Минулої п’ятниці у ПК “Мінерал” відбулася конференція на тему “Яскраві постаті національ-но-визвольної боротьби підпілля ОУН-УПА на теренах Калущини”. Вона була присвячена 60-м роковинам смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Таким чином Калущина задекларувала свою участь у науковому дослідженні національно-визвольного руху першої половини минулого століття.

Цьогорічна конференція — уже п’ятий такий захід, проведений історико-меморіальним музеєм Степана Бандери, староугринівськими осередками Конгресу українських націоналістів та історико-просвітницьким товариством ім. В. Стуса “Меморіал”. Організатори мали на меті оприлюднити досі невідомі факти із життя національно-визвольного підпілля Калущини.

— На цій конференції ми намагалися подати цікаві і невідомі сторінки підпілля Калущини першої половини минулого століття. Доповіді, в основному, побудовані на свідченнях учасників тих подій, а також на розсекречених архівах. Це — архіви СБУ (колишні архіви КДБ) і особисті архіви провідників національно-визвольної боротьби, — розповів у коментарі “Вікнам” директор історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів. — Найближчим часом ми звернемося до представників влади з проханням опублікувати матеріали конференції. Не обов’язково друкувати матеріали великим накладом. Достатньо видати невеликі брошурки і розповсюдити їх по бібліотеках і навчальних закладах району з тим, щоб кожен охочий міг ознайомитися із найсвіжішим доробком дослідників національно-визвольного руху Калущини.
Зокрема, на конференції заслухали доповіді на теми боротьби ОУН в умовах німецької окупації, ролі зв’язкових підпілля ОУН, а також про архіви Михайла Дяченка (Марка Боєслава), які наприкінці грудня минулого року розкопали на кордоні Галицького та Калуського районів. Присутні мали можливість дізнатися також про представників Калушини у дивізії “Галичина” та про жінок у підпіллі ОУН. Доповіді переконливо засвідчили, що ОУН-УПА було повноцінною боєздатною армією, яка мола гідно захищати націю, не потребуючи допомоги від будь-якої іноземної арміі.
Учасників конференції привітали майже всі керівники району, а також представники міської та обласної влади. Їхні привітання, властиво, не були позбавлені політичного підтексту. Говорили про неправильне розуміння історії та про неправильний вибір кандидата на пост Президента. Священик о. Федір Мороз порівняв його із біблійним прикладом вибору розбійника Варрави для помилування перед святом Пасхи:
— Ми і цього разу обрали не праведника, а розбійника. Ми вчимося, але не навчилися, співчуваємо, але не маємо співчуття. Тому сьогодні нам потрібно тих Шухевичів, Стефанів та інших, щоб навчили нас правильного вибору.
Кожен виступ якимось чином висловлював негативну реакцію на резолюцію Європарламенту, у якій депутати “висловили жаль” з приводу присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Резолюцію виголосили 25 лютого і реакцією на неї уже стали протести депутатів кількох обласних рад західних областей, зокрема, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської.
Наступним до слова запросили голову Калуської райдержадміністрації Василя Іванишина. Він, зокрема, погодився, що національно-визвольна боротьба 40-50 рр. минулого століття стала поштовхом для подальшої боротьби за українську державність.
— Якби не було національно-визвольної боротьби у 40-50-х роках минулого століття, то згодом не було б і шестидесятників, і проголошення незалежності України. Прикметно, що ініціаторами резолюції Ради Європи виступали представники Польщі та Німеччини, які діяли не  без відома Росії. Адже, відомості, на які опирається резолюція, — неправдиві. Мене дивує, чому Європарламент ставить під сумнів рішення Нюрнберзького процесу, який, як відомо, боротьбу ОУН-УПА не засуджував. Кожен народ має своїх героїв. До прикладу, Петро Перший для росіян — геній, а для українців, радше, — злий геній, — зазначив Василь Іванишин.
— Ми не дозволимо, щоб Європа втручалася у нашу хату і наводила там лад. Ми є окремою нацією і самі вирішуватимемо свою долю, — підтримала присутніх у виступі в. о. міського голови з гуманітарних питань Галина Романко.
З очільниками міста і району учасники конференції, схоже, були солідарними, тому  прийняли заяву-протест проти резолюції Європарламенту. Учасники конференції, фактично, підтримали заяву колективу історико-меморіального музею Степана Бандери.
Закиди про співпрацю ОУН-УПА з нацистською Німеччиною, йдеться у заяві,  не відповідають дійсності. Більше того, за це твердження Україна повинна подати позов до Страсбурзького суду, як за таке, що ображає честь і гідність не тільки Степана Бандери, але і сотень тисяч українців.
— Ми плануємо надіслати текст заяви до Міністерства закордонних справ, інформаційного офісу Ради Європи у Києві, представництва Євросоюзу в Україні. Ми не хочемо бути жертвами ані подвійних стандартів, ані антиукраїнських закидів, які з певних причин висловлюють представники Євросоюзу, — додав Степан Лесів.

Після доповідей присутніх учасників були прийняті ще дві заяви. По-перше, ухвалили звернутися до міського голови з пропозицією встановити у місті пам’ятник Романові Шухевичу, а також до 100-ліття повстанського поета, публіциста і пропагандиста Михайла Дяченка (Марка Боєслава) назвати його іменем одну із міських вулиць.
Наступна заява, яка об’єднала учасників конференції, стосувалася недавньої публікації у газеті “Експрес”, у якій у похабному, на думку учасників конференції, тоні змалювали вибори Президента у Старому Угринові. Працівники музею, учасники конференції, а також громадськість Старого Угринова заявляють, що інформація, подана на сторінках цього видання, не відповідає дійсності.