Івано-Франківська міська влада робить чергову спробу в напрямку реформування житлово-комунальної галузі. Тепер її рушієм повинен стати «Єдиний розрахунковий центр». Про те, для чого він створений, яким чином домагатиметься підвищення рівня якості житлово-комунальних послуг та на яку користь від його діяльності можна сподіватися іванофранківцям, ми запитали у новопризначеного керівника «ЄРЦ» Вадима Войтика.

– Ви очолили структуру, яку умовно можна назвати «управлінням житлового господарства», котра стає єдиним балансоутримувачем житлового фонду міста, хоча спершу вона була покликана створити єдину базу даних надавачів і споживачів комунпослуг, передумови для запровадження єдиної розрахункової книжки за них і контролю рівня розрахунків споживачів. Чим продиктоване розширення функцій «Єдиного розрахункового центру» і створення фактично ще однієї «надструктури» в галузі ЖКГ міста?
– Комунальному підприємству «Єдиний розрахунковий центр» передається житловий фонд, який нині є на балансі ЖЕО – приблизно 1800 будинків. Рішення міськради не стосується іншої комунальної нерухомості та житлового фонду, що перебуває у власності чи на обслуговуванні приватних жеків, ОСББ чи кооперативів.
Первісно головним мотивом цієї передачі стала загроза банкрутства, що нависла над комунальними ЖЕО. Лютневим рішенням депутатам вдалося запобігти настанню неконтрольованих нас-лідків. І житловий фонд вирішили передати на так би мовити «чисте» комунальне підприємство.
Втім ухваливши програму реформ, і мерія міста, і депутатський корпус розпочали реальну роботу з масштабної, я би навіть сказав, модельної реформи. Так вже сталося, що її локомотивом – на цьому наголосив міський голова – має стати «ЄРЦ».
Нюанси реформи, її цілі, найближчі плани я би волів розповісти ближчим часом детальніше в окремій розмові.
– Яким чином «Єдиний розрахунковий центр» домагатиметься підвищення рівня якості надання житлово-комунальних послуг споживачам і на яку користь від його діяльності можна очікувати кожному конкретному мешканцю?
– Це і є його головне завдання – нова якість послуг. Запорукою цьому є давно очікуване розділення функцій замовника і виконавця. «ЄРЦ» має виступити зацікавленим посередником, що вмотивовано замовлятиме та прийматиме послуги від їх виробників.
Для цього повинні бути створені необхідні засоби: технічний нагляд, контакт-центр, відповідне програмне забезпечення.
Зауважив би на ще одній проблемі – люди не знають, за що вони платять. Вже з жовтня ми плануємо публікувати на сайті побудинкові тарифи з детальним розшифруванням вартості послуг та історією платежів кожного абонента. 
– Чи потрібно буде квартиронаймачам і власникам помешкань, замість угод з ЖЕО із надання ними житлово-комунальних послуг, укладати угоди з «Єдиним розрахунковим центром» і в який термін це повинно відбутися?
– Так, буде потрібно. Компанію з переукладання угод ми повинні розпочати після передачі житлового фонду.
– Якими будуть дії «Єдиного розрахункового центру» як замовника послуг, коли мешканцям не сподобається рівень обслуговування житла фірмою, у якої ці послуги їм замовить ваш центр? Адже кінцевий споживач послуг знову практично залишається без права вибору обслуговуючої організації, бо за нього це робитиме «ЄРЦ», чи не так?
– Хочу найперше наголосити, що мінімум на півроку чи навіть на рік головними надавачами послуг з утримання будинків залишатимуться ЖЕО. Може це і не краща новина для мешканців, проте адекватної ринкової альтернативи наразі не існує.
За задумом реформи, міська рада повинна буде визначитись із переліком послуг та часовими термінами, коли їх винесуть на конкурси. Цілком вірогідно, що базові сервіси ще довший час надаватимуть житлові організації.
Реформа дає ЖЕО шанс на модернізацію, оновлення. Крім того, це комунальні підприємства, власність територіальної громади. Навряд чи доцільно безгосподарно полишати експлуатуючі організації напризволяще, маючи надію на якісь, зачасту ефемерні комерційні структури. Ну а потім  своє слово вже має сказати ринок.
Що ж до дій «ЄРЦ», то алгоритм у перспективі має бути приблизно такий. Звернення громадянина – перевірка з боку нашого технагляду – претензія виробнику послуги – усунення недоліків чи перерахунок за неякісно виконані послуги. Зафіксоване систематичне невиконання послуги чи її низька якість матиме наслідком розірвання відповідного договору і новий конкурс.
Зрештою, ближчим часом нас чекатиме велика робота з затвердження детальних тарифів та побудинкові громадські слухання із їх узгодження. Така вимога закону, і її час виконувати.