Наталія Грейчук мати, дитина якої 4 березня потрапила в міську дитячу лікарню по вул. Чорновола з діагнозом неускладнена правобічна пневмонія.

За словами жінки, дитину оглядали на коридорі, де був страшенний протяг і прийняли рішення госпіталізувати, пише МАЛАКАВА.

 «Вже у вівторок лікарнею поширились чутки про те, що в медичній установі поширюється кишкова паличка, тому я вирішила в середу забрати дитину додому. Але 6 березня з самого ранку в дитини почалась страшенна рвота білою піною, на що я викликали чергового лікаря, оскільки це була шоста ранку. Медик впевнено сказала, що очікуйте діарею, бо ви наче б перегодували дитину.  А це просто не можливо! Тим більше я не годувала дитину їжею з лікарняної їдальні, щоправда мила пляшечки для харчування водою з лікарняного водопроводу та не ошпарила їх кип’ятком, оскільки понадіялась, що все-таки у медустанові дотримано санітарних норм. Пробачити собі цього зараз просто не можу, адже підозрюю, що саме вода є розповсюджувачем інфекції. В цей же час я наголосила лікарю, що рвота без підвищеної температури почалась у всіх діток нашого соматичного відділення, а як потім виявилось, що і на інших поверхах та сама біда! Також чергова зізналась, що в лікарні є інфекція, яка супроводжується розладами шлунку і чіпляє легені! Шокована, я не можу до сьогодні зрозуміти, чому про це не попередили нас при поступленні, а натомість далі приймали діток на лікування», - розповідає Наталія Грейчук.

 Не чекаючи біди, жінка зателефонувала знайомій, з проханням ініціювати перевірку в лікарні, адже це був просто жах.  Перевірка була проведена, але результатів, каже Наталія Грейчук, не сказали, тай було не до «розбору польотів», адже дитині ставало все гірше.

«Страшенну діарею і повне обезводнення на деякий час зупиняли капельниці. Як не діарея, так рвота піною! Страшно було неймовірно! Одне заміняло інше! Під вечір, я чесно Вам скажу, прислухалася – чи дихає моя дитина. Викликали реаніматолога, який призначив капельницю після якою дитина вирвала ще більше.  Маля, лежало в мене на плечах, а стан все більше погіршувався. Це був просто живий труп», – мало не плачучи, розповідає Наталя.

Під вечір, дитині стало трішки краще, розповідає вона, але біля півночі знову діарея, яка не припинялась цілу ніч.

«До мене ніхто не підходив, мало того, на прохання замінити простиню, санітарка відповіла: А якщо не поміняємо, то Ви знов комусь подзвоните?!  Треба за дитиною дивитися краще! Ми за Вашою дитиною прибирати не будемо, треба бути акуратнішою і на всіх таких простиней свіжих не вистачить!», - розповідає жінка.

 « 7-го березня, ледь живу, знесилену дитину виписують і швидкою перевозять сюди на Сагайдачного. Я в розпачі навіть не звернула на той час увагу, що виписували нас уже з діагнозом ГРВІ. Про пневмонію – забули!  А це ж було зовсім інше лікування, про яке фактично тутешніх лікарів не повідомили! Історія хвороби в архіві, і навіть свекруха, лікар швидкої не може її вивчити. Єдиним шансом підтвердити пневмонію є звернення в приймальний покій на Чорновола, де мали б зареєструвати діагноз з яким ми поступили. 

Чергова Інфекційної дізнавшись, що ми поступили з  міської дитячої лікарні, перелякано зізналась, що ми вже 5-ті з відтіля. Мало того, щодня сюди привозять діток саме з лікарні на Чорновола. З нами лежить вагітна жінка, яка сама захворіла там, а її дитинка тільки сьогодні виписана з реанімації інфекційної. Вона теж готова розповісти все журналістам», - говорить пані Наталія.

У неї лише одне прохання, добитися ґрунтовної перевірки медзакладу і встановити, яку ж інфекцію підхоплюють діти.

«До сьогодні не відомо – що ми підчепили! Ніякої інформації! А це фактично епідемія невідомої палички, яка вражає малесеньких дітей і вагітних жінок! Це нікому не говорять  до першого летального випадку напевне! Приховується страшна інфекція, яка шириться там, де мали б лікувати! Це просто скандал, який лікарі замовчують,  доводячи до присмерті  малюків! Злочин, що  ретельно приховують ціною здоров’я найціннішого –  діток!

Тим більше, невідомо, що далі робитиметься з пневмонією, яку лікували аж 2-ва дні!

Я просто не знаю, що робити далі і чим хворіє моя дитина. Це мука, коли не можеш допомогти і не знаєш, що буде далі» - говорить Наталія Грейчук.