У четвер і п’ятницю минулого тижня площа перед будівлею Івано-Франківської облдержадміністрації перетворилася на щось середнє між революційним майданом і спортмайданчиком. Представники майже усіх обласних спортивних федерацій пікетували обласну владу під гаслом «Поверніть «Олімп» дітям!».
За словами спортсменів і тренерів, вони три роки терпляче сподівалися, що власники «Олімпу» дотримають своїх обіцянок про ремонт і відновлення роботи комплексу. Але – марно. Дочекалися, мовляв, тільки купи шутру на території «Олімпу» і розсипів будівельного сміття в тренувальних залах, де колись виховувалися чемпіони. Чекати далі спортсмени відмовляються і обіцяють самотужки навести лад у спорткомплексі й розпочати тренування. Пікетувальників підтримав голова облдержадміністрації Микола Палійчук.
Тим часом представник власників спорткомплексу Віталій Заріцький вважає акцію протесту замовною і пов’язує її з недавнім замахом на його життя.

«Олімп» за мільйон

Історія приватизації найбільшого спортивного комплексу в Івано-Франківську – давня і заплутана. Лише аналіз численних судових рішень з 2004 по 2007 рік, які узаконили перехід комплексу у приватні руки, зайняв би щонайменше газетну шпальту. Зрештою, «ГК» ще у листопаді 2006 року вичерпно розкрив механізм цієї сумнівної оборудки.
Щоб зрозуміти суть нинішніх скандальних подій довкола «Олімпу», коротко нагадаємо передісторію.
Отже, фізкультурно-спортивне товариство «Колос», у власності якого перебував «Олімп», у листопаді 2004 року укладає угоду з ВАТ «Отинійська ПМК 150» – про реконструкцію котельні і ремонт аварійного перекриття басейну. Вартість робіт – приблизно 1 млн. грн., термін – 1 рік. Як гарантію оплати «Колос» передає в заставу будівельникам увесь спорткомплекс. Сторони підписують іпотечний договір 11 січня 2005 року. Як керівники ФСТ збиралися повертати гроші, не зрозуміло: «Колос» ледь животів на мізерних коштах з обласного бюджету. Фінал передбачити було нескладно: рівно через рік з’сувалося, що ПМК виконали робіт на 1 млн. 10 тис. грн., а фізкультурники оплатили лише 9 тис. грн. Термін договору збіг 11 січня, а вже наступного дня (!) було подане звернення  про стягнення майна, і 13 січня ВАТ «Отинійська ПМК-150» зареєструвала свої права на «Олімп» в ОБТІ. У такий до сміху елементарний спосіб за 1 млн. грн. величезний спортивний комплекс поплив у приватні руки. Та й мільйон той, зрештою, виявився потраченим на власне ж приміщення.
«ГК» тоді резонно припустив імовірність домовленостей між керівництвом «Колосу» і ВАТ «ПМК»: якось надто легко поступилися фізкультурники своєю власністю. Але юридичний супровід оборудки виявився вельми ґрунтовним, хоча правники облдержадміністрації, яку тоді очолював Роман Ткач, зуміли відшукати привід для позову. Залучили й прокуратуру. Почалися суди: лише в 2006 році – три процеси, які тривали з перемінним успіхом. Потім – по другому колу. А в 2007 році судовим рішенням ПМК таки визнали добросовісним набувачем.
Нові власники пообіцяли міській громаді залучити інвестора і в стислі терміни реконструювати «Олімп»: відремонтувати басейн, корти, борцівські зали, душові тощо. Спортсмени погодилися зачекати.

