Анатолій МАТВіЄНКО: Соціальна місія Івано-Франківщини в тому, щоб стати взірцем для інших регіонів

Іван ГАВРИЛОВИЧ

Часті приїзди на Прикарпаття народного депутата України, заступника керівника фракції БПП «Солідарність» у Верховній Раді Анатолія МАТВіЄНКА вже давно не є якоюсь дивиною для наших краян. І річ тут не тільки в тому, що він, уродженець Вінниччини, колись став нашим прикарпатським зятем, «приймаком», як каже сам пан Анатолій, — його дружина із с. Тишківців Городенківського району. Власне, розмовляємо з відомим українським політиком про мету чергових відвідин нашого краю.

— Пане Анатолію, вас як старійшину українського політикуму знають, певно, чи не всі прикарпатці. Доводилося чути, що ви є свого роду куратором Івано-Франківщини у вищих владних ешелонах від парламентської фракції БПП. Наша область стала для вас такою ж близькою, як рідна вам Вінниччина. Які завдання поклав на вас стосовно івано-Франківщини Президент Петро Порошенко, з яким ви не лише земляки, а й, кажуть, давні друзі?

— Насправді ніхто ніколи мене не уповноважував — я не є ніяким куратором області, тим більше «смотрящим», як мене дуже часто називають у «жовтій» пресі. Почалося все понад два роки тому дуже прозаїчно. Я справді товаришував з майбутнім президентом, але я не товаришую з нинішнім Президентом України, бо ця найвища посадова особа держави має бути однаково нейтральною щодо всього оточення включно із друзями. А тоді, коли постало питання про президентські вибори, Порошенко мав зі мною розмову. Попросив вибрати якийсь регіон і допомогти організувати там його виборчу кампанію. «Згоден. А який?» — запитав я і почув з уст Порошенка: «Візьми ту територію, яка тобі до вподоби». Я назвав Вінницьку область, де закопана моя пуповина, Крим, де я працював свого часу головою Ради міністрів, та Івано-Франківщину, де я є зятем. Одначе Крим анексувала Росія, і Порошенко сказав: «Тоді бери Івано-Франківщину».
Отож у вашій області я організовував його виборчу кампанію напередодні президентських виборів, потім працював на Івано-Франківщині перед парламентськими та місцевими виборами. Я казав людям: «Повірте, ви відчуєте зміни». І я зобов’язаний перед людьми за ту довіру, яку вони виявили моєму кандидатові. Вважаю, що повинен особисто зробити все для виконання обіцянок, які тоді давав.
А з другого боку, світ стомився від браку позитивних прикладів в Україні і сама Україна стомилася від браку масштабних регіональних прикладів — на них сьогодні є нагальна потреба. Тож у мене виникла така романтична ідея: Івано-Франківщина має виконати свою неймовірно відповідальну складну місію — стати найкращим краєм в Україні. Для цього потрібно створити івано-Франківщині відповідний імідж, аби ми могли вказати й іншим областям на неї як на переконливий приклад того, що й вони здатні самі вносити якісь позитивні зміни в життя своїх краян, а не тільки чекати на те, що хтось прийде і це зробить. Коли приїжджі бачать, що на теренах Прикарпаття капітально ремонтують дороги, то кажуть: «У вас уже щось змінюється». Така оцінка засвідчує, що вони в прикарпатців вірять. Це стосується й іноземних інвесторів. Коли ж зростатимуть обсяги інвестування господарки краю, то в прикарпатців віритиме ще більше наших співвітчизників і закордонних друзів.

— Мабуть, ви знову прибули в область, аби проконтролювати хід ремонту автомобільних доріг. Вас знають як одного з ініціаторів цієї першочергової за важливістю справи...

