А як вчаться ті, кому це вдалося минулого року?

Пільговиків обмежили

Удару завдали два вже екс-урядовці. Василь Князевич, екс-міністр охорони здоров'я, та Іван Вакарчук, екс-міністр освіти і науки, спільним наказом заборонили звільняти від тестів через хворобу.

«Це означає, що якщо абітурієнт хворів, він має все одно пройти зовнішнє незалежне оцінювання», - пояснив Вакарчук. За два роки керування Міносвіти він змусив усі виші приймати студентів за результатами тестів. Ще й звів бар'єри для тих, в кого є пільга на вступ поза конкурсом.

Минулого року тими пільгами скористалося 12 192 вступники - 4,5% від загальної кількості. 

Цього року Міносвіти заборонило пільговикам подавати документи більш, ніж до одного вищого навчального закладу. (За тими, хто вступає за конкурсом результатів тестів, це право збереглося).

Також Вакарчук дозволив кожному ВНЗ встановлювати квоту на кількість пільговиків. Вона має бути не меншою за 25% від всіх вступників.

«З одного боку, зменшується навантаження з боку пільговиків на популярні навчальні заклади. З іншого - пільговики нарешті конкуруватимуть за «престижні» місця одне з одним. І готуватимуться до вступу», - пояснює народний депутат від «Нашої України - Народної Самооборони» Леся Оробець. Вона очолювала експертну групу, яка дала «добро» міністерству на такі обмеження.

«При цьому ніхто не посягатиме на жодне з бюджетних місць, гарантованих їм законом в одному з вузів. Адже квота складає не менше 25%, а пільговиків - близько 4,5% від загальної кількості вступників (тобто їхні шанси і так в 5 разів вищі, ніж у інших дітей)».

Ще Міносовіти, як і минулого року, дозволило ВНЗ піднімати мінімальний прохідний бал. Зараз обов'язкові для всіх 124 бали з 200 можливих на тестах. ВНЗ може встановити і 160, і 180, і 190. 

Наскільки ці новації виправдані?

Чим пільговики гірші?

Підвал. Голі стіни. На самотній круглий стіл посередині навалені товсті паперові теки із зав'язками. Кілька людей зосереджено переглядають кожен папірець, хоча робочий день вже закінчився.

- Ось документ без печатки.

- Дай подивлюся... Відкладай - хай прокуратура перевіряє...

Так у жовтні минулого року в МОН засідала група, яку спеціально створили для перевірки документів тих, хто скористався пільгою на вступ поза конкурсом. «Свідомо» потрапило в один з вечорів у цей підвал.

«До приймальної комісії прийшов хлопець з матір'ю, у якої була довідка про... власну смерть», - розповіла тоді керівниця групи Марта Горинь. «Хотіла цим «проштовхнути» сина на навчання поза конкурсом. Звісно, в приймальній комісії підняли ґвалт. А вона їм: «А що робити? Треба ж дитину вчити».

Комісія виявила кілька сотень підробок. І підозрює, що їх було набагато більше: просто батьки купували справжні рішення лікарів про інвалідність, справжні довідки про роботу шахтарем чи статус чорнобильця.

«Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт одразу після початку вступної кампанії-2009 заявив на одній із прес-конференцій, що всі подані пільговиками документи перевірятимуться СБУ. Наступного дня половина «пільговиків» забрали свої документи з Могилянки», - розповіла на умовах анонімності декан одного з факультетів академії.

«Це проблема", - визнає проректор з навчально-педагогічної роботи університету імені Шевченка Володимир Бугров. «Проблема всіх університетів і нашого зокрема - на всіх престижних спеціальностях пільговики зайняли значний відсоток місць. Ми робимо цим дітям ведмежу послугу - провчившись семестр-два, вони або йдуть самі з університету, розуміючи, що не тягнуть таких навантажень, або вилітають за незадовільні результати. Часто після цього вони вже не йдуть навчатися далі. Майбутнє вони отримують також відповідне». 

Чи справді це так? «Свідомо» запропонувало Міносвіти взяти престижні ВНЗ і порівняти: як здають сесію ті, хто вступив на бюджетні місця поза конкурсом, і ті, хто виграв його своїми балами. Після двох місяців міністерських та власних розшуків ми отримали показники з семи університетів:

Це інформація за 2008-ий та за 2009-ий або 2010-ий роки - де що роздобули. В результаті вперше вдалось побачити, чи правду кажуть викладачі, стверджуючи, що пільговики гірше вчаться.

У шести із семи названих ВНЗ пільговики відстають в оцінках від інших бюджетників. Найбільше - на 1,2 бали у середньому за п'ятибальною шкалою - на факультеті «Міжнародна економіка» у провідному економічному університеті країни - імені Гетьмана. Так само велике відставання на факультеті «Міжнародні відносини» у найпрестижнішому університеті Шевченка. До речі, саме на цьому факультеті вчиться Анастасія Водоводова. Киянка, яка здала на 200 усі три тести, подала документи на спеціальність «Зв'язки з громадськістю» до того самого університету Шевченка... І забрала, бо всі місця були зайняті пільговиками.

Чому ж в одному з цих семи університетів - будівництва й архітектури - пільговики мають кращі оцінки на сесіях? Ось які пояснення ми знайшли. По-перше, на факультеті архітектури мало пільговиків - минулого року було лише два. А по-друге, як висловився третьокурсник цього університету Михайло, «університет завжди був і є «блатним».

