26 лютого 2010 року у залі засідань управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відбулося перше засідання ініціативної групи щодо відзначення в м. Івано-Франківську 600-річчя Грюнвальдської битви, що буде здійснюватися в рамках міського проекту «За честь! За славу! За народ!». Групу очолила заступник начальника управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради Світлана Уварова, історик за фахом.
      На засіданні велася розмова про важливість відзначення цієї дати для формування історичної пам’яті наших сучасників, розповсюдження знань про історію українського народу, як народу європейського, проведення різноманітних заходів тощо. Внаслідок чого було вирішено:
      - звернутися до міського голови з пропозицією видати розпорядження про проведення свята вулиці Грюнвальдської 18 липня 2010 року;
      - до 11 березня розробити проект заходів з нагоди 600-річчя Грюнвальдської битви;
      - залучити до організації свята вулиці широке коло громадськості міста, заклади освіти і культури тощо.
      Наступне засідання відбудеться 11 березня 2010 року о 13.30 в приміщенні Центру патріотичного виховання ім. С.Бандери (Європейська площа, 1).
      Відзначення 600-річчя Грюнвальдської битви входить в перелік знаменних дат в Україні, Литві та Польщі у 2010 році.
      Грюнвальдська битва 1410 р. – битва, яка відбулася під час „Великої війни” 1409-1411 рр. між військами Тевтонського ордена та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського 15 липня 1410 р.
      Майже два століття перед тим німецькі лицарі-тевтони відвойовували метр за метром землі у своїх східних сусідів, здійснивши понад 140 походів на польські та литовсько-руські землі. Нарешті, 15 липня 1410 р. лицарі зійшлися в смертельному ґерці з об’єднаним військом Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського. Це була одна з найбільших битв Середньовіччя, якій судилося повернути назад історію Тевтонського ордена і всієї Східної Європи. Військо Тевтонського ордена очолював Великий Магістр Ульріх фон Юнгінген, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 27 тисяч воїнів, в основному німецьких і французьких лицарів, а також найманців з багатьох країн Західної Європи. До об’єднаного слов’янського війська входили підрозділи литовських (сучасна Білорусь і частково Росія), руських (сучасна Україна (Києва, Стародуба, Луцька) та жемайтіських (сучасна Литва) земель, 42 хоругви з польських земель (в тому числі 7 хоругв з західноруських земель: по одній із земель Львівської та Галицької, 3 хоругви з земель Подільських). З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді – Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом. За подвиги на полі Грюнвальдської битви він нагороджений королем Владиславом трьома селами в галицькій землі. Битва відбулась в трикутнику між селами Грюнвальд, Танненберг (нині - Стембарк) і Людвигсдорф (нині - Лодвигово), площа поля битви складала біля 4 кв. км.. Битва продовжувалась біля 3-х годин. Війська Тевтонського ордену були розгромлені (в т.ч. загинув і великий магістр ордену). Історики стверджують, що перемога польсько-литовсько-руської коаліції у битві під Грюнвальдoм у 1410 році розхитала велич Тевтонського ордена та відкрила шлях до створення на його місці польсько-литовської держави та пробудження національної ідентичності народів Східної Європи.