— Правильніше буде сказати, що мене цікавлять темпи ремонту доріг на Прикарпатті, які проблеми треба оперативно вирішити разом з керівництвом області, щоб нинішнього року вже не було потреби настійливо просити в молитвах Господа затримати прихід зими до 1 січня. Торік я щодня молився, аби осінньої пори не задощило надовго і ремонтники впоралися з тими обсягами робіт, які мали виконати на дорозі Львів—Івано-Франківськ. І Господь нам допоміг. А цього року вже на 75% освоєно державні кошти, виділені на ремонт дороги H10 Стрий—Івано-Франківськ—Чернівці.

Залишається чотири ділянки, за які ще не бралися. 74 із 92 км тієї частини дороги, що на території Івано-Франківщини, буде капітально відремонтовано методом ресайклінгу й укладання двох шарів асфальту. За нашими розрахунками, ця дорога матиме гарантію 10 років. Що ж до згаданих чотирьох ділянок дороги загальною довжиною 18 км, то бачимо своє завдання в тому, аби прискорити виділення через Фонд регіонального розвитку необхідних для їх оновлення коштів у сумі близько 21 млн. грн., і тоді відремонтують ще цього року найгіршу з тих ділянок. Учора ми якраз дивилися, ремонт якої з них доцільно здійснити додатково. Можливо, в порядку перевиконання запланованих обсягів робіт ремонтники спробують, якщо вистачить коштів і сил, оновити ще одну ділянку. На інших двох або трьох ділянках зроблять поверхневий ремонт — і матимемо на два-три роки гарантію на цю частину дороги, а потім, коли будуть кошти, її дороблять.
Наступного року потрібно завершити оновлення дороги від івано-Франківська
до Стрия, капітально відремонтувати прикарпатську (до Яблуницького перевалу) частину автомагістралі івано-Франківськ—Рахів—Мукачево. Завдяки цьому буде відкрито з боку Мукачевого для туризму і рекреації зону Буковелю і всю Івано-Франківщину. Далі на черзі — ремонт дороги до Тернополя. Кошти на це мобілізувати буде складно, але пробуватимемо. За 4-5 років маємо оновити всі магістралі й водночас приступити до ремонту радіальних доріг. Одна з першочергових таких доріг — Рогатин—Калуш. Таким чином розвантажимо від потоку транзитного транспорту Івано-Франківськ.
Якщо на ремонт прикарпатських доріг торік витрачено близько 800 млн. грн. — утроє більше від обсягу коштів, освоєних за 3 попередні роки, то передбачалося, що нинішнього року за рахунок усіх джерел фінансування область вийде на суму 1,1 млрд. грн. Тепер вагому фінансову підмогу для ремонту своїх доріг івано-Франківщина зможе отримати ще й завдяки тому, що уряд розподілятиме 3,7 млрд. грн. так званих кредитних коштів, але обов’язкова умова для цього — кожна область має співфінансувати 10% вартості ремонту дороги: якщо вкладе в нього, скажімо, 10 млн. грн., то отримає 90 млн. із Держбюджету. Ті кредитні кошти сформувалися за рахунок реструктуризації боргу перед кредиторами, що його Автодор мав повернути нинішнього року, тож є додаткова можливість вкласти ці гроші в дорожню інфраструктуру. Аби максимальною мірою мобілізували їх на івано-Франківщині, де, як і скрізь, усі зацікавлені в добрих дорогах, я й зустрічався під час теперішнього свого приїзду з керівниками області, органів місцевої влади, звертався і принагідно знову звертаюся до них: якщо в місцевих бюджетах буде закумульовано 10% на оновлення дорожньої інфраструктури, то вони отримають із цією метою ще 90% у вигляді кредитних коштів. Гадаю, область цілком спроможна до тих 1 100 млн. грн., про які я вже говорив, додати на ремонт доріг у цьому році ще принаймні 150 млн.

Чи вас підтримують у вашій націленості на оновлення дорожньої інфраструктури нашого краю обранці прикарпатців у Верховній Раді?

