У зв'язку з офіційним вступом В. Януковича на посаду Президента України все більшої актуальності набуває питання формування команди новообраного Президента. Віктор Федорович у перший ж день свого перебування на посаді, перейменувавши Секретаріат на Адміністрацію Президента (як це було за Л. Кучми), видав кілька інших указів, у яких зробив свої перші посадові призначення.

Для місцевих ж еліт чи не найбільш актуальним на даний момент часу є питання хто посяде крісло губернатора й очолить область, адже не секрет, що від цього у значній мірі залежатиме політичний, бізнесовий й інвестиційний мікроклімат у регіоні. І хоча попередніх кандидатур не так уже й багато – М. Палійчук, М. Вишиванок, В. Чуднов  – надзвичайно багато залежатиме від результатів коаліційних переговорів стосовно формування нової коаліції, попередня назва якої доволі символічна "Стабільність і реформи" (проведення реформ, а тим паче фундаментальних, є завжди болючим для суспільства й економіки, характеризується в першу чергу нестабільністю, тому вести мову можна хіба що про стабільність політичну).

Цілком ймовірно, що посада Губернатора на Прикарпатті стане одним із пунктів коаліційних домовленостей.

Оскільки створення нової коаліції багато в чому залежатиме від позиції фракції НУНС, яка цього разу перехопила «золоту акцію» в Литвина, можна сподіватися на те, що облдержадміністрацію очолить особа близька до помаранчевих й водночас певною мірою лояльна до регіоналів.

Потенційна можливість А. Яценюка очолити Кабінет Міністрів України одразу ж стала приводом до розмов стосовно можливого призначення на посаду голови ОДА В. Шкварилюка. Втім, таке призначення скоріш за все є малоймовірним, хоча політична вага голови обласного «Фронту змін», в разі, якщо Яценюк таки очолить уряд, значно зросте. Доволі значні шанси залишитись на посаді є й у М. Палійчука. Він є чи не найбільш компромісною фігурою з точки зору конфлікту інтересів. Водночас, будучи у близьких стосунках з В. Ющенком, Микола Васильович свого часу неодноразово заявляв, що покине крісло губернатора при новобраному Президентові й сконцентрується на місцевих виборах. Однак, входження Нашої України у коаліцію з Партією Регіонів, може суттєво все змінити. Наразі М. Палійчук стверджує, що готовий й надалі працювати на благо Івано-Франківської області, однак лише за умови, що він матиме можливість впроваджувати ті починання, які розпочато і впливатиме на формування своєї команди. Незважаючи на те, що керівником обласного виборчого штабу В. Януковича на цих виборах був В. Чуднов, який очолює й обласну організацію Партії Регіонів, його шанси стати головою ОДА з вище названих причин є не надто високими. Не на користь очільнику ПР й те, що йому може бути досить важко знайти спільну мову з обласною радою, оскільки на даний момент часу своєї фракції в Чуднова немає. Поряд із М. Палійчуком чи не найбільше шансів очолити область у М. Вишиванюка. На його користь і  значний досвід перебування на цій посаді, і дружні стосунки з Л. Кучмою, якого вважають чи не політичним батьком В. Януковича, і що головне – найбільший серед потенційних кандидатів авторитет в області. Під час свого попереднього перебування на посаді М. Вишиванюк неодноразово демонстрував своє вміння працювати з представниками різних політичних сил. Йому вдалося уникнути значних позиціонувань й несприйняття і за теперерішньої політичної кон'юктури. Саме тому М. Вишиванюка можна вважати особою, яка має найбільші шанси на даний момент часу стати новим-старим губернатором Івано-Франківської області.

Запрацювала цього тижня й міська рада. Схоже, постанова Верховної Ради про відтермінування місцевих виборів змусила місцевих політиків хоча б на певний час відійти від передвиборчих баталій. Цікаво, що якщо для міського голови та багатьох місцевих депутатів таке рішення стало приємною несподіванкою й дало можливість продовжити на певний час термін своїх повноважень, то для інших – це стало суттєвим ударом. Не секрет, що багато хто вже встиг не лише розпочати свою передвиборчу кампанію, а й вів її до логічного завершення. Тепер доведеться не лише розробляти нову стратегію, але й шукати додаткові джерела фінансування.

