Утопічна ідея радянської влади стерти межу між селом і містом частково знайшла несподіване втілення в Івано-Франківську. Щоправда, в досить непривабливому прояві. На межі обласного центру та села Угринова Тисменицького району є кілька новобудов невизначеної приналежності до якогось з цих населених пунктів. Принаймні… щодо надання медичних послуг. Аби вирішити проблему з медичним обслуговуванням, «щасливі» власники цих будинків вже другий рік оббивають пороги Івано-Франківського міськвиконкому та Тисменицької районної ради.   

«Швидка» не відреагувала на серцевий напад
«Ми навіть уявити собі не могли, що, купивши квартиру, матимемо такі проблеми», –  почав свою розповідь мешканець будинку на вул. Хіміків,7 Дмитро Шауберт. – Спочатку ми думали, що цей будинок буде на території Івано-Франківська, адже вул. Хіміків – міська, телефони і всі комунікації також міські. Але прописка у нас тепер угринівська. Все б то нічого, але коли стається якась проблема зі здоров’ям і потрібно викликати «швидку» допомогу, медики відмовляються до нас приїжджати, мовляв, це не їхня територія. В одній з квартир не так давно в людини схопило серце, а «швидка» до такого хворого їхати відмовилася. Виявилося, що потрібно телефонувати до Лисця. Але ж самі розумієте, скільки часу минає, щоб звідти приїхала «швидка».
«Тут взагалі діє якась дивна система, – підхоплює розповідь Леся Кузишин, яка також мешкає на Хіміків, 7. – Лікаря на дім викликати не вдається, отже хворому потрібно йти до амбулаторного пункту в Угринові. У мене якось захворіла дитина і мені з нею довелося добиратися до того амбулаторного пункту. І тут ще одна проблема: транспорт до села є, але їздить він, дотримуючись визначеного графіка, лише на початку і в кінці робочого дня. А от поза цим дочекатися його важко. До амбулаторного пункту пішки від нас – майже півтори години часу. В Угринові лікар оглядає дитину, потім я маю відкрити лікарняний, але це можливо зробити тільки в Ямниці. До того ж, за законом, відкрити лікарняний треба того самого дня. А тепер уявіть, як воно – добиратися від села до села з хворою дитиною на руках».
Такі ж проблеми у батьків з новонародженими дітьми, яких щомісяця потрібно привозити до лікаря, зважувати, перевіряти, чи дитина здорова. Робити це з таким транспортом і такою організацією медичного обслуговування вкрай важко. «Ми б не протестували, якби жили неподалік від сільської амбулаторії, але ж до неї так далеко йти, а медичні заклади міста майже поряд та й міським транспортом дістатися до них не проблема», – кажуть мешканці 7-го будинку на вул. Хіміків.
Уперше з відмовою медиків «швидкої» мешканці тамтешніх новобудов зіткнулися півтора року тому. Відтоді й оббивають пороги чиновницьких кабінетів, намагаючись вирішити цю проблему. Із заявами та листами, у яких люди просять перевести їх на баланс міста, вони зверталися і в міськвиконком, і в ОДА, і в управління охорони здоров’я, і в Тисменицьку райраду. Усюди їх приймають, вислуховують, співчувають і обіцяють допомогти. Проте час минає, а проблема залишається…
«Якщо говорити про комунальні послуги, то їх нам надає Івано-Франківськ, а щодо медобслуговування – ми належимо до села, – каже пан Дмитро. – У Тисменицькій райраді нам сказали, що за законом ми маємо право обирати за власним бажанням, де отримувати медичну допомогу. В такому разі ми маємо написати відмову від обслуговування в районі і наступного року, при прийнятті бюджету, це питання візьмуть до уваги. Але ж рік лише розпочався і чекати, допоки все владнається, дуже довго».

Готовність міста стримує відсутність коштів
Ми спробували з’ясувати, де ж «пробуксовує» вирішення цієї проблеми, повторивши маршрут, яким уже півтора року блукають люди зі своїм проханням про допомогу.
«Та я не проти забрати цих людей і перевести в міські медичні заклади, – запевнив   головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк. – Ці люди і так звертаються при потребі у міські лікувальні заклади і не було жодного випадку, аби їм відмовили в наданні допомоги». За його словами, в середньому дільничний лікар обслуговує 1700-2200 пацієнтів, а якщо додати мешканців цих новобудов, то кількість пацієнтів зростає до 3000-4000, а це надто велике навантаження на лікарів.
Заступник міського голови з гуманітарних питань Михайло Верес назвав і шлях вирішення цієї проблеми: «Потрібно лише, щоб районна влада погодилася передати вже виділені бюджетні кошти місту, на які ми зможемо профінансувати роботу необхідної кількості медичних працівників».
У свою чергу заступник голови Тисменицької РДА Володимир Дутчак запевнив, що в районі працюють над вирішенням проблеми медичного обслуговування мешканців цих новобудов, а якщо просто перекинути кошти з бюджету району в бюджет міста – це порушити закон. «Мешканці цих новобудов знали, що житимуть в селі. Вони свідомо йшли на купівлю квартир в цих будинках», – вважає він.
«Ми неодноразово збирали наради, щоб допомогти мешканцям цих будинків налагодити медичне обслуговування, – розповів В.Дутчак. – Просто в них усіх – міські телефони, тому їхні виклики надходять на міську станцію «швидкої» допомоги. Ми роздрукували оголошення, де вказали номери телефонів Лисецької лікарні, і розвісили цю інформацію в кожному будинку». Зараз, за словами В.Дутчака, Тисменицька РДА працює над тим, щоб відкрити станцію «швидкої» допомоги в Ямниці. Тоді лікарі значно швидше зможуть реагувати на виклики.
«Також ми зіткнулися з тим, що на усіх цих новобудовах відсутні таблички з номерами будинків, і зобов’язали сільраду Угринова вирішити цю проблему, хоча займатися табличками мали б працівники ЖЕО. Неодноразово були випадки, коли лікарі «швидкої» приїжджали туди і не знали, де який будинок», – наголосив заступник голови РДА.

Потрібний великий стіл переговорів
«Проблема не тільки з Угриновом. Аналогічна ситуація і в Підпечарах, і в Угорниках. Та практично в кожному навколоміському селі виникають такі ситуації, – каже Т.Масляк. – І це потрібно вирішувати за сприяння як міського, так і обласного керівництва. До того ж вирішувати так, щоб зручно було в першу чергу людям. А то доходить до абсурду: половина будинку зведена на території міста, а інша половина – вже на землі, що належить селу. Тому потрібно сідати за спільний стіл переговорів і обговорювати кожен конкретний випадок, кожну конкретну ситуацію».
Під час розмови з журналістом «ЗК» пан Верес пообіцяв того ж таки дня особисто підготувати звернення до заступника голови ОДА Романа Іваницького щодо ініціювання термінової зустрічі перших осіб міста, області та району і вирішити це питання.
Не заперечують щодо проведення такої спільної наради і в Тисмениці, хоча В.Дутчак сумно жартує, що столи для таких перемовин мають бути такі ж великі, як весільні. Надто багато проблем назбиралося у стосунках між Івано-Франківськом та прилеглими до нього селами. Теоретично, ця нарада мала б відбутися уже найближчим часом. Питання тільки в тому, як швидко чиновники зуміють скоординувати свої дії.
«Західний кур’єр» відстежуватиме розвиток подій навколо угринівської «зони відчуження». І хочеться вірити, що чиновники незабаром зустрінуться за великим «весільним» столом переговорів і врешті-решт таки приймуть рішення, яке насамперед врахує інтереси пересічних громадян.