За визначенням екс-президента України Леоніда Кучми, з обранням Віктора Януковича президентом України ситуація в державі «обнулилася» до 2004 року. Інтерв’ю з головою ОДА 1997-2005 рр. Михайлом Вишиванюком ми записали в день інавгурації нового президента. Михайло Васильович у хорошому настрої. На думку багатьох, сьогодні в нього доволі високі шанси знову повернутися в крісло керівника області. Хоча сам претендент, чи то щоб не злякати птаха удачі, чи то реально оцінюючи нинішній «підкилимний» розклад в президентській адміністрації, свої шанси на призначення головою ОДА оцінює як мінімальні. З авторитетним політиком, з думкою якого рахуються не лише друзі, а й опоненти (не випадково ж у приймальні Михайла Вишиванюка можна зустріти представників різних політичних сил), розмовляємо про нинішню перспективу…
Особливих перекроювань не буде
— Якби Віктор Янукович став президентом у 2004 році, то регіонали мали намір реалізовувати проект на кшталт шефства однієї області над іншою. Задум полягав у тому, щоб більш промисловий регіон підтягував менш промисловий через інвестиції та кооперацію між підприємствами. Івано-Франківська область мала стати, так би мовити, підшефною Харківській (з відповідною вертикаллю владної піраміди). Михайле Васильовичу, як діятимуть регіонали тепер?
– Час минає і вносить свої корективи в будь-які плани. Це по-перше. А тоді, за президента Леоніда Кучми, справді активно впроваджувалася співпраця між областями. Міжрегіональна співпраця. Була підписана угода про співпрацю між Івано-Франківською та Донецькою областями. Наш лісопромисловий комплекс мав відправляти шахтам стояки для кріплення, ми звідти отримували вугілля за собівартістю. А вугілля нам потрібно багато з врахуванням, що Бурштинська ТЕС і ряд котелень працюють на вугіллі. То був 2002-2004 рр. В 2004 році планувався візит на Прикарпаття луганської делегації. Луганчани, як і донеччани, мали намір побудувати в нашому регіоні бази відпочинку для шахтарів. Відповідно — нам пропонували ділянки на Азовському морі, щоб наші заводи могли відправляти своїх працівників туди на відпочинок. Але, на превеликий жаль, не так сталося, як гадалося.
Ймовірно, президент Віктор Янукович відновить таку співпрацю між регіонами. Але не в тому сенсі, що якась область має стати молодшою сестрою, а якась старшою.
— І все-таки, як президентство Януковича може перекроїти політичну та бізнесову карту області?
– Ніяк. А чому вона має бути перекроєна?! Треба розуміти, що ми живемо в демократичній державі і те, що сформовано, працює. А те, що нове прийде, — побачимо. Тепер потрібно думати над створенням нових робочих місць, над модернізацією існуючих виробництв, над розширенням індустрії туризму в області. А якихось особливих перекроювань, думаю, не буде.
— Але вже помітний процес зміни власників на деяких підприємствах. Обговорюється можливість призначення в Івано-Франківській області головою ОДА когось з іншого регіону?..
– Це виключено! Потрібно чітко розуміти й прості речі. Є ще обласна рада, є політичні партії. І просто так царювати зараз ніхто нікому не дасть. Жоден регіон такий не чутливий до несправедливості, до всяких перекосів, як наш. Довго тут не покеруєш.
Другий момент. На сьогодні абсолютно реальним претендентом на посаду нового губернатора є Василь Михайлович Чуднов, який очолював виборчий штаб Віктора Федоровича Януковича. Це логічно. Думаю, президент не піде на те, щоб присилати сюди чужу людину. Чужа людина тут довго не втримається. Призначити варяга – означає призначити метелика на самоспалення. Треба знати традиції, специфіку, треба знати людей. Це дуже важливо. Знати їхні помисли, знати, що вони хочуть, і головне — працювати на них. Бо коли люди бачать, що ти працюєш на них, — вони тобі дадуть працювати.
— Серед таких, що мають високі шанси на губернаторство, також називають прізвища Миколи Палійчука та Михайла Вишиванюка…
– Мої шанси дуже малі.
А ось щодо Миколи Палійчука, то, справді, не виключено, що він залишиться працювати на посаді керівника області.

Проект трьох губернаторів
— Відомо, що розробляється певний політичний проект за участю трьох губернаторів: Вишиванюка, Ткача і Палійчука. Яка його мета?
— Такий проект дійсно розробляється, мусується. Питання полягає в тому, щоб об’єднати досвід, знання. І не просто на місцевому рівні, а й знання людей зі столиці (з владних кабінетів) і направити цю енергію на розбудову області, на творчий процес. Не на протистояння, які відбувалися в державі, не на опозицію, бо всі ми мали владу. В область можна залучити дуже багато інвестицій, але це все треба об’єднати в одне ціле. Об’єднати творчих людей. Не балакунів, які в економіці – нуль, в стратегії розвитку економіки – нуль, в стратегії розвитку області – цілковитий нуль. Тільки вміють хвилю піднімати.
— Але в різний час між вами пробігала чорна кішка. Бачення стратегії розвитку області дещо різнилося. Можливо, це об’єднання більше продиктоване певними загрозами, пов’язаними зі зміною влади?
— Неправда! В мене на план розвитку області було своє бачення. В Палійчука – своє, в Ткача – своє. Кожен щось почав робити і кожен щось недоробив. Все це, так би мовити, зависло. А коли сісти разом, обговорити, акумулювати зусилля, то буде і результат.
