Тарифна політика на енергоносії та її вплив на розвиток бізнесу і промислового виробництва стала основною темою чергового засідання ради обласного об’єднання підприємців і промисловців «Ділові люди Прикарпаття». Особливе занепокоєння у членів ради викликало щомісячне подорожчання електроенергії на п’ять-вісім відсотків і те, що наразі ніхто не пояснює, скільки місяців поспіль воно ще триватиме і чи зрештою пристануть ціни до берега — де та межа, до якої планують довести вартість струму для промислових споживачів.

— Одним з основних проблемних питань, що впливають на бізнес та розвиток виробництва, є вартість енергоносіїв, — підкреслив, виступаючи з доповіддю на засіданні, голова ради обласного об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василь ГРОДЮК. — Частка енергоносіїв у собівартості продукції та послуг приватних підприємців і промислових підприємств становить у середньому 15—50 відсотків. Якщо взяти конкретно електроенергію, то з січня 2010-го по травень нинішнього року вона подорожчала практично на 50 відсотків...

В. Гродюк нагадав колегам, що торік у лютому рада об’єднання вже обговорювала питання тарифної політики на електроенергію.

— З проханням стабілізувати ціни на неї ми тоді звернулися до Президента України і прем’єр-міністра. і починаючи вже з березня і по листопад минулого року вартість електроенергії залишалася стабільною і становила 62 копійки за кіловат-годину. Але з листопада ціни на струм для промислових споживачів стали щомісячно зростати в середньому на п’ять-вісім відсотків і сьогодні кіловат-година електроенергії вже коштує 98 копійок, — наголосив Василь Васильович.

Голова ради обласного об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» акцентував увагу на двох суттєвих для розуміння цієї проблематики моментах. По-перше, наша держава володіє значними і, що не менш важливо, дуже диверсифікованими потужностями з виробництва електроенергії. Зокрема, понад 50 відсотків її загального обсягу виробляють атомні електростанції, 36 — теплові і решту — гідро- та гідроакумулючі електростанції. При цьому найдорожчим є струм, який до єдиної енергосистеми України постачають ТЕС. А основний обсяг електроенергії, яку подають АЕС, у 2,75 раза дешевший за струм, який виробляють теплоелектростанції.

По-друге, українські енергетики виробляють його загалом більше, ніж потрібно населенню, бюджетним закладам і промисловим споживачам. «Частину своєї електроенергії Україна експортує за кордон — в Європу,  Білорусь та Молдову. і її оптова ціна торік становила, якщо перевести вартість з доларів у гривні,  44 копійки. Такі дані наводить експерт з енергетичних питань Денис Савка, — зазначив доповідач. — Додам для порівняння, що в Чехії вартість електроенергії для бізнесу і промислового виробництва становить 0,06 долара за кіловат-годину, тобто 48 копійок, в Угорщині — 0,065, або ж 52 копійки. Така ж цінова ситуація і в Польщі. Тому незрозумілим є те, чому наша держава так не любить власного товаровиробника, продаючи електроенергію за кордон вдвоє дешевше, ніж своїм споживачам?».

— Саме внаслідок того, що вітчизняні підприємства вимушені купувати достатньо дорогі енергоносії, наш ринок заполонили китайські виробники й європейський ширвжиток. і вітчизняний бізнес неспроможний конкурувати із зарубіжними підприємствами, — вважає В. Гродюк.

Свою лепту у зниження конкурентоспроможності та, по суті, витіснення підприємців і підприємств із власного ж ринку вносять і високі ціни на пальне та мастильні матеріали. «Ми знаємо, що ціни на нафту в світі останнім часом зростають, що призводить, відповідно, і до подорожчання бензину та дизпалива на вітчизняних АЗС, — зауважує голова ради обласного об’єднання «Ділові люди Прикарпаття». — Втім, водночас бачимо, що за останні десять днів вартість нафти на біржах упала на 30—40 відсотків. І весь цивілізований світ відразу ж на це реагує, пальне на автозаправках тут же дешевшає. У нашій державі це чомусь не так. Ціни на паливно-мастильні матеріали за останні дні знову виросли на 10-15 копійок і літр бензину
А-95 вже коштує 10,55 грн. Дорожче, ніж у США, Канаді, деяких країнах Європи. Кабінет Міністрів й інші органи центральної та регіональної виконавчої влади на цю ситуацію взагалі не реагують».

Але особливе занепокоєння у В. Гродюка викликав останній прогноз стосовного цін на блакитне паливо.