— Хочу зробити комплімент усім народним депутатам від Івано-Франківщини: незалежно від наших політичних розбіжностей в питанні її інфраструктури ми діємо спільно й цілеспрямовано, і це дає нам змогу домогтися серйозних обсягів асигнування коштів на ремонт доріг. Якщо порівняти, скільки яка область отримує державного фінансування в середньому на кілометр доріг, то ви побачите, що Івано-Франківщина — серед перших.
Тепер вирішено створити дорожній фонд за рахунок акцизного податку на пальне, який нині надходить до загального фонду місцевих бюджетів. Передбачено розподіляти цей фонд таким чином: 62% ітиме державі, 3% — на безпеку руху, 35% — місцевим органам влади. Державні дороги місцевого значення буде передано на баланс областей, які зможуть ремонтувати їх за рахунок коштів дорожнього фонду.

Пане Анатолію, з ваших слів випливає, що спрямування через той фонд частини коштів чіткого цільового призначення місцевим бюджетам дасть змогу поліпшити фінансування ремонту доріг у районах області. Але ж нині джерелом для цього може слугувати той же акциз із роздрібного продажу бензину й інших паливно-мастильних матеріалів, який у вигляді місцевого податку залишається в бюджетах тих населених пунктів, на територіях яких розміщені АЗС.

— Я як народний депутат вбачаю в тому певну несправедливість, що не мають можливості поповнити акцизом на пальне свій бюджет ті села, які розташовані осторонь пожвавлених автотрас, і тому тут немає автозаправок, хоча є дороги, які теж потребують ремонту. Надходження ж цього місцевого податку на івано-Франківщині становить понад 160 млн. грн. на рік, а нинішнього року, можливо, буде і до
200 млн. — це солідний фінансовий ресурс. Тож я розробив законопроект, щоб розподіляти суму надходжень згадуваного акцизу у співвідношенні 70% на 30%. 70% залишати тим населеним пунктам, де працюють АЗС, а 30% передавати в обласний бюджет через спеціалізований фонд, який запропонував створити. Такий фонд акумулював би, якщо йдеться про івано-Франківщину, десь 60-70 млн. грн. — суму, що дала б змогу щороку капітально відремонтувати одну дорогу між двома райцентрами. На превеликий жаль, мій законопроект не знайшов підтримки міського лобі у Верховній Раді, а в Україні, нагадаю, міського населення більшість — 52%. В цих умовах залишається просити самоврядні органи міст, їх чільників, щоб додатково отримувані міськими бюджетами надходження акцизу на пальне вони вкладали лише в ремонт доріг, а не на якісь інші цілі, хоча нині в усіх сферах гостро відчувається бюджетний дефіцит. Хочу звернутися також до всіх водіїв: купуючи на заправці бензин, ви водночас сплачуєте податок на пальне до місцевого бюджету, тому передовсім маєте контролювати, щоб надходження цього акцизу в повному обсязі місцева влада вкладала саме в ремонт та утримання доріг.

В оновленні автомагістралей Івано-Франківщина впродовж уже двох років рухається темпами, яких раніше не знала, — так нині всі оцінюють стан справ у галузі дорожнього господарства. Тим часом в область приїхали перевірити освоєння коштів на ремонті шляхів інспектори зі столиці..

— Мабуть, те, що на Івано-Франківщині нині найвищі в Україні темпи ремонту доріг, найбільші обсяги освоєння коштів, зумовило, як не дивно виглядає це на перший погляд, і зворотний ефект — так би мовити, специфічний інтерес з боку деяких контрольних органів. Ремонтників прикарпатських доріг нині перевіряють Державна фінансова інспекція, Укравтодор. Чув я, що контролюватимуть доти, доки щось не знайдуть..
Те, як освоюють гроші ремонтники, чи з належною якістю виконують роботи, має контролювати не тільки Служба автодоріг, де ще багато бюрократів, а й, наголошу знову, представники широкої громадськості краю. івано-Франківщина торік спростувала міф, що, мовляв, дороги неможливо ремонтувати без «відкатів». Виявляється, можливо, якщо цього хочуть влада обласна, у містах та районах, депутати, вся громада. Я не гарантую, що хтось у процесі ремонту якоїсь дороги не вкрав машину щебеню, але задоволений тим, що, в принципі, вдалося припинити сумнозвісну практику «відкатів», а вони, як я чув, доходили навіть до 40% вартості обсягу робіт, на який вигравала тендер фірма.

