За перший тиждень березня від смерті було врятовано вже п’ятеро наших краян, причому четверо з них завдячують своїм життям героїзмові й мужності пересічних громадян. Вогонь, вода чи інші стихії не страшні для тих, у чиїх грудях б’ється по-справжньому мужнє та віддане серце, готове будь-коли прийти на допомогу ближньому. Щодня ми проходимо повз таких людей, і нам навіть на думку не спаде, що завтра наше життя чи здоров’я, можливо, безпосередньо залежатиме від їхнього мужнього вчинку. А нещодавно рятівниками бідолах, котрі перебували у палаючому помешканні в одній з п’ятиповерхівок на вулиці Сорохтея в обласному центрі, судилося стати трьом іванофранківцям.

Обідня пора 5 березня. Пан Григорій якраз повертався з роботи. Жив поблизу, а в тому дворі зупинився погомоніти з друзями. Попереду — вихідні, тож часу вдосталь. Раптом погідну тишу весняного дня пронизав страшний жіночий лементѕ Підвівши голови, усі чоловіки на подвір’ї оціпеніли — таке вони раніше бачили тільки у фільмах: із вікна четвертого поверху валив густий чорний дим, а на балконі тієї ж оселі стояла молода жінка і кликала на допомогу. А далі все було, як у сповільнених кадрах якогось страшного фільму: пан Григорій і його знайомий, Микола, кинулися сходами на четвертий поверх. Двері квартири виявилися зачиненими зсередини. Чоловіки заходилися їх вибивати. Справа непроста, оскільки двері були міцні. Нарешті вони подалися...

Через жахливу задимленість у квартирі нічого не було видно. Дим роз’їдав очі, перехоплювало дихання. Закривши рота руками, чоловіки навколішки поповзли коридором квартири. Буквально за метр від вхідних дверей наштовхнулися на нерухоме тіло огрядної жінки. Витягнути його на сходи виявилося справою непростою. Тут у пригоді чоловікам став молодий сусід — Олександр. Утрьох вони витягли жінку на сходи і знову кинулися у задимлене приміщення квартири. Уже за хвилю по тому на сходи винесли непритомного п’ятирічного хлопчика.

Олександр, не довго думаючи, з малим на руках кинувся надвір. Там розтер личко дитини снігом, зупинив машину і, так і не дочекавшись «швидкої», поїхав з дитиною до лікарні. У відділенні інтенсивної терапії обласної дитячої клінічної лікарні малого одразу помістили в барокамеру. Хлопчик, запевняють лікарі, був за крок від смерті.

Тим часом до злощасної п’ятиповерхівки за підвищеним номером виклику вже мчали два відділення івано-франківських рятувальників. Вони прибули дуже швидко, кажуть очевидці події. За допомогою автодрабини зняли з балкона на четвертому поверсі перелякану мати хлопчика, почали евакуйовувати людей із сусідніх із палаючою квартирою помешкань та гасити полум’я. Завдяки їхнім чітким та професійним діям пожежу швидко було локалізовано, а згодом — і погашено.

Обох врятованих на пожежі — матір та дочку — обстежували медики. Стан їхнього здоров’я побоювань не викликав, тож уже за деякий час жінки повернулися з лікарні додому. Набагато гірше перепало хлопчикові: за його життя й досі борються медики. На тлі здоров’я дитини про матеріальні збитки господарів квартири уже не йдеться, хоча й вони чималі. А причину пожежі наразі встановлюють фахівці.