Минулого тижня представники дирекції культурної і природної спадщини Ради Європи відвідали Івано-Франківськ - історичне місто, в якому валяться пам'ятки архітектури.

Цими днями Івано-Франківськ став на крок ближчим до того, щоб отримати закордонну підтримку для порятунку своєї культурної спадщини. У рамках проекту Ради Європи "Реабілітація культурної спадщини історичних міст" обласний центр Прикарпаття відвідали експерти Ради Європи Бернар Бузу, Роберт Пікард та Девід Джонсон і керівник проектів дирекції культурної і природної спадщини Ради Європи Мікаель де Тюз.

Як стало відомо, Івано-Франківськ потрапив до переліку десяти українських міст, які змагаються за право скористатися допомогою європейців у справі охорони своєї культурної спадщини. За словами начальника відділу охорони культурної спадщини управління культури Івано-Франківського міськвиконкому Ігоря Панчишина, серед українських міст, залучених до цього проекту, має залишитися три пілотних, з якими й буде продовжена співпраця.

"Очевидно, це будуть ті міста, які покажуть, що вміють працювати, хочуть реставрації, реконструкції і реабілітації своїх пам'яток, знають, що для цього потрібно, мають добрий ресурс, - пояснив Ігор Панчишин. - В Європі це вже довготривалий проект, зараз за ним працюють на Балканах, де кожному з пілотних міст перепало по 200 мільйонів євро".

До кінця цього року управління міськвиконкому, дотичні до реалізації цього проекту, повинні розробити так зване "діагностичне досьє" Івано-Франківська - опис реального стану пам'яток та їх експлуатації в сучасній містобудівній ситуації. Другий етап цього проекту, який триватиме впродовж 2012 року, передбачає створення бізнес-плану для його реалізації. А вже наступний, 2013, рік має стати роком інвестицій в охорону культурної спадщини міста".

Репортер "ГК" поцікавився в керівника відділу охорони культурної спадщини, на які пам'яткоохоронні заходи було б варто витратити ймовірну допомогу від Ради Європи.

"Перш за все, треба провести нормальні археологічні обстеження, - зауважив Ігор Панчишин. - Окрім того, слід зробити в центральній частині міста нормальну систему водовідведення, щоб вода не гноїла підмурівки пам'яток. Внаслідок активної забудови середмістя та через поганий стан підземних колекторів відбулася зміна гідрологічного режиму, зруйнувалася структура ґрунтів: колись вода відходила з центру, а тепер збирається і підмиває фундаменти. Ще необхідно розробити історико-архітектурний опорний план, який би став своєрідною містобудівною конституцією, щоб не з'являлися більше "чорні призми" чи якісь торгові зали там, де не треба. Необхідно створити в місті реставраційну майстерню, в якій були б зібрані фахівці, які вміють працювати за відповідними технологіями збереження пам'яток... Тобто я не закликаю виділяти гроші на порятунок конкретних будинків, починати треба з основи".

...Показово, що приїзд європейської делегації пам'яткоохоронців збігся у часі з обвалом стіни Станиславівської броварні - єдиної в Україні пам'ятки промислової архітектури 18 століття, яка має статус пам'ятки національного значення. Керівник обласного відділу охорони культурної спадщини Андрій Давидюк констатував тоді зруйнування пивзаводу і дорікнув за недогляд своєму колезі з міськвідділу. Ігор Панчишин натомість пояснив, що не робив жодних заяв з приводу зруйнування пам'ятки, бо був зайнятий роботою з європейською делегацією. До того ж, за словами Панчишина, всі попередні спроби впливати на ситуацію зі збереження пам'яток у місті зупинялися на рівні обласного відділу охорони культурної спадщини, який вказував на відсутність у міського відділу необхідних повноважень.

Та найприкріше, що втрата пам'ятки майже не схвилювала громаду міста. Тож, мабуть, допоки руїни пивзаводу не перетворяться на стіну плачу для тисяч івано-франківців, говорити про збереження культурної спадщини в місті буде просто недоречно.

Галицький кореспондент