурі опозиції – тим більше їх чути! Парадокс, але факт. Згадаймо опозиційні часи за президентства Ющенка – тоді у фаворі була Вітренко і комуністи. «Регіоналам» теж, скоріш за все, не подобалися різкі заяви та рішення Віктора Андрійовича, але резонансу особливого не було. Тепер, під час роздробленості опозиції, чим менша «політична собака», тим голосніше вона гавкає і це видно не тільки на загальноукраїнському просторі. Таким собі маленьким полем баталій, на якому цей своєрідний закон обернених пропорцій справджується є івано-франківська міська рада. З розкладом політичних сил у цьому мікрокосмосі вже в загальному знайомі усі франківчани, загалом, тут панує «Свобода» і тому усі сесії перетворюються на такі собі походи на поклін до султана, прототипом якого можна вважати Романа Онуфрієва, який керує таким собі пластовим куренем політичної сили. Другою за кількістю і потужністю є фракція «За Зміни». Прихильникам Арсенія Яценюка сваритися з «Свободою» якось не з руки, адже і свої рішення потрібно буде «вирішувати», та й зайвий раз за допомогою більшості вставити пістон міському голові можна буде. Але просто так погоджуватися з позицією більшості теж не гоже, тому й час від часу запускаються «політичні подачі» на інший бік поля, де, як морські котики на сонці, лежать депутати «Свободи», насолоджуючись миттю перемоги, яка триватиме кілька років. Далі у нас залишилися БЮТ, Наша Україна, Третя Сила УДАР та Партія Регіонів. Останнім взагалі все «до кольору до вибору» і вони у міськраді просто є символом того, що навіть за більшості у «Свободи», у місті є прихильники політичної сили Віктора Федоровича та Миколи Яновича. Особливого «гавкання» їм не потрібно, вони для «Свободи» й так є не скалкою, а колодою у оці.

«Наша Україна». Мертві бджоли, як то кажуть, не гудуть. Балагура і Коржак є секундантами у політичних боях, що розгортаються перед їх очима.

УДАР ще свою позицію не дуже сформував і в засідці десь сидить, а основними «підлизами» до «Свободи» стали «Третя Сила» та БЮТ. Останнім, щоправда, це не в новину, адже минулої каденції Бачкур, Стасюк та компанія (щоправда в рази більша) підлещувалися до «Нашої України» для формування більшості. Сьогодні ж з трибуни для виступів окрім критики мера від Бачкура почулися і похвали і улесливі нотки до «свободівської більшості». Хвалив пан Бачкур бажання молодих контролювати головного розпорядника коштів міста (мера, тобто), дуже хвалив… та, мабуть, не погодяться підопічні Онуфрієва пригріти у себе на грудях однопартійців людини, яка новий рік заледве у СІЗО не зустріла. Хоча хто зна…хто зна…

Ну і десерт – Третя Сила. Сам прохід у міськраду Юрія Солов’я та Володимира Чорноуса гарантував «веселі» сесії з протистояннями Анушкевичус-Соловей, але після того як лідер «Громадського форуму» намагався вибити у «Свободи» ще й зайве крісло депутата для своєї сили, то сюжет закрутився далі нікуди. Ну ще би! Хто б 5-6 років тому міг прогнозувати, що Руслан Марцінків з крісла секретаря міськради буде Юрію Солов’ю закидати фрази «Юрій Ігорович, ви законодавства не знаєте!». А таке сьогодні під час розгляду бюджету було. Гадаю, що «Третя сила» все ж ще буде намагатися, якось підлещуватися до «свободівського султанату», але недарма у народі кажуть: «Ми не злопам’ятні: відомстимо і забудемо».

Загалом сесія бюджет на наступний рік прийняла і комунальним ЗМІ збільшила дотацію на більш ніж півмільйона і медицині не багато перепало (за медичну галузь особливо плакався Стасюк).

Тепер хочеться завтра чи можливо за 2-3 дні все ж переконатися, що відсутність обіцяної прес-конференції представників «Свободи» після минулого засідання сесії була випадковістю, чи все ж Марцінків і Онуфріїв забули свою обіцянку приходити до журналістів і розповідати про перепитії у сесійній залі? Було б дивно, адже при владі менше 3-х місяців, а владні звички вже переймають…