Чи можна вже говорити про якийсь позитивний вплив оновлення дорожньої інфраструктури краю на зростання його туристичної привабливості, а отже, й певний ефект від цього для економіки Івано-Франківщини?

— Бачу безперечний зв’язок між поліпшенням стану доріг і розвитком туризму та рекреації на Прикарпатті. Таких гостей ваш край, за попередніми розрахунками, нинішнього року матиме десь близько чотирьох мільйонів. Думаю, його потенціал — 5 млн. туристів як мінімум. А ще ж недавно Прикарпаття приймало менше мільйона туристів і відпочивальників. Нинішнього року тільки за рахунок дороги Львів—івано-Франківськ і зробленої половини дороги до Косова вперше цей регіон області отримав справжній потік туристів — заповнені садиби сільського зеленого туризму, невеликі готельні комплекси. Тож слід очікувати інвестицій у розвиток готельного господарства, а це сприятиме пожвавленню економіки. Йдеться, звичайно, не тільки про Косівщину. Мій прогноз такий, що тепер інвестори вкладатимуть усе більше коштів в спорудження не житлових будинків, які у вашому обласному центрі здебільшого порожні, а готельних комплексів, перукарень, магазинів. Необхідність нагодувати  туристів і відпочивальників, кількість яких дедалі зростатиме, стимулюватиме розвиток аграрного бізнесу на Прикарпатті.

Неабиякий туристичний бум бачимо нині і в недалекому від нас мегаполісі з його численними пам’ятками історії, культури, архітектури — маю на увазі Львів. Чи зможе Прикарпаття скласти гідну конкуренцію тому ж місту Лева?

— Аби створити туристично привабливий імідж регіону, маєте прагнути до його креативності, бути найкращими. Найбільша проблема — провінційність мислення, яку необхідно ламати. Ви не гірші, ніж ті, хто живе і працює в Києві. До речі, перебільшеними є уявлення про те, що там хтось на рівні центральної влади вдень і вночі думає про вас, про те, як вирішити ваші проблеми. Маєте бути амбітними і довести, що ваша область — найкраща в Україні, що ви слугуєте прикладом того, як іти в Європу. Ми тепер презентуватимемо регіон івано-Франківщини в польському місті Криниці, поїдемо з цією метою і до Страсбурга. Попри купу проблем, з якими сьогодні стикаються жителі Прикарпатського краю, він є дуже цікавою територією, де проривається нове європейське мислення. і цю перевагу належить використати.     

Чи народні депутати нинішньої осені займуться проблемою підвищення соціальних стандартів? Адже фантастичне підняття комунальних тарифів виглядає радше  підгодівлею олігархічного бізнесу.

