До уваги наших читачів — їх вибрані молитовні роздуми про величне таїнство Воплочення Божого Сина — Господа нашого Ісуса Христа.

Святий Григорій Богослов, архієпископ Константинопольський (329—379 рр.)

Сьогодні — свято Різдва, тому що Бог з’явився людям через народження. Він — Бог, як Сущий і Присносущний від Присносущного, вищий за причину і слово (тому що немає слова, яке було б вище за Слово); і Він з’являється заради нас, народившись, щоб як Він дав нам буття, так Він і дарував нам блаженне буття, а краще сказати, щоб нас, що через гріх випали із благобуття, знову повернути до нього через втілення. Ось що ми святкуємо, ось що ми прославляємо цього дня: пришестя Бога до людей для того, щоб нам переселитися, або краще повернутися до Бога, щоб позбутися старої людини та зодягнутися в нову (Еф. 4, 22-24). Бо як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть (1 Кор. 15, 22), з Христом і народжуючись, і розпинаючись, і погребаючись, і піднімаючись.

Святий Григорій чудотворець, єпископ Ніський (335 — 394 рр.)

Тепер перенесемося словом до Вифлеєму, який згадується в Євангелії: звернемо свій погляд до небесного воїнства, подивимось на славу ангельську, послухаємо їх божественного співу. Який же голос ми чуємо від них? «Слава во вишніх Богу»,  — взивають вони. А чому ангели прославляють своїм голосом Божество, яке споглядають у вишніх? «Тому, відповідають вони,  що і на землі мир». Ось яке явище привело ангелів в радість: «на землі мир!». Земля, яка раніше була проклята, яка вирощувала терня і бур’ян, — країна війн, місце вигнання засуджених, — ця земля прийняла мир. О чудо! істина від землі засяяла, і правда з небес прийшла (Пс. 84, 12).

Святий Амфілохій, єпископ іконійський (340 — 394 рр.)

Нинішнє свято Різдва Христового, істинного Бога нашого, є для нас непереможною твердинею, непохитною основою, спасительним початком. Заради цього свята ясно у всій вселенній було проповідане нове провіщення; ним була переможена сила тління і припинене погибельне поклоніння дияволу, умертвлені людські пристрасті і відновлене життя ангельського панування; ним відкрилося небо і земля піднесена на божественну висоту; ним був повернутий для людей рай і знищена сила смерті, розвіяна демонська спокуса і сповіщена премудрість Божа та всечисте пришестя Бога на землю. — «Не заступник, ні ангел, — каже пророк ісайя, — але Сам Господь спас їх».

Святий Атаназій Великий, архієпископ Александрійський
(298 — 373 рр.)

Бог створив людину і забажав, щоб вона перебувала в нетлінні. Але люди занедбали цей дар та ухилились розумом своїм від Бога. Вони зупинились думкою на злому і, прийнявши зло в себе, підпали під смертне осудження, яким спершу перестерігав їх Бог, і вже не залишилися такими, якими були створені, бо як надумали, так і піддалися розтлінню. Тоді смерть запанувала та оволоділа ними, тому що переступ заповіді повернув їх у природний стан, щоб так як створені були з нічого, так і буття їхнє знову повернулося в прах. Якщо ж люди підпали під природне тління і втратили благодать Божого образу, то що могло інше звершитися або в кому іншому була потреба для повернення первісної благодаті відновлення людей, окрім Самого Бога-Слова, Який із нічого створив весь всесвіт на початку? Йому належало і тлінне привести знову в нетлінне, і зберегти те, що було найдорожчим для Отця. Оскільки Він — Отче Слово і вище всіх: то природнім чином Він один тільки міг усе відтворити, Він один йшов до того, щоб за всіх постраждати і за всіх бути заступником перед Богом Отцем.

Святий Єфрем Сирін (306 — 373 рр.)

У цю ніч нехай ніхто не буде гнівним чи похмурим!

У цю ніч, що належить Смиренному, нехай ніхто не буде надмінним і гордим!

У цей день прощення не згадуймо про образи! У цей день радості не поширюймо печалі!

У цей день Господь прийшов до грішників — тож нехай не підноситься праведний над грішним.

У цей день Багатий став Убогим —  тож нехай розділить багатий стіл свій з убогим!

У цей день ми отримали Дар, хоча не просили Його, тож обдаруймо тих, хто просить нас.

Цей день відчинив ворота небесні для молитов наших, тож відчинімо і ми врата тим, хто просить у нас вибачення!

У цей день Владика природи змінився надприродно, тож змінімо і ми свою злу волю.

Сьогодні Божество відбилося на людстві, тож нехай прикраситься людство відбитком Божества!

Святий Амвросій, єпископ Медіоланський (340 — 397 рр.)

Браття! Зустрічаючи день Різдва Господа нашого, очистимо себе від усякої скверни гріхів, наповнимо скарбниці різноманітними дарами, щоб того святого дня було чим втішити подорожніх, полегшити скорботи вдів, одягнути бідних. Бо хіба добре буде, якщо в одному і тому ж домі, між рабами одного господаря, інший буде веселитися, зодягнувшись у шовкову одіж, а другий стане сумувати, ходячи в старім вбранні, — один буде насолоджуватися їжею, а інший терпіти голод і холод, — той стане страждати від учорашнього сп’яніння, а той від учорашнього пощення. І якою буде дія нашої молитви, коли ми просимо визволити нас від лукавого, а самі не хочемо ставитися милосердно і з любов’ю до наших братів? Станемо уподібнюватися до Господа..

Святитель Іоан Золотоустий, архієпископ Константинопольський (347 — 407 рр.)