Перше пленарне засідання 35-ї сесії обласної ради, яке відбулося у п’ятницю, пройшло, говорячи мовою бігунів, на стайєрській дистанції, у рваному темпі — то з раптовим пригасанням активності депутатів, незрозумілим для інших присутніх у залі і для телеглядачів (сесію, як завжди, транслювало ТБ «Галичина»), то, навпаки, з розпалом дискусій серед депутатів, як мовиться, на рівному місці, починаючи від процедурних моментів.

Скажімо, депутат Василь Попович поставив під сумнів доцільність розгляду питання про обрання нового голови бюджетної комісії замість Юрія Бабія, котрий став народним депутатом України, однак Тарас Парфан, Юрій Романюк, Мирослав Карабін наполягали на внесенні цього питання до порядку денного сесії та й щоб воно не стояло в самому його кінці. Правда, на першому пленарному засіданні сесії до обрання нового голови бюджетної комісії так і не дійшло.

Ще під час традиційного — перед початком розгляду питань порядку денного — оголошення депутатських запитів з’ясувалося, що в залі на той момент було менше половини депутатів облради — лише 54. Тобто втрачало сенс голосування за прийняття запитів до виконання. Втім, на запрошення головуючого — заступника голови обласної ради Остапа Дзеси та працівників виконавчого апарату облради депутати повернулися з «перекурів» до сесійної зали, і оголошувати передчасну перерву в роботі щойно розпочатого сесійного засідання не знадобилося.

І, навпаки, розгляд уже першого, теж, можна сказати, традиційного питання порядку денного сесії, знову ж таки пов’язаного з депутатськими запитами, набрав несподіваної гостроти і незвично затягнувся. Якщо на багатьох із попередніх сесій рідко хто мав бажання обговорювати це питання і всі дружно голосували за те, щоб інформацію про хід виконання рішень обласної ради про запити взяти до відома, то цього разу, схоже, настрої депутатського корпусу змінилися. Ситуацію збурив Манолій Піцуряк, який має великий досвід депутатства в обласній раді:

— І досі залишається невиконаним запит щодо завершення будівництва Солотвинської школи, який я подав ще у квітні 2002 року. У 2011-му повторив його, у 2013-му знову на сесії звернувся з відповідним депутатським запитом і прийняте за ним рішення обласна рада надіслала в облдержадміністрацію. Але ж ми, депутати, подаємо запити не для того, щоб піаритись перед виборцями. Вважаю ненормальним, коли чимало депутатських запитів реєструють і направляють на виконання лише для «галочки» — на них ніхто з посадовців уваги не звертає. Навіть коли йдеться не про якісь глобальні проблеми, а про такі, розв’язання яких потребує не великих затрат фінансових ресурсів, а звичайної розпорядливості й контролю. М. Піцуряк запропонував роботу ОДА з виконання депутатських запитів визнати незадовільною.

Підтримав оцінку свого колеги із фракції ВО «Свобода» Сергій Адамович. Поінформував депутатів і запрошених на сесію, що на один із запитів одразу кількох депутатів облради, який стосувався діяльності громадської організації «Пласт» і був поданий торік 28 грудня, відповідь-відписка надійшла не через місяць, як належало б, а через два, не вказано у ній виконавця. 

— І я з жахом подумав: а як і що ж відповідають департаменти й управління обласної виконавчої влади простим людям на їхні звернення? — сказав С. Адамович.

— Я б так категорично не говорив, що депутатські запити зовсім не виконуються, —  кинув репліку О. Дзеса. — Хоча погоджуюся, що в цій справі справді є недоліки. 

Депутат Роман Струтинський зауважив: 

— 97-98% депутатських запитів стосується фінансового забезпечення. Перш ніж подавати запит, варто подивитися, чи на той чи інший об’єкт є кошти в бюджеті, затвердженому обласною радою, чи немає. Маємо розуміти, яка в області й державі останніми роками реальна ситуація з фінансами. То не звинувачуймо нову команду голови ОДА, а просто поставмо перед нею вимогу ретельніше підходити до виконання запитів. 

Для поліпшення реагування на депутатські запити перший заступник голови обласної ради Олександр Левицький запропонував, щоб облдержадміністрація надала інформацію про їх виконання (зокрема тих, на які депутати отримали відповіді-відписки) відповідним постійним комісіям облради і щоб повернутися до цього питання на одному з наступних пленарних засідань облради. 

Та хоч депутати і проголосували за доповнення проекту рішення пунктами про те, щоб визнати роботу з виконання депутатських запитів недостатньою і розглянути це питання на наступній сесії облради зі співдоповіддю заступника голови ОДА, однак рішення з цього питання порядку денного так і не було прийнято в цілому навіть після трьох голосувань — забракло голосів обранців. 

Найдовше тримали за трибуною прокурора...

