Біда прийшла, як завжди, несподівано. Хто міг сподіватися, що того теплого сонячного повеликоднього Поливаного понеділка, коли люди в храмах славили воскреслого Христа, а дітвора набирала в пластикові пляшки води, щоб облити необачного ровесника, а то й випадкового перехожого, загориться Верхньострутинське торфовище в урочищі «Під бором» ПрАТ «Івано-Франківськторф». І хоч чергових обхідників тут було аж троє, вогонь спалахнув неочікувано і якраз, як кажуть робітники, які працюють тут десятиліття, «вчасно і в потрібному місці».

— Річ у тім, що над торфовищем дме постійна роза південно-східного вітру, — розказує генеральний директор ПрАТ Іівано-Франківськторф» Василь Дмитрів. — Він щодня починається десь о пів на одинадцяту і припиняється о 20-й вечора. Отож зранку, як тільки повіяв вітер і спалахнула трава у трьох місцях підковою з південно-східного краю урочища, вогонь відразу ж понесло на торфовище...

Саме оцей збіг місця й часу загоряння і спонукає працівників підприємства стверджувати, що це був зумисний підпал. Не хочеться вірити, що хтось пішов на гріх. Загоряння могли спричинити і необережно кинений недопалок, і незагашене багаття після пікніку, і пустощі дітей з вогнем... Але щоб якась компанія на Великдень відпочивала поблизу місця, де виникла пожежа, ніхто з чергових, які обходили по периметру торфовище, не помітив.

А тим часом вони, побачивши вогонь і зрозумівши масштаби небезпеки, одразу ж зателефонували інспекторові з цивільного захисту Рожнятівського райвідділу управління МНС Вікторові Чуревичу. і вже за лічені хвилини про небезпеку знав і начальник райвідділу УМНС майор Богдан Дмитрів, голови РДА Микола Філіпович та райради Анатолій Дирів... Зрозуміло, що ситуацію відразу ж взяло під контроль й УМНС в Івано-Франківській області. На місце події виїхав Б. Дмитрів та піднятий  по тривозі черговий наряд ДПЧ-11 Рожнятівського РВ МНС на чолі з капітаном Тарасом Шкромидою. Прибули на місце події і керівники району. До гасіння пожежі долучились працівники і техніка підприємства. А вогонь, підсилюваний різким вітром, тим часом швидко поширювався, охопивши площу більш як у гектар. Сильна задимленість при поривчастому вітрі не давала можливості ані повністю оцінити ситуацію, ані визначити тактику гасіння. І лише під вечір, коли вітер ущух, було визначено масштаби загоряння.

Стало зрозуміло, що силами самої районної ДПЧ-11 не обійтися. Керівництво УМНС в області прийняло рішення про розгортання зведеного загону пожежогасіння і пункту життєзабезпечення. Уже до ранку на місце події прибули   працівники з Тисменицької СДПЧ-24, Калуської СДПЧ-7, Перегінської МПК, долинських СДПЧ-15, ППЧ-31, ДПЧ-10, Войнилівської МПК-27... Було розкладено намети, де пожежники могли перепочити й ночувати, а підприємство організувало цілодобове харчування нарядів. У найкритичніший момент зведений загін очолив заступник начальника УМНС в області майор служби цивільного захисту населення Віктор Федунків.

А вогонь, який тихої ночі, здавалося, погас, зранку, коли повіяв рвучкий вітер, розгорівся з новою силою. Ситуацію проаналізували й оцінили на терміновому виїзному засіданні районної комісії з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС) з участю голови РДА Миколи Філіповича, начальника управління з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА Володимира Стебницького, начальника УМНС в області полковника Володимира Чернецького, голови місцевої громади Володимира Урядка, керівників місцевих лісових господарств та газових служб, адже поруч з торфовищем проходить магістральний газопровід високого тиску.

Перед кожною службою, задіяною в операції, було поставлено чітке конкретне завдання, визначено зони відповідальності, систему управління та підпорядкування. Безпосередню координацію дій всіма задіяними службами і структурами взяв на себе голова Рожнятівської РДА.

Пожежники вибрали тактику відсікання нових загорянь та їх локалізацію, аби будь-що зупинити поширення вогню на більшу площу.

— Діяти довелося в умовах підвищеної задимленості й поривчастого вітру, який часом повертав вогонь на людей, запалював пожежні рукави, загрожував задіяній спецтехніці, — розповідає начальник Рожнятівського РВ УМНС Б. Дмитрів. — Добре, що діяв пункт життєзабезпечення, де наряди пожежних дружин могли буквально віддихатись, перепочити, поїсти, вмитись... У ці дні особливо пригодився професійний досвід і самовідданість, організаційні навики начальника відділу оперативного реагування УМНС в області підполковника Степана Козуба. Він разом з бійцями постійно перебував буквально на лінії вогню, швидко й оперативно оцінюючи ситуацію і мобілізовуючи потрібні сили й засоби на боротьбу з вогнем.

І таке протистояння вогняній стихії тривало чотири дні. Лише на п’ятий, у суботу, завдяки самовідданості пожежників  вогонь було локалізовано і погашено. З почуттям виконаного обов‘язку роз’їжджались по домівках до рідних і близьких вогнеборці з Тисмениці, Калуша, Долини, Перегінська, Войнилова. і, зрозуміло, Рожнятівської СДПЧ-11, колектив якої буквально всім своїм складом боровся з вогнем від початку загоряння і до перемоги.

Колектив ПрАТ «Івано-Франківськторф» щиро вдячний усім, хто мужньо протистояв вогняній стихії, хто організовував і згуртовував людей, підтримував їх морально. Вогонь справді подолано згуртованістю, організованістю, професійністю людей. Вогнеборці проявили мужність, а почасти і героїзм. Але ризикувати їм довелося через чиєсь нехлюйство, злочинну недбалість чи байдужість, а може, й злий умисел. Як часто, аби не завдавати собі клопоту із прибиранням сухої трави, господарі просто підпалюють її. Або ж хтось необачно кидає недопалок у вікно авто чи вагона поїзда, а вітер занесе його на купу сухого листя чи хмизу... І вже горить ціла околиця. Зрештою, чи пам’ятаємо про обережність, відпочиваючи в лісі, на березі річки, озера? Отож цю розповідь хай кожен прийме ще й як застереження: будьмо обережні з вогнем.