Ціна питання

Наприкінці травня цього року Франківщину відвідав президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Під час його зустрічі з керівництвом області зринула й тема «Олімпу». Губернатор Микола Палійчук пообіцяв повернути комплекс у власність територіальної громади. А ще через два тижні почалися акції. Плакати «Заріцький, віддай «Олімп» спортсменам!», знущальні медалі «За незаконну приватизацію», «За знищення спорту на Прикарпатті» тощо.
Врешті, минулої п’ятниці Микола Палійчук вийшов до мітингувальників і заявив, що дає тиждень нинішнім власникам на переговори про умови продажу комплексу.
Голова спостережної ради ВАТ «Отинійська ПМК-150» Віталій Заріцький, якому адресувалися вимоги протестувальників, на переговори погодився. Зустріч з губернатором відбулася того ж дня.
У розмові з журналістом «ГК» пан Віталій відкрив чимало невідомих спортивній громадськості фактів, які, припускаємо, здатні дещо остудити найбільш гарячі голови.
Так, у 2007 році, після зняття арештів і заборон на вчинення дій з майном ПМК-150 продала «Олімп» інвестиційній компанії «Прикарпаття». До речі, Віталій Заріцький не заперечує власної причетності до цієї структури, але запевняє, що не має у ній вирішального голосу. Сума угоди – комерційна таємниця, але, стверджує підприємець, ПМК з продажу практично нічого не заробила, ліше покрила свої витрати на ремонт котельної і перекритття даху.
Щоб розпочати нарешті реконструкцію спорткомплексу, у 2008 році «Прикарпаття» двічі зверталося до Івано-Франківської міської ради з проханням оформити в користування прилеглу земельну ділянку. Тоді й з’явилися чутки про нібито наміри нових власників затіяти там житлове будівництво. Це не могло не стривожити спортивну громадськість. Депутати прохання інвесторів не задовольнили.
Саме відмовою міськради передати землю Віталій Заріцький пояснює зрив реконструкції, в чому його тепер звинувачують пікетувальники. «Скажіть, як без оформлення ділянки мені організувати хоча б довіз будматеріалів до майданчика?» – запитує підприємець.
А чутки про житлову забудову на території комплексу цілковита нісенітниця, каже Віталій Заріцький, відкриваючи папку з містобудівельним обґрунтуванням проекту реконструкції спорткомплексу, затвердженим містобудівельною радою і підписаним головним архітектором міста Ігорем Гаркотом у 2008 році. Далі зачитує: «Проектом передбачено монтаж сучасних інженерних систем басейну, опалення, вентиляції... Перепланування поверхів для створення комфортних умов для спортсменів... Рекреаційні зони, медичні заклади, будівництво критих кортів з душовими, кафетеріїв, трибун для глядачів».
Для реалізації проекту ще у 2008 році компанія «Прикарпаття» розробила детальний бізнес-план інвестування в «Олімп» на загальну суму 1,5 млн. дол. «Але ж ніхто навіть і не питав, що ми плануємо, – розповідає підприємець. – Одразу почали галас. А знаєте чому? Тому що мета цієї акції – не передати «Олімп» дітям... Бо чому б діти не могли займатися в приватному комеплексі? З підігрівом підлоги, чистим басейном, критими кортами? Насправді мета цілком інша. Акції – чисто замовні».
На переконання підприємця, до організації протестів причетні особи, яких він підозрює в скоєнні замаху на його життя. Імовірна причина нападу – комерційна суперечка з керівництвом однієї з підприємницьких структур – жодного стосунку до історії з «Олімпом» не має. «20 березня цього року четверо осіб у масках просто під офісом накинулися на мене з битами... Десять переломів лише правої руки, зламане коліно, проламаний череп, словом, два місяці в лікарні. Якби вчасно не нагодилася охорона, я б, певно, з вами вже тут не говорив. Цей випадок зареєстрований в міліції, є моя заява і відповіді правоохоронців. За моєю інформацією, один із замовників нападу є і організатором акції. Можливо, в такий спосіб він намагається уникнути кримінальної відповідальності. За достовірну інформацію про замах, яка допомогла б слідству, я пропоную винагороду – 100 тис. грн.»

Питання ціни

Власники «Олімпу» не заперечують проти викупу комплексу у державну чи комунальну власність. «Це не був для нас чисто бізнесовий проект, радше іміджевий, – каже Віталій Заріцький. – На спорті особливо не заробиш».
Переговори з Миколою Палійчуком від «Прикарпаття» уповноважений вести саме він. Єдине питання – ціни. «Ми не збираємося на цьому заробляти, достатньо якщо нам просто компенсують витрати на утримання і охорону об’єкта. Ви ж розумієте, що вартість грошового ресурсу у 2005 році і в 2009-му – різна. Можна було вкласти цих 1,5 млн. грн. в бізнес і отримати прибуток. Але ми хотіли б, щоб бодай було враховано інфляційні втрати. Так, ми готові продати, без жодного заробітку. І я особисто – категорично за!»
Наразі власники ціну не сформували, але зі слів Віталія Заріцького можна припустити, що вона може сягнути 4 млн. грн.
Факт переговорів редакції «ГК» підвтердив і Микола Палійчук. «Ми готові компенсувати витрати власників на придбання компалексу, але – я гарантую компенсацію лише підтверджених витрат. Бо це не бізнес. Адже схема надбання об’єкта була непрозорою».
Кошти для викупу адміністрація планує залучити частково з обласного бюджету, у меценатів і в Прикарпатського університету, який міг би користуватися «Олімпом» для потреб свого фізкультурного факультету. Сам комплекс губернатор планує передати у відання одного з управлінь – або спорту, або освіти, щоб надалі не виникало спокуси його приватизувати.
Однак не можна не можна не зауважити: сам факт викупу за бюджетні чи спонсорські гроші сумнівно приватизованого рішеннями судів майна неминуче сприйматиметься як визнання, що закон був таки на боці приватизаторів. Звісно, є ще мораль. Та на чиєму вона боці, буде зрозуміло, коли побачимо, що зможе зробити з «Олімпом» влада.