За допуск до роботи працівника, з яким не укладено договору найму, підприємству, установі або приватному підприємцеві «світить» 36,5 тис. грн. штрафу з каси суб’єкта господарювання, а їх керівникам і приватникам, які виконують обов’язки директора, — адмінштраф у розмірі від 8,5 до 17 тис. грн.

Без договору нема права на роботу

— У Податковому кодексі України тепер чітко записано: керівник підприємства або організації не має права допускати до роботи людину, з якою не укладено договору найму, — наголосила в коментарі для «Галичини» начальник Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області Ірина Столярик. — Це стосується всіх: як юридичних осіб, так і приватних підприємців. Із 1 січня з центрів Державної служби зайнятості зняли функцію реєстрації договорів з найманими працівниками. Тепер договори реєструють самі роботодавці — підприємства, або фізичні особи — підприємці і повідомляють про це місцевий орган Державної фіскальної служби України. Якщо податківці під час перевірки виявлять людину, яка працює, але інспекція ДФС України про укладення договору з нею не повідомлена, самого документа немає, то це вже є підставою для накладення штрафної санкції — 36,5 тис. грн.

Столярик уточнила, що рішення про стягнення штрафу ухвалюватимуть не податківці, а територіальний орган Державної служби України з питань праці, який очолив прикарпатець народний депутат Верховної Ради VII скликання Роман Чернега (розпорядження про його призначення головою Держслужби прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав 21 січня. — Авт.).

— Оскільки працівникам Держслужби з питань праці заборонено ходити на перевірки, бо право проводити їх тепер мають лише органи ДФС України та Державної фінансової інспекції, то ми будемо передавати їм матеріали перевірок, а вже на їх підставі вони накладатимуть штрафні санкції на суб’єктів підприємницької діяльності та установи і заклади, — пояснила і. Столярик.

Начальник відділу комунікацій Головного управління ДФС в області Олександр Нащочин додає, що пропозиції і щодо скасування права центрів Державної служби зайнятості реєструвати договори найму працівників, і щодо істотного посилення відповідальності роботодавців за використання праці не оформлених офіційно на роботу працівників були напрацьовані спільно — податківцями і підприємцями та представниками інших громадських організацій Прикарпаття під час робочих зустрічей, які відбувалися фактично щотижня в минулі місяці, і передані до ГУ ДФС України у Київ. Частина з них, за його словами, врахована і знайшла відображення в ухвалених народними депутатами України змінах до Податкового та Бюджетного кодексів.

Багатоповерхівку зводить одна людина?
Справді, частина громадських організацій Івано-Франківщини, які об’єднують насамперед мале та середнє підприємництво, зокрема ГО «Ділові люди Прикарпаття», підтримували та й самі вносили пропозиції про те, щоб значно підвищити штрафи за використання праці «нелегалів» й за виплату зарплат у конвертах. А об’єднувала і рухала ними очевидна несправедливість, породжена тим, що одні, через почуття обов’язку перед державою або ж через пильний нагляд перевірників, самі заробляючи не аж так багато, платили найманим працівникам офіційну зарплату з усіма нарахуваннями на неї, а інші, заощаджуючи чималі власні гроші, виплачували людям зароблене у конвертах. Голова обласної ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Василь Гродюк з цього приводу неодноразово висловлював припущення, що такого не було б, якби окремі підприємства не мали «даху», який захищає їх від можливих перевірок і податківців, і комісій з легалізації заробітних плат, що діють при райдержадміністраціях та міськвиконкомах. Зокрема, немало краян, за його спостереженнями, працює без офіційного оформлення на підприємствах деревообробної промисловості та у будівництві області загалом і Коломийщини зокрема. А на останньому засіданні ради громадського об’єднання в грудні торік Гродюк повідомив про те, що, наскільки відомо, в Коломиї будують багатоповерхівку, де офіційно працюєѕ один будівельник. інформації про те, чи ці припущення і повідомлення перевіряли та наскільки ррунтовно і чи підтвердилися вони чи ні, наразі немає.

