Минулої неділі культурні відзнаки Калуша поповнилися ще однією: поновили меморіальну дошку поетові і художнику Богданові Корвачу.  Її встановили  на будинку №6 на вул. В. Стуса. Саме там прожив останні 13 років життя калуський поет і художник. На відкриття дошки і вшанування пам’яті Богдана Корвача прибули його колеги з Івано-Франківська, Долини, Львова. Серед них: друзі по перу і пензлю Василь Ганущак, Іван Павліха, Василь Олійник, Оксана Тебешевська, Ростислав Михайловський. Ольга Івасів, Василь Цапів, Ігор Головчак, Петро Карпенко та Василь Строчук.

Право зняти полотнище із дошки надали дружині Богдана Корвача Мирославі та синам Тарасу і Петрові. У своєму слові Мирослава Корвач подякувала всім, хто спричинився до встановлення меморіальної дошки чоловікові Богдану. Це: автор дошки Ігор Семак, головний архітектор міста Петро Пострильоний, підприємці Василь Терлецький і Михайло Петрів та краєзнавець Микола Когут.
За словами ініціатора встановлення меморіальної дошки Миколи Когута, подія викликала зацікавлення у перехожих. Чимало з них згадували Богдана Корвача  добрим словом.
Опісля всі присутні зібралися вшанувати пам’ять Богдана Корвача у міську масову бібліотеку №1. Зі спогадами про нашого земляка виступили Василь Ганущак, Ростислав Михайловський, Лідія Іваницька, Василь Олійник, Петро Карпенко, Ігор Головчак, Василь Цапів та Федір Лабик.
— Ми встановлювали дошку у п’ятницю, 12 березня. Перехожі, дізнавшись, що дошка присвячена 70-літтю з дня народження Богдана Корвача, пригадували його. Розповідали, що любив читати вірші сусідам. Дивувалися, що мав він дар до малювання. Встановлення меморіальної дошки схвалювали усі. Проте, ми аж до відкриття хвилювалися, чи не розділить вона долю попередньої меморіальної дошки, яка зникла з фасаду будинку 15 років тому, — поділився з “Вікнами” ініціатор Микола Когут.
Присутні висловили великий жаль, що Богдан Корвач так рано від нас пішов. Адже прожив на цій землі тільки 44 роки. Прагнув видати збірку своїх поезій, але не встиг. Та залишив по собі дружню родину, світлу пам’ять та частинку культури рідного міста.