Сесія міської ради, розглянула ряд земельних питань, звільнила ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» від податків. Не вдалося проштовхнути рішення про впровадження в обласному центрі безпровідникового WI-FI Інтернету. Доволі цікавою є й ухвала положення «Про будівництво та реконструкцію об’єктів житлово-цивільного та промислового призначення», одним із пунктів якого є проведення громадських слухань у тому районі, де планується здійснювати будівництво.

Безсумнівно, ідея проведення громадських слухань з приводу питань, пов’язаних із будівництвом та реконструкцією об'єктів є вартою уваги.

Проблема забудови обласного центру останнім часом є надзвичайно актуальною для мешканців міста. Сьогодні переважна більшість будівельних компаній прагне зводити нові будівлі максимально використовуючи будь-які вільні місця. Це в свою чергу призводить до частих конфліктів, адже місць, де можна провести дозвілля, стає все менше. Нерідко нові будівельні майданчики постають безпосередньо у прибудинкових зонах, де відпочивають діти. Це – проблема,  яка, на жаль не вирішується.

Центральна частина міста, яка є водночас й історичною частиною Івано-Франківська, перетворилася на суміш відреставрованих споруд та сучасних постмодерних будівель. Саме це може стати однією з можливих причин невключення м. Івано-Франківська до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, що у свою чергу стало б ще одним кроком для збільшення туристичної привабливості нашого міста.

У Статуті територіальної громади м. Івано-Франківська зазначається (с.54-59), що метою проведення громадських слухань є здійснення контролю за роботою депутатів міської ради та посадових осіб інших органів місцевого самоврядування територіальної громади міста. Проведення громадських слухань призначається міським головою, який їх відкриває та веде, в міру необхідності а також на письмову вимогу не менше половини депутатів міської ради або не менше як 5 відсотків учасників територіальної громади(!!!), які мають право голосу на виборах. У громадських слуханнях мають право взяти участь будь-хто з учасників територіальної громади, що мають право голосу на виборах. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування територіальної громади міста.

Прийняте міською радою рішення про регулювання земельних відносин між забудівниками та мешканцями міста шляхом проведення громадських слухань не дає на даний момент часу однозначної відповіді про те коли, в які терміни, яким чином ці слухання мають проводитися, які їх дійсні правові наслідки.

На такого роду громадських слуханнях, відповідно до статуту можуть брати участь й приймати рішення не лише мешканці району, у яких, приміром, планується розпочати будівництво, але й «підставні» особи, що й можуть забезпечити прийняття кінцевого необхідного рішення. Неврегульовано також питання, що робити мешканцям тих районів, в яких не проживає зазначених 5% учасників територіальної громади. Результати ж самих громадських слухань, відповідно до Статуту, мають розглядатися в обов’язковому порядку органами місцевого самоврядування. Втім, чіткої гарантії, що до них прислухаються немає. Ті громадські слухання, які вже відбувалися в нашому місті з різноманітних питань, дуже часто були схожими на добре зіграну виставу. Перш, ніж приймати відповідне рішення, доцільно було б прийняти відповідні норми, які б регламентували безпосередньо процес їх проведення.

Насамкінець про антирейтинг політиків-ворогів України, який планується скласти й на Прикарпатті. До нього мають включити тих місцевих політиків, які сприяли перемозі, як вважають організатори, антиукраїнського та недемократичного кандидата на посаду Президента України. Безсумнівно, ознайомитися з ним було б цікаво. В той же час, такого роду рейтинг є ще одним свідченням низького рівня політичної та громадянської культури певної частини нашого суспільства, нівелювання самих основ плюралізму та демократії й черговою спробою штучного розколу соціуму. Необхідно усвідомити, що вибір робили не лише політики, але й пересічні громадяни України. Це був їх вибір і в будь-якому разі його необхідно поважати. Такий рейтинг автоматично перетворює на ворогів України й тих майже 30% громадян, що проживають в нашій області, які з різних причин віддали свій голос за іншого кандидата, не підтримали жодного чи взагалі не з'явились на виборчі дільниці. Рейтинги такого характеру є спробою певного політичного реваншизму й провокують нову конфліктість у суспільстві. Сила ж нації, як відомо, у єдності, а не у її розколі, причому штучному.