Захворювання викликає щорічні сезонні епідемії, пік яких, на територіях із помірним кліматом, припадає на зимовий період.

Грип є серйозною проблемою для галузі охорони здоров’я,  спричиняє розвиток тяжких хвороб, які  спричинюють летальні випадки серед населення груп підвищеного ризику.

Епідемія може мати негативну дію на соціально-економічне становище регіону у зв’язку зі зниженням продуктивності трудових ресурсів та створювати надмірне навантаження для системи охорони здоров’я.

Тому, на переконання медиків, вакцинація залишається найефективнішим методом профілактики даної інфекції.

Для сезонного грипу притаманні раптова поява гарячки, кашлю (як правило сухого), головного болю, м’язевого болю та болю у суглобах, сильного нездужання (поганого самопочуття), болю у горлі та нежитю. Більшість людей одужують протягом тижня без будь-якої медичної допомоги. Але грип може спричинити розвиток тяжких ускладнень чи смерті. Міжінкубаційний період  триває до двох днів.

 Найбільший ризик розвитку ускладнень спостерігається у  дітей віком до двох років, дорослих віком 65 років та старше, людей будь-якого віку з певними недугами, такими як хронічні хвороби серця, легень, нирок, крові і хвороби обміну речовин (наприклад, діабет) чи з ослабленою імунною системою.

Сезонний грип передається легко та може швидко поширюватися у школах, будинках для людей літнього віку та інвалідів, на підприємствах. Вірус може також поширюватися через брудні руки, інфіковані вірусом.

За допомогою противірусних лікарських засобів можна ефективно попереджувати та лікувати хворобу. Існують такі інгібітори нейрамінідази (протигрипозні лікарські засоби): озельтамивір та 2-занамівір. У деяких вірусів грипу розвивається стійкість до противірусних препаратів, що є причиною зниження ефективності лікування. ВООЗ проводить моніторинг чутливості вірусів грипу, які циркулюють, до противірусних препаратів.

З метою забезпечення ефективності і безпечності фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу.

Тож, прикарпатські медики радять уникати місця масового скупчення людей, оскільки інфекція передається лише від хворої людини, запобігати тісному контакту з хворими, у яких  є нежить, кашель, гарячка тощо, обмежити користування телефонними апаратами спільного використання, обробляти що дві години дезінфікуючими розчинами телефонні трубки та ручки дверей, уникати рукостискань та поцілунків, регулярно провітрювати помешкання, спати з відкритою кватиркою, уникати протягів, тепло вдягатися, кожні 2 – 3 години мити руки та обличчя, використовуючи мильні засоби, користуватися одноразовими рушниками, кожні 3 – 4 години промивати порожнину носа та рота, використовуючи сольовий розчин, приготовлений в домашніх умовах (1 чайну ложку на 1 літр води), або фізіологічний розчин хлориду натрію, змащувати слизову носа оксоліновою маззю, виходячи з дому, повноцінно харчуватися, при появі перших симптомів хвороби (лихоманка, біль у м’язах, сухий кашель) негайно викликати лікаря додому  та без його вказівки  не відвідувати заклад охорони здоров’я.

І найголовніше - не займатися самолікуванням!