Коли ми створимо цей блок, то маємо намір запросити професіоналів, не дивлячись, в якій партії той чи інший чоловік. Коли я працював головою адміністрації, мені було не важливо, хто в якій партії. Важливо — як людина працює. Ми мали конгломерат всіх партій, які на той час діяли в області. Звичайно, були й помилки, але всіх ідеальних людей не набереш. Зараз часто цитують чиюсь крилату фразу: народу багато – людей мало. Підтримую цей проект не тому, що хочу увійти у владу, а тому, що є дуже багато можливостей щось доброго ще зробити.
— Такий блок міг би бути доволі потужним і взяти значну частину мандатів обласної ради. На якому етапі зараз цей проект? Чи з відміною виборів до місцевих рад він дещо пригальмував?
— Найперше, тут стоїть питання про створення не стільки блоку під місцеві вибори, скільки мова — про створення економічного блоку, який би працював перш за все на економічний розвиток нашого краю. Це три сили, три вектори, які потрібно направити в один рівнодіючий. Як у фізиці, щоб в області не було броунівського руху. А то руху багато, та весь броунівський. Я за цей проект. Будемо працювати. Хіба що партнери передумають. Але не бачу причин. Кожен вектор, окремо взятий, є слабким, але якщо їх об’єднати в одне ціле – це могутня сила.
— Отже, формується потужне лобі області перед столицею?
— Безперечно, потужне лобі області в Києві на всіх рівнях. Адже на київських пагорбах залишаються всі ті ж самі, що й раніше, просто змінюються масті і змінюються козирі. (Сміється. – авт.)
— Цей блок може пропонувати свою людину на голову обласної ради?
— І таке може бути.
— А в перспективі створення виконавчих комітетів і перехід повноважень від голови ОДА до голови виконкому обласної ради…
— Думаю, зараз це не на часі. Тепер Україні потрібна чітка президентська вертикаль влади.
Якщо ж говорити про реформу місцевого самоврядування, то в цьому контексті перенесення місцевих виборів вважаю позитивним. Перш ніж проводити вибори, потрібно внести зміни до закону про місцеві вибори і проводити їх за мажоритарною системою. Не правильно проводити вибори за партійними списками. Виборець повинен знати свого депутата, знати, до кого можна звернутися. А то люди голосують не за тих людей, хто на місцях, а голосують за фюрера, що десь у столиці. Але фюрер не вирішує питання в області, він далеко. А потрібно, щоб людина конкретно вирішувала проблеми в селі, в районі.
— Коли, ймовірно, відбудуться вибори?
— До місцевих рад, переконаний, відбудуться, ймовірно, ще восени цього року. Якщо ж ні, то в березні наступного. А ось вибори до парламенту, очевидно, відбудуться згідно з графіком – у 2012 році.

Ріжки та ніжки
— За вашими відчуттями, якою загалом буде політика Віктора Януковича?
— Віктор Федорович поклав руку на Євангеліє. Сьогодні в особі Віктора Януковича бачимо не просто керівника регіоналів, партійної організації, а бачимо державного діяча – діяча всієї України. Адже посада і клятва багато до чого зобов’язують. В якійсь мірі змінюють психологію людини, підходи, бачення, відповідальність перед суспільством, перед Всевишнім. В житті, в побуті — людина одна, а коли приходить до великої влади, тоді отримує тягар відповідальності.
Я одному скороспеченому політику недавно казав, що не штука ввійти у владу, у владу можна деколи просто вскочити, а найбільш велика проблема – як з неї вийти. А виходити завжди треба з достоїнством.
— Так, як зараз виходить Юлія Тимошенко?..
— Вона виходить вкрай погано! Чисто по-людськи я їй співчуваю. Але з іншого боку — вона отримала те, що посіяла. Що посіяла, те й пожала. Вважаю, її надзвичайно велика помилка, що ні вона, ні її фракція не прийшли на інавгурацію. Якщо вона себе називає демократкою, то це печальний приклад демократизму. Це підрив авторитету держави на міжнародній арені. Світове співтовариство дивиться: хто ж править в державі, з ким вести мову? Програв, то програв. Я ж також здавав посаду, але прийшов, привітав Романа Ткача і ніколи йому не шкодив. А в нас мода: вигнали з влади — бігом в опозицію. Якщо при владі, то все добре. Якщо поза владою — все погано. А чому ти, такий мудрий, не говорив голосно про недоліки тоді, коли був при владі? То не так, то не так… Чому не пропонував – як?
— Яка доля може очікувати БЮТ після відставки Юлії Тимошенко з посади прем’єр-міністра?
— Якщо говорити відверто, то в нас на сьогодні в державі існує єдина ідеологічна партія – комуністична. І то ця партія існує за рахунок пенсіонерів-ветеранів комуністичного руху, яким хоч кіл на голові теши, а вони ніколи не повірять, що Володимир Ілліч Ленін був німецьким шпигуном і революцію робив за німецькі гроші. Хоч це підтверджується документально! Це єдина партія і то там залишилися хіба що залишки ідеології, а зміст зовсім інший. Решта партій – партії, які створювалися як клуби за інтересами. На початку незалежності був Народний рух України – чи не єдина національно спрямована ідеологічна структура, яка відстоювала суверенітет, незалежність держави. Але його розмили… Розмили як внутрішні, так і зовнішні сили. Бо жодна структура, яка має зовнішні джерела фінансування, ніколи не буде самостійна.
З врахуванням цих моментів, що почав працювати інстинкт самозбереження в тих бізнесменів, з яких складається Блок Юлії Тимошенко, всі вони завтра стрункими рядами не підуть, а побіжать у “регіони”. З БЮТу в недалекому майбутньому залишаться ріжки та ніжки. Коли вийде ваша газета, уряд Юлії Тимошенко вже буде у відставці.