Чи можна довіряти позначці «Без ГМО» на вітчизняних продуктах харчування?

З 1 січня 2010 року в Україні продуктові товари повинні маркуватися позначками «Із вмістом ГМО» або «Без ГМО». Цього тепер вимагає закон. Та чи правду пишуть виробники на упаковках?

Як приймали закон

Законопроект подав до парламенту депутат-бютівець Андрій Павловський. На запитання, навіщо він висунув таку ідею, Андрій пояснює: до нього звернулося відразу декілька екологічних громадських організацій.

«Ми до цього довго йшли. Ще у 2002 році Україна підписала картахенську «Угоду про обов'язкове інформування про склад продуктів», але підкорегувати під неї наше законодавство ми довгий час не могли», - каже Павловський. Перешкоджали ухваленню закону, за словами Павловського, «лобісти транснаціональних компаній, які вважають, що ми аборигени і можемо їсти абсолютно все». «Після того, як я подав законопроект, ще навесні, близько 20 компаній зверталося до мене з різного роду пропозиціями. Це такі гіганти, як «Данон», «Нестле», «Макдональдс» та інші», - згадує депутат.

Ухвалили законопроект 375 із 450 депутатів. У повному складі голосували комуністи і Блок Литвина. Найбільше тих, хто не натиснув на кнопку «за», - у фракції... самого автора закону - в БЮТі. Не підтримали ідею 25 соратників Тимошенко. У тому числі Євген Сігал, творець бізнесу «Гаврилівські курчата». Та Олег Бабаєв, який раніше очолював «Кременчукм'ясо» - один з найбільших в Україні виробників м'ясних і ковбасних виробів.

У Партії регіонів не натиснули на кнопку 23 депутати, у «Нашій Україні - Народній Самообороні» - 12.

Насправді, позначка про наявність ГМО повинна стояти на кожному продукті, в якому такі організми є, ще з липня минулого року. Таку вимогу запровадив уряд Тимошенко. (У 2007-ому аналогічну ідею спочатку прийняв, а потім скасував уряд Віктора Януковича). Зразу після запровадження вимоги «Свідомо» з'ясувало, що фактичного контролю за цим з боку Держспоживстандарту немає - уряд не виділяє гроші на лабораторні дослідження.

За останні півроку на полицях магазинів побільшало товарів із зеленим значком «Без ГМО». Чи це правда, чи це тільки так пишуть, а що всередині - ніхто не стежить? Ось результати наших пошуків.

Чи став контроль кращим?

Добра знахідка номер один. Збільшилася кількість лабораторій Держспоживстандарту, де продукти перевіряються на вміст ГМО. Ще півроку тому таких лабораторій було п'ять. Зараз їх 13 по всій Україні: у Києві, Вінниці, Волині, Житомирі, Івано-Франківську, Сімферополі, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Харкові, Кіровограді, Кривому Розі, Сумах.

Погана знахідка номер один. Грошей на дослідження уряд досі не виділяє. «Вгадайте, скільки грошей на перевірку дали 2009 року? Нуль», - повідомило наше джерело. Усі дослідження роблять самі виробники - за свої гроші. І результати цих перевірок, у тому числі інформація, в яких продуктах знайдені ГМО, належить виробникам. Тобто не оприлюднюється.

Добра знахідка номер два. Замовників таких досліджень стає більше. Все більше компаній добровільно і за свій рахунок перевіряють, чи немає ГМО в їхніх продуктах або сировині, яку вони закуповують. Про це свідчать дані центральної лабораторії Укрметртестстандарту у Києві:

З таблиці видно, що кількість продуктів чи сировини, які досліджуються, збільшується, а кількість ГМО, що у них виявляють, - зменшується.

Звісно, це не обов'язково означає, що знижується вміст ГМО у продуктах, які не перевіряються. Взагалі дослідники визнають, що продуктів все одно перевіряється дуже мало.

«80% цих тестів - це сировина, з якої виготовляють продукцію. Все інше - готові продукти. Краще перевіряти те, з чого їх виготовляють, аніж виловлювати ГМО вже потім», - відзначає керівник центральної лабораторії Руслан Голубець.

Тобто більшість продуктів, які ми їмо, не тестується ані урядом, ані виробниками. Це погана знахідка номер три.

При цьому вже три роки Міністерство охорони здоров'я не може скласти перелік продуктів, де можуть бути ГМО. Хоча така інформація була б корисна споживачу.

Ось цей перелік з всесвітньої бази «Gmo-Compass»:

Відповідно, в інших продуктах ГМО не буває.

«Якщо вам цікаво, я можу знайти звіт про те, де ми знаходили ГМО за останні три роки», - клацаючи мишкою на своєму робочому комп'ютері, керівник центральної лабораторії роздруковує результати досліджень.

Де знайшли ГМО в Україні (дані центральної лабораторії Укрметртестстандарту):

За даними лабораторії, ці ГМО-компоненти в продуктах походять із США, Нідерландів, Аргентини, Росії, Китаю, Іспанії, Ізраїлю та України. Дивіться, які складові можуть містити ГМО (складові вказують на упаковках продуктів):

Є й добра знахідка номер три. Оскільки цього не робить уряд, ми вирішили самостійно протестувати кілька популярних продуктів на наявність ГМО. Такі випробування - не з дешевих. Кожен тест коштує 630 гривень. Ми звернулися за допомогою до міжнародної організації підтримки журналістських розслідувань SCOOP. Вона профінансувала тести.

Ми навмисно обрали для тестування пельмені і ковбасу. Як свідчили результати досліджень та експерти, в них найчастіше міститься ГМО - соєвий білок.

Вітрини з ковбасою у супермаркеті двох популярних мереж, де ми вирішили зробити закупки, виглядали малоінформативно. В декілька рядів викладені надрізані шматки. На голочках лише назва та ціна. Зрідка пишуть ґатунок. Жодної позначки про наявність або відсутність ГМО немає. Позначки «Без ГМО» побачили на деяких упаковках вареної ковбаси і пельменях.

Ми придбали чотири шматки ковбаси і чотири пакети пельменів. Обов'язковий критерій - напис на упаковці про вміст соєвого білка (пам'ятаєте, цей компонент - з групи ризику). Ось їхні назви:

 Здали в центральну лабораторію Укрметртестстандарту.

Через тиждень у відділі видачі документів ми отримали вердикт. На офіційному бланку Укрметртестстандарту стверджується: «Зразки продукції не містять генетично-модифікованої дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК)». Тобто «Без ГМО».

Ось такий начебто втішний висновок. Хоча без тотальної перевірки всіх продуктів харчування він стосується лише цих чотирьох видів пельменів і ковбаси. Та уряд - це вам не благодійний SCOOP... Чиновники щедрі лише на слова. Грошей на дослідження харчів, які звичайні українці щодня купують в крамницях, і далі не виділяється.

Довідка: Як створюють ГМО?

Генні інженери вживили гени бактерій, рослин, тварин до десятків організмів та речовин. За даними «GMO-Compass», вже модифіковано 83 рослини. Найбільше видозмінювали сою, кукурудзу та картоплю.

Модифікація надає властивостей, яких раніше не було. Наприклад, коли у гени сої вмонтовують гени водоростей, вона містить більше жирів. А коли в пшеницю - ген скорпіона, вона стає стійкою до засух.

Шкода від ГМО оспорюється. Але головний аргумент їхніх противників по всьому світу - невідомо, як це вплине на прийдешнє покоління.