Голова правління ЗАТ «Український процесинговий центр» Антон Романчук прокоментував  заяву Нацбанку про зростання шахрайських операцій з картами VISA і MasterCard:

- Антон, наскільки адекватні звинувачення Нацбанку щодо міжнародних платіжних систем?

- За даними НБУ, в 2009 р. держателями карт було зовсім 590 млн. операцій на суму 353 166 млн. грн. з них кількість шахрайських операцій склало всього 39,338 тис. операцій, а сума втрат банків - 12970 тис. грн .. Ці дані вказують на те, що в порівнянні із загальним обсягом обіг по картах частка шахрайських операцій невелика і загрозливу ситуацію для подальшого розвитку карткового бізнесу немає.

- Якого роду шахрайські операції були найбільш поширені в 2009 р.?

- Шахрайські операції можна розрізняти за частотою їх вчинення та за обсягами втрат. Найбільш часто шахрайство здійснюється в інтернеті, при цьому суми втрат незначні. Для боротьби з шахрайством у Мережі банки можуть встановлювати різні обмеження на операції.

Інший вид шахрайства - це скімінг. Він має на увазі, що ці карти були прочитані, і шахраями виготовлений дублікат пластику без відома клієнта. У цьому випадку, якщо ще зловмисникові відомий ще й ПІН-код, можливі великі втрати. Шахраї можуть знімати великі суми грошей у банкоматах, розплачуватися в торговельних POS-терміналах. Найчастіше такі операції в Україні здійснюються за картками іноземних банків. У цьому випадку український банк-еквайєр не несе грошові втрати, якщо його банкомати оснащені пристроями для зчитування чіпових карт.

- Компенсували  банки в повному обсязі збитки клієнтам за фактами шахрайства?

- Після подачі заяви клієнта про шахрайські операції з його карткою банк починає розслідування. І якщо в ході розслідування буде доведено скімінг та непричетність клієнта до втрати даних по своїй карті, банк відшкодовує суму в повному обсязі.

- З яких причин клієнтів банків відмовляли у відшкодуванні шахрайських втрат?

- Банки відмовляють у відшкодуванні шахрайських втрат в тих випадках, коли було доведено, що клієнт порушував правила договору, якщо картою користувався хтось інший або вона була втрачена разом з ПІН-кодом. У багатьох випадках розслідування показували, що карткою без повідомлення власника картки користувалися діти або родичі, знайомі, які знали ПІН-код. Були випадки, коли сам клієнт забував про те, що він здійснював операції. У цьому випадку дуже корисною стає відео запис на банкоматі.

- Які заходи вживалися для мінімізації обсягів шахрайства?
 
- Глобальним зміною в картковому бізнесі став стандарт безпеки Payment Card Industry Data Security Standard (PCI DSS), впроваджений міжнародними платіжними системами. Всі компанії та банки, що працюють з даними платіжних карт, в обов'язковому порядку, повинні проходити аудит на відповідність цьому стандарту. Цей стандарт був впроваджений платіжними системами з метою не допустити великі втрати даних платіжних карт як, наприклад, це сталося в грудні 2006 року, коли корпорація TJX Companies виявила найбільшу витік конфіденційної інформації в історії. У результаті зовнішнього вторгнення були скомпрометовані дані власників 45 млн. платіжних карт, що робили покупки в магазинах TJX. Відповідність стандарту PCI DSS робить практично неможливим витік даних по картах.
 
Торік банки вели роз'яснювальну роботу зі своїми клієнтами, інформували їх про можливі шахрайські операції і про те, як запобігти їх. З іншого боку, банки вдосконалили свої системи моніторингу. Як правило, вони використовують у своїй роботі системи on-line моніторингу, програми, які грунтуються на поведінці клієнтів. Останнім часом банки часто пропонують своїм клієнтам послугу SMS-інформування про всі рухи по картковому рахунку. Клієнти можуть вчасно помітити шахрайське використання своїх карт і вчасно попередити банк.

- Які заходи банки та платіжні системи мають намір робити в 2010 р.?

- Платіжні системи висунуть нові вимоги по стандарту PCI DSS, які ще більше посилять правила безпеки роботи з даними по картах.

- Як може змінюватися кількість випадків шахрайства та обсяги втрат від таких операцій?
 
- У 2010-2011 рр.. відновиться більш активна емісія чіпових карток, яка була трохи призупинено через кризу, тому що чипові карти коштують дорожче для банків. Це буде сприяти зниженню кількості шахрайських операцій.