«Ті, що вчаться зараз на бюджеті, проходили в основному «по співбесіді». Переважно це діти дуже заможних батьків, для яких дати хабар в кілька тисяч «зелених» не проблема. В мене півгрупи таких. Відповідно, і вчаться вони теж не вельми охоче - всі питання на сесії вирішуються за класичною схемою. Пільговики ж просто вчаться - як можуть, як вдається. Їх особливо ніхто не душить з викладачів, бо їх мало». 

Якщо пільговики переважно вчаться гірше, якщо пільги підробляють та купують, чому влада їх не скасує?

Хто за пільги?

Простіше перелічити тих, хто вимагає скасувати пільги.

Минулої осені це на зустрічі директорів шкіл з тодішнім прем'єром Юлією Тимошенко  зробила Галина Сизоненко. Вона директор Київського гуманітарного ліцею Тараса Шевченка - однієї зі шкіл-рекордсменів країни з підготовки дітей, які отримують 200 балів на тестуванні.

Тоді ж такий проект закону написав однопартієць Тимошенко Володимир Яворівський. (Тим самим виконав свою обіцянку, яку дав «Свідомо» під час нашого попереднього розслідування цієї проблеми. Тоді ми з'ясували, що Яворівський є одним з авторів пільг. У 1991-му він переконав Раду надати пільгу на вступ чорнобильцям. Коли ми попросили його згадати - навіщо, Яворівський пообіцяв ініціювати відміну більшості пільг).

Пройшло півроку, а законопроект Яворівського ще жодного разу не виносили на голосування. Він «застряг» у комітетах.

«Проект пройшов по комітетах, і деякі з них висунули свої претензії. Комітет екології і чорнобильської катастрофи не сприймає його в тому вигляді, в якому подав я, бо він відміняє пільги чорнобильцям.

У Раді ж сидять популісти, які нібито зараз «хороші» і бояться стати «поганими» в очах людей, якщо проголосують за відміну пільг», - пояснив Яворівський «Свідомо». 

Змінити це в змозі новий Президент. Янукович за тиждень знайшов у Раді голоси для відставки уряду Тимошенко, ще за тиждень - для нової коаліції. Тепер в нього всі можливості зробити для всіх одні двері до ВНЗ.

Однак, як на днях встигла пересвідчитися українська громада, шансів на чесний вступ і подолання хабарництва в освіті дуже поменшало. Міністерство освіти очолив одіозний українофоб Дмитро Табачник, віце-прем'єром з гуманітарних питань став Володимир Семиноженко. Обоє - противники системи зовнішнього незалежного оцінювання. Семиноженко вже заявив, що збирається повернути вступні іспити до ВНЗ, а Табачник неодноразово висловлювався за повне скасування ЗНО. Експерти й педагоги попереджають про можливість повернення у вищу школу корупції, яку суттєво приборкала система ЗНО. Чи вдасться громадськості зупинити Табачника з Семиноженком, найбільше залежить від нас самих.

ОПОРА написала листа Табачнику

Відкритий лист щодо заяви Віце-прем'єр-міністра В.Семиноженка про введення нових правил вступу, які не передбачатимуть ЗНО

Громадянська мережа ОПОРА закликає представників нової влади не чинити дій, що можуть згорнути реформу в галузі освіти. Практика обов'язкового зовнішнього незалежного оцінювання в Україні виправдала очікування суспільства та зменшила рівень корупції під час вступу до ВНЗ. Завдяки першим крокам реформи протягом двох останніх років випускники шкіл змогли без поширеної раніше практики грошової мотивації приймальних комісій стати першокурсниками престижних вищих навчальних закладів України. Вперше за багато років до критичної маси учнів прийшло розуміння того, що виключно від їх знань, а не фінансових можливостей батьків, залежить результат вступу.

Зрозумілою є позиція частини адміністрації ВНЗ, які не задоволені нововведенням. Вища школа за результатами національних соціологічних опитувань, які проводилися КМІС в рамках проекту «Гідна Україна», є однією з найкорумпованіших галузей. Кількість ВНЗ є надлишковою, а якість їх роботи часто-густо не конкурує на світовому ринку праці та освіти. Сьогодні варто замислитися, чому при значних кількісних перевагах ВНЗ в Україні, жоден з них не входить до престижних європейських чи світових рейтингів. Безперечно, немає ідеальних систем оцінювання знань, але ЗНО дає можливість усунути суб'єктивний фактор визначення рівня знань випускників. Анонімність тестів та прозорість системи тестування щороку підвищує довіру первинної цільової аудиторії реформи: випускників та їх батьків.

Всі стереотипи чиновників можуть бути розвіяними, якщо з'явиться політична воля вислухати не тільки ректорів окремо взятих ВНЗ, а й дітей, які протягом останнього року зосередилися на навчанні, та громадськості, яка останні роки сумлінно працювала над удосконаленням системи ЗНО. Сьогодні батьки замість пошуку «тракторів» (так у ВНЗ поза очі називали викладачів, які допомагали за хабарі під час вступу та навчання), мотивують дітей належним чином підготуватися до тестування.

Реформу освіти потрібно підтримувати, залучати експертів поза політикою та думати про інтереси дітей, а не ректорів, у яких забрали шматок корупційного хліба з маслом.

 Галицький кореспондент