Наші прикарпатські опозиціонери в своїх оцінках та коментарях від своїх колег в цілому не різняться. Зокрема, Зіновій Шкутяк, даючи коментар одній з місцевих газет, негативно оцінюючи перший рік Януковича, зосередився в основному на хронологізації та переліченні подій, якій призвели до того стану речей, що спостерігається зараз. На відміну від народного депутата, голова фракції БЮТ в обласній раді Юрій Романюк в оцінках, як зазвичай це і буває, був більш категоричним. «Шановний пане Президенте», яке в озвученні Юрія Дмитровича сприймалося дещо саркастично, цього разу ми вже не побачили.
Своє чергове послання Юрій Романюк найменував не інакше як «Кровосісіни роковини». Чинну ж владу депутат характеризує напрочуд багато і різносторонньо: «…приходиться тяжко переживати більшості населення України, яка за будь яких умов не бажала бачити при владі цієї «донецької» зграї українофобів, україноненажерів, сірої неосвіченої маси бандюків, злочинців усіх мастей, набріолінених олігархів у керуванні спецслужб, кровосісь в уряді, «братви» на районно-обласному рівні в усіх адміністраціях, бездипломної шпани на усіх державних посадах, «паханів» за кермом держави…публічних «шлеперів» (цитата із заяви). Текст ж цілої заяви містить таку кількість метафор та епітетів, що автора можна було б номінувати на здобуття якоїсь літературної премії в галузі сарказму. Схоже, Юрій Дмитрович зумів поєднати спосіб життя й поклик душі, що й вилилося в результаті в появу такого роду памфлетів. Щоправда, огульна критика в інтерпретації політика пересічному читачеві (читай виборця) вже приїлася й поступово перестає сприйматися.
Римські імператори в свій час користувалися золотим правилом – «хліба і видовищ». Однак, якщо б хліба не вистачило чи видовища ставали нудними й не приносили задоволення, славетна імперія зазнала б краху набагато скоріше, аніж це відбулося насправді. Вочевидь, Юрію Дмитровичу не завадило б дещо змінити акценти. До прикладу, більше приділяти уваги більш локальним питанням та проблематиці, яка є набагато ближчою місцевому жителю. Проблем в нас, зрештою і в нашому політикумі, достатньо й гострота їх не є меншою. Втім, Юрій Романюк останнім часом воліє не надто на них зупинятися – чи то проблем нема, чи то місцева влада наскільки успішно їх вирішує, чи просто поки ще не час?
Цілу низки заходів, які так чи інакше можна приурочити до річниці перебування на посаді Віктора Януковича, провели й ціла низка політичних партій та громадських організацій краю. Щоправда, носили вони за великим рахунком негативний характер й засвідчували різні «проколи» влади.
Так, «Студентська Свобода» провела акцію «Табачнику, лети геть». Молоді активісти спробували позбутися одного з українофобів за допомогою повітряних кульок. Щоправда, зображення міністра далеко не полетіло, однак в таких випадках головним є не сам політ, а процес, символічна дія – перформанс. Він і відбувся. Залишилося лише надіслати Табачнику квиток до Москви-матушкі й побажати попутнього вітру.
Ще кілька молодіжних громадських організацій разом із «братчиками» зорганізували інформативну акцію «Україна для людей?», під час якої висловили своє ставлення до діяльності Президента. Акція завершилася традиційним «ганьба» під стінами ОДА.
Під стінами ж обласного управління міліції пікетував КУН. Цього тижня дана політична сила проводила всеукраїнську акцію проти політичних репресій. До пікетування долучилися й інші партійні організації. Учасники акції протесту вимагали звільнити всіх «політв’язнів», в першу чергу «тризубівців», та припинити будь-які політичні переслідування. Втім, наразі їх дії, як і очікувалося, особливих результатів не принесли. Напередодні свята для себе влада «помилуваннями» особливо не розкидалася.
В цілому, як засвідчив перший рік перебування на посаді Президента України, Віктор Янукович в основному зосередився на облаштуванні України для себе та свого оточення.
Віктору Януковичу вдалося вибудувати чітку вертикаль, повернути собі повноваження Кучми, змінити форму правління на президентсько-парламентську, в якій роль парламенту, не кажучи вже про судову владу, практично повністю знівельована, а сам Президент перетворився на чи не єдиного домінантного гравця.
Наведення порядку в розбалансованій управлінській сфері було необхідним, однак, як засвідчили реалії, він переріс у замикання на особі Президента виключних повноважень та переформатування «правил гри», що здійснювався в обхід цих самих правил. Підсвідоме бажання багатьох українців, які прагнули замість надто м’якого та пасивного знову відчути міцну руку влади, наблизили країну набагато ближче до диктатури, аніж до поступального розвитку за зміцнення засад демократичності.
Втім, щоб зреалізувати необхідні реформи, міцна рука влади є необхідною. Власне, налаштованість В. Януковича на проведення системних реформ можна лише вітати. Разом з тим, методи, до яких вдається влада, викликають надто багато запитань, а саме реформування наразі набагато більше видається схожим на вибіркові зміни до законодавства задля покращення становища провладного бізнесу та прагнення перекласти виключно на плечі пересічних громадян обслуговування потреб держави та забаганок її можновладців.
Покращення життя вже сьогодні, яке обіцяв В. Янукович, якщо не пройшло осторонь звичайного українця, то настало для нього якось непомітно і що головне – невідчутно.
