Як продавали українські військові аеродроми і хто врятував від дерибану летовище в Коломиї.
Злетні смуги військових аеродромів встелені надміцними бетонними плитами. Вартість однієї - до 800 євро. Ціна смуги в розібраному вигляді - понад 2 млн. євро. Цієї арифметики достатньо, аби зрозуміти, чому десятки вітчизняних військових летовищ були приватизовані за безцінь, демонтовані й розпродані.
Стандартна довжина злітної смуги військового аеродрому 2 тисячі 50 метрів. Стандартна ширина цієї ж смуги - 44 метри. Зазвичай, злітні смуги складаються із, надзвичайно міцних бетонних плит, які виготовлені за спеціальними технологіями. Військові аеродроми, які залишились у нашій державі після розпаду СРСР, були викладені плитами розміром 6 на 4 метри. Отже, в результаті нескладних математичних підрахунків отримуємо 4576 плит. Кожна з плит на сьогодні за цінами на чорному ринку коштує від 500 до 800 євро. Отже, за найскромнішими оцінками вартість злітної смуги у розібраному вигляді становить 2 мільйони 288 тисяч євро.
Однак, аеродром - це не тільки бетонні плити, це ще й кілька десятків тонн різноманітних кабелів та проводів з високоякісної міді. Сьогодні за кілограм мідного дроту приймальники металобрухту платять 40 гривень. Отже, продавши всього 10 тонн вирваного з землі аеродрому кабелю, ви отримаєте не багато не мало, а 400 тисяч гривень. Напевно, так рахували свої прибутки ті, хто виводив із власності Міністерства оборони України та передавав, як правило, безкоштовно або за цілком символічну плату приватникам цілі військові аеродроми.
Ось який список мені продиктував просто з пам'яті один із досвідчених військових льотчиків (прізвище людини я не називаю із зрозумілих причин, адже він, як і більшість офіцерів Збройних Сил України, з іронією ставиться до нинішньої демократії у державі і в самих Збройних Силах): Стрий, Черляни, Чортків, Мукачеве, Овруч, Дубно, Ліманскоє (Одеська область), Буялик (Одеська область), Арциз (Одеська область), Джанкой (Автономна Республіка Крим), Октябрьскоє (Автономна Республіка Крим), Кривий Ріг, а також аеродроми колишніх військових училищ в Умані, Чернігові, Великій Кручі (Полтавська область), Охтирці, Куп'янську (Харківська область). Більшість із цих аеродромів після виходу у цивільне життя були «розібрані на запчастини» і просто спродані. От, скажімо, чи не всі базари міста Львова зараз вкриті майже вічними у використанні плитами з Черлянського військового аеродрому, який свого часу приймав бомбардувальників далекої авіації.
Отож, підрахувати збитки, яких зазнало Міністерство оборони України, не важко. А додайте до цього ще і той факт, що нашу бойову авіацію загнали на кілька вцілілих від ділків аеродромів, і в разі військового конфлікту розосередити її буде не можливо.
На цьому сумному тлі повернення у стрій військового аеродрому у Коломиї видається щонайменше подвигом всього особового складу.
Після розпаду СРСР в Коломиї залишився окремий розвідувальний гвардійський полк. Потім з нього зробили бригаду. За результатами роботи за 2003 рік бригада стала найкращою: їй вручили вимпел і... відразу ж розформували. Нинішній командир 108-ї авіаційної комендатури, який тоді був командиром частини, підполковник Микола Козачук згадує про ті часи з сумом і розчаруванням, адже повірити в те, що відбувається, не міг ніхто. Однак спочатку всю частину вивели за штат, а це означає, що всі, хто служив тут, отримували лише мізерні копійки за військове звання. А ось потім почалось...
Працівники аеродрому розповідали, як після розформування до них час від часу приїжджали різноманітні ділки, прицінювалися, що й за скільки можна продати, навіть не приховуючи своїх намірів. Однак невеличкий, проте дружний колектив вистояв.
За словами командира, всі тоді ходили на аеродром так само точно, як і на роботу. Заступали на чергування і без зброї й техніки охороняли комунікації та споруди від пограбування. Було важко. Грітись доводилось буржуйками. Не було води і світла. Проте 400 гектарів землі охоронялось десятком людей.
Нарешті, з часом прийшло розпорядження про формування в Коломиї 108-ї авіаційної комендатури. Люди знову отримали посади та зарплату. Завдяки своїй самовідданості вони малими коштами та всього за кілька місяців змогли відновити всю структуру аеродрому. Головний екзамен аеродром витримав у жовтні минулого року, коли на його базі відбулись навчання з реальною посадкою та злетом бойових літаків. Так завдяки стійкості військового колективу, який зробив неможливе за сучасними українськими мірками - вберіг від розкрадання свою частину, вдалось повернути в стрій один з небагатьох військових аеродромів, які залишились у наших Збройних Силах.
Доречно зауважити, що військовий аеродром «Коломия» заслужив високу оцінку у Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника Івана Руснака. І крім цього, за підсумками минулого року отримав вимпел як найкраща частина логістики повітряного командування «Захід». Прикро лише, що ті, хто дозволив так бездарно розбазарити спадок, який дістався нашим Збройним Силам після розпаду СРСР, так і не отримали свого покарання.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Останні новини з категорії Фінанси:
30 Грудня 2016, 12:19
30 Грудня 2016, 10:05
30 Грудня 2016, 9:19
30 Грудня 2016, 7:21
29 Грудня 2016, 16:28
29 Грудня 2016, 16:08
29 Грудня 2016, 13:41
29 Грудня 2016, 12:49
29 Грудня 2016, 12:20
29 Грудня 2016, 11:19
29 Грудня 2016, 9:43
29 Грудня 2016, 9:20
28 Грудня 2016, 21:19
28 Грудня 2016, 18:03
28 Грудня 2016, 14:55
28 Грудня 2016, 11:20
28 Грудня 2016, 10:55
28 Грудня 2016, 7:40
27 Грудня 2016, 21:25
27 Грудня 2016, 19:18
27 Грудня 2016, 18:32
27 Грудня 2016, 11:42
26 Грудня 2016, 20:56
26 Грудня 2016, 20:07
26 Грудня 2016, 19:46