Ця 52-річна жителька Київської області перебувала у розшуку з серпня минулого року. Хоча злочин, за який вона потрапила під увагу правоохоронців, був скоєний ще 14 років тому. Йдеться про ст. 190 ч. 2 ККУ — шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому. Тривалий час його не могли розкрити і лише торік за підозрою у його скоєнні затримали нашу «героїню». Заарештовувати її не стали (ймовірно, з огляду на поважний вік пані), а відпустили на підписку про невиїзд. Скориставшись цим, зловмисниця зникла і через деякий час вигулькнула у нас на Прикарпатті.

1 лютого вже після п’ятої години дня вона зайшла до однієї зі снятинських філій одного з банків. Жінка мала намір обміняти тисячу доларів. Касир видала їй вісім тисяч гривень купюрами номіналом у сто гривень і ще дві банкноти — по 20 гривень. Клієнтка сумлінно перерахувала гроші, але висловила незадоволення, що доволі вже об’ємний пакунок вийшов. Тож повернула банкноти касирові і попросила видати відповідну суму купюрами більшого номіналу. і тут треба відзначити професіоналізм працівниці банку. Нагадаємо, що це вже був майже кінець робочого дня. За цей час вона могла стомитися, втратити пильність. Проте касир також сумлінно перерахувала повернуті гроші і виявила нестачу 1200 гривень. Та клієнтка жодних претензій не приймала. Повернула, мовляв, те, що отримала в касі. Касир не стала з нею довго сперечатися, а з допомогою спеціальної кнопки викликала міліцію.

На місце події прибула група захоплення Державної служби охорони. При цьому, кажучи юридичною мовою, жінка виявила злісну непокору міліції. Щоправда, це їй не допомогло. В її сумочці правоохоронці виявили 12 купюр, номіналом у 100 гривень — ті самі гроші, яких бракувало. А коли перевірили затриману за базою даних осіб, котрих розшукують за вчинення злочинів, то з’ясували, що нею дуже цікавиться один із райвідділів столичної міліції. Вже о шостій годині ранку наступного дня до Снятина прибула машина з київськими правоохоронцями, які забрали нашу «гостю».