Пленум призначив Першого заступника Голови Верховного Суду України. Ним знову обрано Петра Пилипчука, який обіймав цю посаду з червня 2004 року. На розгляд Пленуму було винесено ряд проектів постанов, спрямованих на підвищення ефективності захисту прав громадян. Пленум прийняв постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» та «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду».

     Постанови прийнято з метою надання судовій практиці практичних рекомендацій щодо застосування норм нового ЦПК України, який, відповідно до міжнародних принципів і стандартів цивільного процесу, суттєво удосконалив вітчизняну модель судочинства у цивільних справах. Це пов’язано з тим, що поряд із вирішенням ряду теоретичних та практичних питань в результаті новітньої кодифікації норм цивільного процесуального законодавства, у судовій практиці внаслідок недосконалості, прогалин, суперечностей та колізійності деяких процесуальних норм виникли проблеми щодо їх однакового розуміння та застосування.

     Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України спрямовані на реалізацію того правового потенціалу, що закладено в ЦПК, для забезпечення правильного і справедливого судового розгляду упродовж розумних строків.

     У зв’язку з тим, що зросла кількість адміністративних позовів, у яких порушується питання усунення процесуальних порушень, допущених судами під час розгляду та вирішення справ, Пленум прийняв Постанову «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів та суддів». У Постанові, зокрема, роз’яснено, що судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.

     Пленум Верховного Суду України також прийняв Постанову «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва». Необхідність її прийняття обумовлена декількома причинами.  

     По-перше, як засвідчило узагальнення судової практики, складнощі виникають через те, що диспозиції статей десятого розділу КК України є бланкетними, у зв’язку з чим суди не завжди належним чином з’ясовують, які ж саме статті, пункти, параграфи законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, порушені.

     По-друге, попередні постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких містилися роз’яснення із зазначених питань, були прийняті більш як 20 років тому. За цей час докорінно змінилося законодавство у сфері охорони праці, зокрема, прийнято закони України «Про охорону праці», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення».

     По-третє, як свідчить статистика, рівень травматизму на виробництві, особливо на вибухонебезпечних підприємствах, є досить високим, зокрема і внаслідок допущених кримінально караних порушень вимог законодавства про охорону праці. А тому своєчасне виявлення таких порушень, належне розслідування кримінальних справ цієї категорії та справедливий їх судовий розгляд мають особливе значення.

     Роз’яснення, що містяться у прийнятій постанові, сприятимуть правильному застосуванню судами України законодавства про злочини проти безпеки виробництва, виявленню та усуненню причин і умов вчинення зазначених злочинів, а відтак і реалізації в певній мірі конституційного права кожного на належні безпечні і здорові умови праці.

     У першому читанні було розглянуто проекти постанов Пленуму про судову практику вирішення деяких категорій спорів за участю податкових органів та застосування окремих норм процесуального законодавства; про практику застосування судами законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки; про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними; про застосування судами норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав. Прийнято рішення створити робочі групи для доопрацювання даних проектів постанов при підготовці їх до другого читання.

     Пленум вніс також зміни та доповнення до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».