2012-го в Україні відкриють не вільний ринок земель сільсько¬господарського призначення, як про це подейкують, а такий, що за жорсткістю державного регулювання купівлі-продажу та іншого руху цього товару не матиме аналогів у світі. Про це йшлося на чергових громадських слуханнях законопроекту «Про ринок земель» та вже прийнятого Верховною Радою й недавно підписаного Президентом Закону України «Про Державний земельний кадастр», що відбулись у п’ятницю в найбільшій залі засідань ОДА.

Від попередніх тотожних робочих нарад-семінарів, які проходили навесні-влітку в районах, це зібрання відрізнялося масштабністю. В ньому взяли участь керівники районів, органів місцевого самоврядування, аграрних і земельних служб, сільські землевпорядники, тобто всі, хто на практиці має втілювати в життя сільської глибинки названі нормативно-правові документи, що відкриють ворота ринкові сільськогосподарських земель. Особливості заходові додало й те, що перед присутніми виступили та відповіли на їхні запитання столичні фахівці — заступник голови Державної агенції земельних ресурсів Микола Калюжний, експерт асоціації «Земельна спілка України» Микола Кобець та докторант Національного університету біоресурсів і природокористування Андрій Мартин.

Як зазначив, відкриваючи збори, заступник голови облдержадміністрації Василь Брус, нині вже всім зрозуміло, що земельну реформу, яка в Україні триває вже понад два десятиліття, пора врешті завершувати. інакше, як доповнив М. Калюжний, Україна може побити рекорд Мексики, де земельні відносини реформували наразі найдовше — 23 роки. і кожному ясно, як прозвучало рефреном під час наради, що без скасування мораторію на купівлю-продаж продуктивних земель Україна не зможе повернути собі славу європейської житниці, чого від неї потребує продовольча криза у світі, яка набирає обертів.

За словами В. Бруса, за минулі роки в реформуванні земельних відносин на Івано-Франківщині зроблено чимало. Проте з різних причин не довели до завершення ні інвентаризацію земель, ні розмежування територій комунальної й державної власності, ні багато чого іншого. Але й далі відтягувати вирішення цих та інших питань не можна, оскільки життя висуває завдання й вимоги, які неможливо виконувати без їх розв’язання. Власне, на Прикарпатті ще з лютого обговорюють рішення глави держави про скасування заборони на торгівлю наділами продуктивної землі.

І не лише обмінюються враженнями, а й подають на розгляд Державного агентства земельних ресурсів та Міністерства агропромислової політики і продовольства пропозиції на вдосконалення законопроектів, ухвалення яких сприятиме створенню в Україні належного правового поля для ринку землі.

«і мова йде в наших рекомендаціях якраз про ті моменти, які могли б допомогти в досягненні головного, на чому наголошують і Президент, і уряд, — максимально наблизити земельну реформу до селянина, щоб вона дала поштовх до розвитку населених пунктів», — підкреслив заступник голови ОДА.

З виступу М. Калюжного стало зрозуміло також, що на владному Олімпі в Україні дбають передусім не про те, аби якнайшвидше розпродати вітчизняні продуктивні землі, в чому владу звинувачують окремі опозиціонери, а щоби насамперед навести елементарний лад в обліку земель та налагодити чіткий контроль за їхнім рухом, зокрема за тим, аби набувати їх могли лише відповідні державні органи, громадяни України й місцеві фермерські господарства (ФГ). Втім, схоже, що і ФГ теж позбавлять права купувати землю, аби відсікти будь-які можливості протизаконних дій із головним багатством українців. Про те ж, аби нашу землю могли придбати іноземці чи навіть «свої» юридичні особи, й мови не може бути.

Взагалі заступник голови Держ¬агентства земресурсів запевнив, що уряд розробив-затвердив своєрідну дорожню карту — помісячний план дій заради поетапного завершення земельної реформи. Наприклад, слідом за законопроектом «Про ринок земель», який, за словами М. Калюжного, Верховна Рада має ухвалити до 20 вересня, парламент розгляне проект законодавства про спрощення процедури розмежування земель державної й комунальної власності. «Вже сім років розмежовуємо ці території, а ніяк не завершимо таку справу, — наразі розмежували тільки 0,6 відсотка площ. Аби таке не тривало й далі, розробили новий документ, який передбачає, що цю роботу має бути завершено до початку 2015 р., отже, мусимо встигнути... Також передбачили зменшення вартості цієї процедури вчетверо. Якщо раніше йшлося про потребу 2,5 млрд. грн., то тепер мова лише про 600 млн.», — зазначив М. Калюжний.

До кінця серпня до ВР внесуть і законопроект про спрощення процедури встановлення меж між населеними пунктами — ця робота, яку здійснено лише на 50–60 відсотків, теж потребує закінчення. У планах уряду – й інвентаризація до 1 січня 2015-го 10 млн. га земель сільгосппризначення державної власності, три мільйони з яких — рілля. До 2020-го ж мають провести інвентаризацію всіх земель України.

Найбільше ж уваги М. Калюжний приділив топ-темі — можливості самого продажу земель, у тому числі селянських паїв. Він попрохав присутніх передати сільським землевласникам пораду не квапитися з реалізацією своїх земельних ділянок. У вересні КМУ прийме постанову про внесення змін у порядок проведення нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських земель, згідно з якою їхня вартість з 1 січня

2012 р. виросте в 1,76 раза. Якщо нині гектар ріллі на Івано-Франківщині коштує 10,8 тис. грн., то з нового року його вартість зросте до 19 тис. Однак реальна її ціна у перші два роки дії ринку — «дай Боже, щоби сягала $ 600–800–1000 за гектар», — припустили столичні гості. А подекуди вона не становитиме й півтисячі доларів. Але надалі вартість землі в Україні тільки зростатиме. Якщо зважити, що в сусідніх країнах, які недавно вступили до Євросоюзу, гектар гіршої за якістю землі коштує три тисячі євро, а в головних країнах ЄС — і

15 тис., то українські чорноземи на найближчі десятиліття мають велику перс¬пективу.

«Маємо зробити все, щоби переконати селян не продавати з настанням 2012-го свої паї, — наголосив М. Калюжний. — Навіть якщо комусь із них стануть терміново потрібні кошти, скажімо, на лікування, то законопроект «Про ринок земель» передбачає різні можливості отримати їх, не прощаючись зі своїм земельним наділом».

Галичина