Тепер штрафи за використання праці «нелегалів» істотно підвищили: 30 мінімальних зарплат (нині це 36 500 грн. — Авт.) за кожного неоформленого працівника ризикують заплатити з каси підприємство або підприємець, а його керівник чи приватник, який водночас виконує й обов’язки директора, ще й адміністративний штраф з власної кишені в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, а це від 8,5 до 17 тис. грн. До того ж, як видається, простішим, а відтак і прозорішим став механізм виявлення офіційно не найнятих на роботу робітників і спеціалістів.

Та лише час покаже, чи високі штрафи, образно кажучи, знесуть «дах» над тими роботодавцями, які продовжать ризикувати і платити зарплати в конвертах, чи тільки вплинуть на «ціну питання», тобто вартість «даху», якщо такий і справді існує, як про це кажуть громадські активісти.

 «Отримали міфічне зменшення...»
Відверто кажучи, більше сподівань було на обіцяне Арсенієм Яценюком зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. Бо зарплати в конвертах, про що вже казано-переказано, породила не лише скупість окремих бізнесменів та затяте намагання ні копійкою прибутку не ділитися з державою, а й надмірні апетити влади та численні зловживання з розподілом громадських фінансів, тобто зібраних податків. Надвисокі — таких ніде в Європі нема — податкові побори із заробітків співвітчизників підштовхнули до виведення в «тінь» зарплат навіть на підприємствах, власниками яких є помірковані та патріотично налаштовані бізнесмени.

Прем’єр-міністр слова дотримав, але дуже своєрідно. За поданням уряду парламент у ніч на 29 грудня 268 голосами ухвалив законопроект №1573, яким внесено революційну за суттю, проте, на наш погляд, не зовсім справедливу зміну в оподаткуванні фонду оплати праці. За роз’ясненням самого А. Яценюка, «якщо підприємство буде платити або платить працівникові не менше трьох мінімальних зарплат (нині це 3 771 грн. — Авт.) і збільшить фонд заробітної плати не менш ніж на 30 відсотків, а також виконає інші обов’язкові умови, то ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) для такого підприємства буде знижена з чинних 41 до 16,4 відсотка. При цьому податок на зарплату одного працівника повинен становити не менше 600 грн.». Тобто ті, хто має можливість отримувати великі прибутки, податків, принаймні у відсотках, зможуть платити менше. А суб’єкти господарювання, зокрема малі, які, торгуючи хлібом, сірниками або милом і туалетним папером у кіосках чи на ринках і які ледь заробляють на «мінімалку» своїм найманим працівникам, і далі змушені будуть нести на своїх плечах непосильний податковий тягар. Або ж ризикувати заплатити тепер уже дуже великі штрафи, чи шукати «дах».

Леся Мартиненко, голова ГО «Спілка малого та середнього бізнесу «Альтернатива» (м. Калуш), у своєму блозі, який веде на веб-сайті газети «Вікна», 21 січня цим новаціям дала таку оцінку: «Сподівалися на зменшення податкового тягаря, який дозволив би в часи кризи і сильного падіння купівельної спроможності протриматися, не закритися, не звільняти працівників. Отримали — «скорочення кількості податків з 22 до 9», яке на практиці є просто об’єднанням кількох податків в один, та скасуванням дуже дрібних податків, які і так сплачувала лише невелика категорія платників. Дуже очікували обіцяного зменшення ставки ЄСВ, що дозволило би збільшити зарплатню, а декому — вивести зарплатню з «тіні», бо, ніде правди діти, багато з підприємців просто не мають змоги платити зарплатню і всі відрахування повністю. Криза не дає нам цього зробити і просто викидає нас з ринку. Отримали — міфічне «зменшення ставки нарахування ЄСВ», але за дотримання аж чотирьох умов одночасно. Зайве переказувати тепер яких, бо ми розуміємо, що на практиці виконати їх всі зможуть навіть не десятки, а одиниці підприємств. і — тільки великі. Представники малого і середнього бізнесу і тут «пролітають».

Попри такі, м’яко кажучи, невеселі висновки Л. Мартиненко свій коротенький аналіз обіцяних урядом реформ опублікувала під оптимістичним і дуже мотивувальним заголовком-зверненням до колег: «Тримайся, бізнес! Нам ще армію треба утримувати!».

Галичина