Про стан законності в області за 2014 рік поінформував депутатів прокурор області ігор Настасяк. Наголосив на тому, що вжиті прокуратурою організаційно-правові заходи й підвищення рівня взаємодії з органами виконавчої влади, правоохоронними та контрольними органами позитивно вплинули на криміногенну ситуацію, стан законності та правопорядку в області. Рівень зареєстрованих кримінальних правопорушень на  10 тис. населення —  55 (у 2013 р. було 123) — один із найнижчих у державі. Рівень розкриття кримінальних правопорушень — 46% — вищий, ніж по державі.

Подаємо відповіді І. Настасяка на запитання депутатів Василя Поповича, Степана Волковецького, Ольги Бабій, Юрія Романюка та інших депутатів. 
— Чи ведеться кримінальне провадження щодо незаконно здійсненої свого часу приватизації нафтохімічного комплексу ВАТ «Оріана»? 
— Цим питанням нині займається центральний апарат Генеральної прокуратури та СБУ. Тепер у Верховному суді розглядають касаційне провадження щодо того, яким чином майно калуського підприємства перейшло з одних рук у другі — від ВАТ «Оріана» до ЗАТ «Лукор». Прокуратура області долучилася до вивчення відповідних матеріалів на стадії розгляду їх у першій судовій інстанції в івано-Франківську, потім під час розгляду їх в апеляційному порядку в Львові — домагалася, щоб судові рішення були ухвалені в інтересах цього підприємства і нашої області. Ми все зробили, щоб у цивільно-правовому порядку повернути підприємство Україні. За скільки і коли продали майно «Оріани» російській компанії — це досліджують судові органи в Києві. 
— Чи перебуває у полі вашого зору справа із вивезенням гексахлорбензолу, які збитки від цього для області і що буде зроблено для повернення тих коштів?
— У слідчих прокуратури області є таке кримінальне провадження. Проведено більшість необхідних слідчих дій. Документацію, яку при цьому виявили й вилучили, ми мусили віддати для офіційного перекладу із п’яти мов і частину її вже перекладено. Після завершення перекладу зможемо і будемо притягати до кримінальної відповідальності винну посадову особу, а завдані області збитки становлять понад 400 млн. грн. Пред’явити претензії кримінального характеру фірмі, що вивезла гексахлорбензол, — це одне, а посадовцям, які своїми підписами «перекинули» гроші державні у приватну кишеню і за кордон, — це зовсім інше.
— Два підприємства спиртової промисловості державної власності — «Княгинин» і Залучанський спиртозавод останніми роками взагалі нічого не платять до бюджету...
— У спиртоб’єднанні ми не можемо навести ладу, бо з 14 жовтня минулого року працівникам прокуратури заборонено взагалі проводити й навіть ініціювати будь-які перевірки. Позбавили прокуратуру функцій загального нагляду, тож ми не маємо права цього робити. Знаю, що по «Княгинину» порушено кілька кримінальних проваджень, які розслідує податкова міліція. Готовий з вашою участю провести оперативну нараду з працівниками податкової міліції. 

Зате майже не мали депутати запитань до заступника начальника УМВС в області Руслана Воробйова. Мабуть, з огляду на те, що першого керівника — Миколу Семенишина, який мав доповідати на сесії про стан криміногенної обстановки на території області, результати оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ за минулий рік, буквально перед тим перевели на аналогічну посаду в Хмельницьку область, а на його місце призначили Віктора Шкутова, котрий до цього очолював івано-Франківський міський відділ міліції.

Чи обгрунтовані відмови учасникам АТО в земельних ділянках?

Особливий інтерес депутатів і присутніх на сесії облради викликало те, як забезпечують земельними ділянками учасників АТО, членів сімей загиблих «майданівців» та полеглих у війні на сході України. Начальник головного управління Держземагентства в області Володимир Боднарчук повідомив, що на 20 березня від громадян названих категорій до органів місцевого самоврядування та головного управління надійшло 709 клопотань з приводу надання земельних ділянок, із них 523 клопотання перебуває на опрацюванні, щодо 132-х — надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо 54-х — відмовлено в наданні дозволу. Бо відмовили в цьому громадянам окремі сільські ради — під тим приводом, що вони не мають вільних ділянок у межах свого населеного пункту. Чи так це?

Депутат Віктор Неміш вважає, що законність рішень сільрад щодо відмови в кожному випадку має бути підтверджено прокуратурою, а якщо виявиться, що рішення незаконне, то належить оприлюднити список сільських рад і сільських голів, які неправомірно відмовили в наданні ділянок учасникам АТО. 

Як засвідчив розгляд цього непростого питання на сесії, в області є ще певний резерв земельних ресурсів для задоволення заяв учасників АТО на ділянки. Облдержадміністрації доручено підготувати звернення до МВС щодо передачі частини земель Лисецького полігона під земельні ділянки для учасників АТО. Заступник голови обласної ради Остап Дзеса запропонував сформувати в головному управлінні Держземагентства групу фахівців, яка б забезпечувала супровід документів усіх заявників-воїнів на виділення земельних ділянок.

газета Галичина