Часу, щоб збудувати Україну для людей, перелаштуватися з облаштування власного комфорту на комфорт всезагальний, у влади ще достатньо. Однак, питання, чи здатна на це чинна політична еліта, залишається відкритим…
Достатньо наразі часу й у міського голови обласного центру. В нього завдання наче простіше, аніж у Президента – навести порядок слід лише в Івано-Франківську… Однак, на шляху цієї мети окрім особи самого міського голови є ще як мінімум півсотні депутатів міської ради з якими мер не може дати собі раду вже друге скликання поспіль. Втім, якщо минулої каденції Віктор Анушкевичус мав підконтрольну йому фракцію і ще з добрий десяток більш-менш лояльних до нього депутатів, то тепер тепер ситуація взагалі патова. До критики міського голови не вдається хіба що лінивий. А єдиний, хто ще поки що більш-менш помірковано відноситься до роботи мера, так це наче «Партія Регіонів».
Тривожні дзвоники лунали давно, однак на останній сесії схоже вдарив грім, якого так очікували одні й у який так не хотів вірити Інший. Після сесійного засідання Віктора Андрюсовича стало шкода навіть його найзатятішим опонентам. Втім, міський голова цей нелегкий удар витримав й на одній з найближчих сесій буде змушений давати бій.
Разом з тим, цього разу чергова перемога депутатів була напрочуд вишуканою й вельми демонстративною.
Якщо на попередніх сесіях диспут в основному вівся навколо підзвітних мерові питань, то вже 24 лютого саме особа Віктора Андрюсовича була поставлена на «вівтар». 49 голосів «за», жодного «проти» й робота міського голови у сфері житлово-комунального господарства протягом 2006-2010 років визнана «незадовільною». Разом з тим саме ЖКГ в господарці будь-якого міста є чи не ключовою сферою роботи й відповідно – відповідальності. Таким чином, визнання незадовільною роботу в ній за великим рахунком є завуальованим визнанням незадовільної роботи в цілому. Втім, наразі депутатський корпус обмежився варіантом «лайт», натякнувши разом з тим, що може очікувати на мера в майбутньому.
До всього Віктору Андрюсовичу доведеться ще й звітувати по кожному пункту своєї передвиборчої програми. А оскільки обіцяв в 2006 році тоді ще кандидат на посаду міського голови Анушкевичус доволі багато, розгляд даного питання може затягнутися й забрати такий напружений робочий день депутата. І це вже «довгоочікувана» перемога Володимира Стасюка, який з особливим зацікавленням відслідковуватиме досягнення міського голови в сфері медицини. Вердикт ж можуть виносити і по кожному пункту окремо, однак, незважаючи на прагнення окремих депутатів розтягувати задоволення, рішення очевидно проголосують в цілому. І хоча найбільш прогнозованим є варіант з визнанням програми мера «частково зреалізованою», багато залежитиме не лише від ступеня виконання самої програми. Будь-яке рішення, як відомо, є суб’єктивним. А, отже, так чи інакше все вирішуватимуть торги та домовленості. І чому б такою ціною питання не бути посаді начальника «Водоекотехпрому»? Якщо ж виконання програми визнати незадовільним, то в такому випадку логічним було б йти далі й поступово піднімати питання про недовіру… Хоча, цього робити зараз не надто доцільно. В тому числі і «Свободі», якій наявна ситуація в раді у цілому є лише на руку.
Що стосується безпосередньо ЖКГ, то в даному варіанті рішення виявилось в цілому компромісним. Нагадаю, що на попередньому засіданні міськвиконком обґрунтовував позицію, що єдиним виходом із ситуації є оголошення банкрутства, введенні комунальних підприємств в режим санації з наступним підняттям тарифів. Микола Саєвич, вважаючи такий алгоритм єдино правильним, був готовим навіть поступитися власною посадою, якщо комуналка після цього не стане прибутковою. Однак, у депутатського корпусу з цього приводу була власна думка. Депутати були налаштовані для початку провести ретельний аудит, розробити програму виходу із кризи, а вже потім вирішувати в який бік рухатися. В результаті, на сесії затвердили програму реформування ЖКГ на найближчі п’ять років, а самі підприємства було вирішено оголосити банкрутами.
Апофеєм ж сесії стали слова Руслана Марцінківа, який виразив нерозуміння того, яким чином цвинтар можна зробити банкрутом. Не секрет, що в наш час можна зробити все… Віктору Андрюсовичу залишалося лише зауважити, що в нього напрочуд багато талантів.
Тепер свої багатогранні таланти міському голові доведеться спрямовувати на налагодження співпраці з «Свободою». І тут можливо два шляхи – не помічати нікого і ніщо й надалі гнучи свою лінію, що загрожує черговими конфліктами, ізоляцією й паралічем влади в цілому, або йти на поступки, створюючи для себе загрозу опинитися на короткому повідку, будучи бранцем власної самості, й стати ще одним придатком «Свободи». Хоча, скоріш за все на нас очікує ще один мікс…
Ігор Дебенко, політолог
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі:
Останні новини з категорії Медіа:
26 Грудня 2016, 7:16
16 Грудня 2016, 7:15
13 Грудня 2016, 7:10
07 Грудня 2016, 17:18
06 Грудня 2016, 7:39
28 Листопада 2016, 7:13
28 Листопада 2016, 6:40
25 Листопада 2016, 7:12
22 Листопада 2016, 7:18
14 Листопада 2016, 7:12
10 Листопада 2016, 6:38
04 Листопада 2016, 7:42
06 Жовтня 2016, 6:39
04 Жовтня 2016, 7:14
28 Вересня 2016, 6:34
15 Вересня 2016, 7:18
13 Вересня 2016, 10:05
13 Вересня 2016, 7:20
07 Вересня 2016, 17:42
06 Вересня 2016, 7:17
30 Серпня 2016, 22:21
30 Серпня 2016, 7:16
26 Серпня 2016, 7:18
23 Серпня 2016, 6:37
22 Серпня 2016, 7:39