— Вартість російського газу вже наприкінці нинішнього року може зрости до 400 доларів за тисячу кубометрів. Тому бізнес краю повинен приділити цьому виклику особливу увагу. Бо ми розуміємо, що саме від того, скільки коштуватиме газ, значною мірою залежатимуть собівартість і ціни на ті товари й послуги, які виробляють приватні підприємці та підприємства, — підкреслив Василь Васильович. Нагадавши про те, що Україна щороку добуває 20-22 млрд. кубометрів блакитного палива, собівартість якого становить всього 60 доларів за тисячу кубометрів, тобто у вісім разів дешевше за російський газ, він зазначив, що рада об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» тривалий час, у тому числі вже й цього року, вносить до органів влади — місцевих і центральних — цілком конкретні пропозиції, втілення в життя яких дозволило б заощадити значну частку з тих орієнтовно 18 мільярдів кубометрів блакитного палива вітчизняного видобутку, яке населення споживає на комунальні потреби. І за рахунок економії збільшити постачання дешевого українського газу підприємствам і бізнесу. Вигода від цього очевидна — збереження доступних цін на продукти, одяг та інші товари і послуги принаймні першої необхідності.

— Якщо громадські організації, які представляють інтереси бізнесу, колективи підприємств обговорюватимуть питання тарифної політики і виноситимуть його на відповідний рівень, то, вважаю, буде і відповідний результат, — переконаний член ради об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Михайло ЛАЗАРОВИЧ. — Коли в 2005 році ми мали, як пригадуєте, різні регіональні ціни на електроенергію і споживачі в Києві, Донецьку, Дніпропетровську й інших східних областях платили 17-19 копійок за кіловат-годину, а на Івано-Франківщині майже вдвоє дорожче — 36 копійок, то все-таки ми вирішили це питання з Кабінетом Міністрів і в державі ввели єдині ціни. Сьогодні маємо ситуацію, коли кіловат-година електроенергії коштує вже майже гривню і ми не бачимо, чи зупиниться ця ціна, чи й надалі зростатиме. Вважаю, що повинні підготувати звернення до глави держави і прем’єр-міністра України, а також і до Верховної Ради, Антимонопольного комітету та Міністерства енергетики й домогтися, щоб його розглянули і все-таки було припинено це шалене зростання цін на енергоносії.

— Василь Васильович повідомив, що ціна на електроенергію зросла до 98 копійок. Але це не повна інформація, бо ми за кіловат-годину вже платимо 1,25 грн., — зауважив, вступаючи у дискусію член ради об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василь КОВАЛЬ, який, зазначимо, очолює фірму з енергомістким виробництвом — половину собівартості продукції становить вартість енергоносіїв. — З нас тепер беруть плату ще й за реактивну електроенергію. і коли ми хочемо встановити власні конденсаторні батареї, щоб знизити витрати, то це дуже складно. Адже тут є чистий прибуток для РЕС та нашої енергопостачальної компанії «Прикарпаттяобленерго». До кого не апелюю, ніхто просто не звертає уваги. Виглядає так, що йде до того, аби повністю знищити малий і середній бізнес.

— Мені здається, що головна проблема криється у тому, що Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) є дуже залежною від Міністерства енергетики й тих структур, які є при ньому, — припускає член ради об’єднання «Ділові люди Прикарпаття», начальник управління захисту прав споживачів в області Ярослав Ходан. — НКРЕ має бути незалежним національним органом зі спеціальним статусом. Таким, який має, наприклад, Антимонопольний комітет.
Володимир Тихонський, Дмитро Бідник й інші члени ради обласного об’єднання «Ділові люди Прикарпаття», що виступили під час обговорення доповіді В. Гродюка, внесли низку доповнень, які буде відображено в остаточній редакції звернення до Президента України, Верховної Ради і прем’єр-міністра. Також Євген Романиш і Геннадій Говорков запропонували на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації»  звернутися до Президента України й центральних органів влади та облдержадміністрації з низкою запитів. По-перше, для отримання об’єктивної відповіді, на яких підставах зарубіжним споживачам електроенергія продається по 37 копійок за кіловат-годину, а українським — по 98. По-друге, з приводу продажу торік 25-відсоткового державного пакета акцій ПАТ «Прикарпаттяобленерго», яка є прибутковою компанією, про те, кому нині належать корпоративні права на акціонерне товариство, а також яким чином «Прикарпаттяобленерго» утримує НФК «Ураган» і футбольну команду, в складі якої грають не лише молоді прикарпатці, а й зарубіжні спортсмени. Йдеться, власне, про те, чи фінансові видатки на клуб не включено як складову до тарифу на електроенергію, за яку платять споживачі краю.