Мешканці Хриплина не вірять, що ставили по два хрестики у бюлетенях, і вимагають перевиборів сільського голови.

Майже три місяці мешканці приміського села Хриплин домагаються перевиборів сільського голови. Селян обурили дії сільської виборчої комісії, яка дві третіх бюлетенів для голосування за сільського голову визнала недійсними. Новообраний війт ідею селян не підтримує та обіцяє скаржитися на опозиціонерів до прокуратури.

Фальсифікації - ні!

Напередодні місцевих виборів 31 жовтня чи не всі кандидати в мери та у депутати до Івано-Франківської міської та Хриплинської сільської рад обіцяли залучення інвестицій у промисловий вузол приміського села. Обіцянки видавалися цілком реальними. Умови для потенційних інвесторів у Хриплині досить привабливі: на території промвузла є залізнична станція, прокладені газо- та водопроводи, підведені лінії електропостачання. Крім того, у селі збереглося ще понад 200 га вільної землі. Залишалося тільки обрати господаря, який би ефективно розпорядився сільськими ресурсами.

Поборотися за посаду війта зголосилися сім кандидатів. За підрахунками дільничної виборчої комісії, перемогла жителька Хриплина Оксана Таборська із результатом 267 голосів. На 32 голоси вона випередила івано-франківця Романа Качмара. Проте бюлетені взялася перераховувати сільська виборча комісія і оголосила зовсім інший результат виборчих перегонів. Із 897 бюлетенів члени комісії визнали 607 недійсними. Після повторного перерахунку Таборська стала третьою із кількістю 41 голос, а переможцем оголосили Качмара. Йому сільська виборча комісія зарахувала 94 голоси.

При цьому з'ясувалося, що дві третини виборців умудрилися зіпсувати бюлетені за сільського голову - саме цей бюлетень із семи, які кожен отримав на руки. А підрахунок голосів, як стверджують хриплинці, відбувався за зачиненими дверима. «Сільська виборча комісія розпечатала бюлетені без дільничної комісії, без спостерігачів. Я була головою чотири скликання і ніколи не думала, що можна сфальшувати таку кількість бюлетенів», - розповідає Оксана Таборська. За законодавством, територіальна виборча комісія повинна перераховувати голоси з обов'язковою участю членів дільничної виборчої комісії. У повторному підрахунку голосів також мають право брати участь довірені особи кандидатів та офіційні спостерігачі.

«Не можуть люди бути такими дурними, щоб ставити по два хрестики у бюлетенях», - кажуть селяни. Незадоволені результатами виборів, вони неодноразово зверталися до судів, писали скарги до прокуратури та до голови обласної адміністрації. І після того, як отримали кілька банальних відписок, мешканці вирішили ініціювати місцевий референдум про дострокове припинення повноважень сільського голови.

Голосування по-хриплинськи

Як і вимагає законодавство, хриплинці зібралися на сільські збори та прийняли рішення про проведення референдуму. Після цього сесія сільради мала б затвердити їхню пропозицію. Однак сільська рада Хриплина розділилася навпіл. З 16 депутатів вісім стали на захист голови, а вісім - на бік громади. Через це Качмару двічі довелося приймати присягу. На першій сесії половина обраних депутатів покинули зал, і він присягав у присутності чотирьох депутатів. Вдруге голова сільради приймав присягу, коли на сесію зібралося вісім обранців. Врахувавши і свій голос, новообраний голова вирішив, що сесія відбулася.

Третю сесію голова призначив на 13 січня - зібралося 11 депутатів. Як відомо, будь-яке рішення сільради має підтримати більше половини обраних депутатів, тобто у Хриплині - не менше дев'яти. Ситуація на сесії була досить напружена: на порядку денному - затвердження сільського бюджету на 2011 рік. Крім того, депутати від опозиції вимагали внести проект рішення про проведення референдуму, інакше погрожували заблокувати роботу сільради. Головуючого це не злякало, їхню пропозицію на голосування поставив, але без оголошення кількості голосів вирішив, що рішення «не прийнято». Без лічильної комісії, одноосібно війт порахував і оголосив рішення. В такий спосіб голова вирішив, що сільський бюджет та інші питання порядку денного "прийняті", попри те, що "за" голосували не більше шести депутатів.

Не присоромила винахідливого війта навіть присутність на засіданні депутатів Івано-Франківської міської та обласної рад. На запитання депутата облради Сергія Адамовича, за яким регламентом працює сесія, секретар сільради Олександра Микитин відповіла, що документ десь є в архіві, але вона його шукати не збирається.

Отож, Роман Качмар вирішив, що для проведення місцевого референдуму немає жодних підстав. «Для того, щоб провести референдум, повинно бути порушення закону з мого боку. А я закону не порушував і не порушу», - пояснив він журналісту «ГК» після сесії. І запевнив, що референдуму не боїться, тільки намагається, мовляв, зекономити кошти сільської громади. Щодо людей, які ініціюють референдум, то їхні дії сільський голова збирається оскаржувати у прокуратурі.

Опозиція вважає, що відновити справедливість та нормалізувати роботу сільради можна тільки після референдуму та перевиборів сільського голови. «Я не знаю, чого боїться сільський голова, якщо він такий впевнений, що виграв вибори справедливо, що люди його обрали. Я би на його місці підтримала референдум - і був би мир і спокій у селі», - зазначає депутат сільради Оксана Гаврилишин.

Галицький кореспондент