Івано-Франківську відбувся IX міжнародний ковальський фестиваль, один з найавторитетніших у Європі. Цього року на Прикарпаття приїхали понад 300 майстрів ковальського ремесла з 23 країн світу. Як і завжди, вони займалися звичною для себе справою — ділилися з охочими секретами своєї праці та кували вузлики для чергового подарунка, котрий щороку залишають господарям свята. Так ковалі з усіх усюд уже викували і декорували «Букет майстрів», «Великоднє сонечко», «Дерево щастя», «Рамку ковальських традицій», «Круговерть ковальських міст» — композиції, котрі сьогодні прикрашають місто Івано-Франківськ і надають йому неповторного сталевого шарму. Цього разу всі докладали власних зусиль для творення справжньої тріумфальної арки, яку встановлять наступного року на стику Низової вулиці і майдану Шептицького.

Арка матиме вигляд дуги,  і прикрасять її дата роковин Станиславова — 1662—2012 — та символічні елементи від усіх ковальських команд, створені в авторських техніках різних ковальських шкіл світу й України. Що там буде, побачимо наступного року, але вже сьогодні відомо, що французькі майстри взялися робити півня та яйце, котре, як вони розповіли, побачили в центрі нашого міста, — «надбите яйце у центрі невеличкого фонтану додає вашому містові  привабливості».

 Цього разу Івано-Франківськ отримав чи не найоригінальніший подарунок від ковальської громади, бо він має не лише високу мистецьку вартість, як усі попередні, а й суто практичну. Карусель «Круговерть ковальських міст» припала до душі не лише дітворі — у день її відкриття згадали дитинство постійний учасник свята ковалів голландський коваль Хуберт Сенсен та міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.     

  
Торік у червні на Івано-Франківщині створено громадську організацію «Свято ковалів», котру очолив засновник фестивалю і голова Всеукраїнської спілки ковалів Сергій Полуботько. І хоч свято ковальського мистецтва вже має свої усталені традиції, цього року з’явилася нова — обирати господаря фестивалю. Організатори кажуть, що ним ставатиме людина, котра, можливо, непомітно для загалу, але фахово і натхненно працює на імідж свята ковалів, докладаючи зусиль для популяризації й розвитку  цієї давньої справи. Господарем  фестивалю  2011 року обрали художника-коваля Сергія Чайку, співвласника ковальської фірми «Коруна». Господарю вручили перехідний фартух,  символічну підвіску-ковадло та міні-копію майбутньої тріумфальної арки.

Вже кілька років поспіль приїжджає до Івано-Франківська голландський коваль власник фірми та школи свого імені Хуберт Сенсен із Голландії.  Подейкують, що він мільйонер, але й досі сам стає до роботи, котру любить понад усе. Завжди усміхнений і щасливий, корифей фестивалю, як його називають організатори, щороку повторює, що господарям свята доведеться бачити його і наступного разу. Щоб символ міжнародної ковальської імпрези пан Хуберт (з огляду на свій поважний вік)  таки дотримав слова, організатори вручили йому сталевого ангела-охоронця і копію арки до 350-річчя Івано-Франківська.

Валерій Заболотніков з Києва також уже не вперше в Івано-Франківську. Бував він і на інших європейських фестивалях. Коваль у вільний від роботи час і терапевт за професією переймається проблемою втрати національної ідентичності, котрою, каже, вже захворіла Європа, зокрема Франція. «Я поважаю Міхаеля за те, що  каже, що він швед», — висловлюється Валерій і шукає своїх однодумців. 

Невеличкий майдан поміж двох храмів цього разу прихистив не лише ковалів з їхніми горнами, а й численних майстрів інших видів творчості, і не тільки. Торгували металевими витворами, так би мовити, малих форм, помітних минулими роками гігантських ковальських артефактів ми не побачили, хіба що неймовірної краси ковані двері, декоровані вітражами. Ковалі-початківці могли придбати також і  спеціалізовану літературу. Для професіоналів своєї справи другого дня відбулася конференція. Доповідачі висвітлювали такі теми, як «Художній метал Личаківського цвинтаря у Львові», «Відродження і кування булату», «Фінська школа художнього металу», «Робота Псковської кузні» або «Реставрація металу в Санкт-Петербурзі».  Ковалі з Донецька анонсували фестиваль «Парк кованих фігур»,  Валерій Двуреченський розповів про спеціалізовані друковані видання  в Україні.Цікавою була розповідь Василя Гудими «ібзітц та Барселона очима коваля».

В обласному художньому музеї відкрилася традиційна  виставка «Орнаментальне ковальство», що зібрала найвишуканіші ковальські твори в номінаціях «синтез ковальства та архітектури», «ковальство та дизайн», «традиційне ковальське ремесло та камерна пластика», «новизна,  пошуки, експерименти», «жарт у ковальстві», «студентська праця і ковальське ремесло»  та «ковальство і ювелірне мистецтво». Помилуватися, дивом дивуватися, пригледіти собі щось для інтер’єру чи  вишукану прикрасу і просто насолодитися талантом — кожен обирав свій шлях на вернісажі ковальського мистецтва. 

Як не дивно, цікавість жителів краю до ковальського фестивалю, незважаючи на вкрай несприятливу погоду, цього разу була вражаючою.  Хоча що тут дивного — у сучасному світі ще не густо такої краси.