— Про цю актуальну проблему, наскільки знаю, сьогодні ведуть мову на урядовому рівні. Дай Боже, щоб реакція на неї була об’єктивною і якомога серйознішою... Для того, щоб хоч якось пом’якшити тарифний удар по більшості українців, вважаю за необхідне, по-перше, ррунтовно проаналізувати всі складові ціни на газ і знайти можливості її зменшення. По-друге, треба збільшити надходження коштів у дохідну частину Державного бюджету, а таку можливість, на мій погляд, відкрили б якраз послаблення податкового тиску на малий і середній бізнес, максимальна лібералізація умов для його ведення. До речі, Мінфін підтримує пропозицію групи народних депутатів про внесення до Податкового кодексу відповідних змін, тож, сподіваюся, Верховна Рада розгляне їх уже найближчим часом. і тоді підприємці зможуть офіційно, а не «в конверті», виплачувати своїм працівникам значно більшу, ніж сьогодні, зарплату. По-третє, необхідно підвищити, наскільки це можливо, зарплати бюджетникам та пенсії. По-четверте, переглянути систему субсидування, розмір житлових субсидій і монетаризувати їх. Щоб людина думала про економію газу, електроенергії, тепла, води, а не задовольнялась тим, що отримує субсидію. Бо не можна вважати нормальним для держави і суспільства те, що аж 9 мільйонів громадян подали заяви на отримання субсидій. Помножте цю цифру на 3, то виходить, що заявників разом із членами їхніх сімей 27 мільйонів — це із 44 мільйонів населення України.
При цьому ми не повинні забувати, що 237 млн. грн. із державної скарбниці щодня забирає неоголошена війна Росії на Донбасі — саме стільки йде на оборону України, на оснащення війська. Такі великі затрати — ціна майбутньої української перспективи, і кожен із нас має розуміти, що звідкись ці гроші держава повинна брати.
Безперечно, треба довести до кінця реформи судової системи, прокуратури. А оголошений на найвищому державному рівні наступ на корупцію повинен увінчатися конкретними результатами, зокрема, щоб ті гроші, які мали потрапити в кишені корупціонерів і хабарників, поповнили додатково Державний бюджет.

Чому, на ваш погляд, загалом так повільно просуваються українські реформи? Причина цього — в якості влади і політикуму чи в їхньому небажанні здійснювати перетворення в державі?

— Якщо говорити про нинішню соціально-економічну і суспільно-політичну ситуацію в Україні, то я глибоко переконаний у тому, що все залежить тільки від нас. Не буде розбуджено ініціативу мільйонів — не буде і змін у державі. Чи не найбільшою проблемою вважаю те, що ми ще так і не побороли в собі оту провінційність мислення, комплекс вторинності, якими живуть області: мовляв, на відміну від Києва, ми тут люди мовби другого сорту. А потрібно, щоб у «провінціалів» загострилося почуття гідності...
Якщо ви, прикарпатці, зумієте втілити свої ідеї, свою ініціативу в реальні справи і зміните обличчя краю, то тим самим сформуєте попит на ваш приклад, ваш досвід — тоді і в столиці реформи підуть швидше.
Соціальну місію Івано-Франківщини я бачу якраз у тому, щоб вона була взірцем для всіх інших регіонів. Хоча, з другого боку, неможливо створити якийсь винятковий добробут в одному регіоні.
А реформи загалом у державі йдуть повільно тому, що це реформи. Вони мають опиратися перш за все на таку рушійну силу, як усвідомлення суспільством їх необхідності й важливості. Цього у нас, на жаль, поки що немає. Причини такого стану речей кореняться в тому, що у нас немає належного діалогу влади з народом, немає просвітницьких телепередач, можливостей тиражувати суть реформ і робити кожного їх співучасником і прихильником. Дається взнаки і брак належних фінансових ресурсів для реформування різних сфер нашого буття через те, що в країні фактично йде війна, економіка на низькому рівні й водночас процвітає казнокрадство. Проте зумовлене низкою причин уповільнення ходу реформ, ясна річ, не означає, що їх потрібно зупиняти, — треба, навпаки, робити все можливе для пришвидшення ходу реформ у державі.

Розмови про дочасні парламентські вибори не припиняються. Як на вашу думку, пане Анатолію: чи став би якісно кращим наступний склад Верховної Ради?

— Парламент  — віддзеркалення стану суспільства. З якою динамікою змінюється суспільство, з такою ж — і парламент. Якщо сьогодні в суспільстві попит на популізм, то можна зі стовідсотковою гарантією сказати, що в результаті виборів отримаємо парламент популістів. А це — руйнація держави... Якщо ж буде попит на конструктивну думку і дію, на каторжну працю, то отримаємо і відповідний парламент. Тому суспільство не повинно себе обманювати й бігти за тими, хто розповідає приємні для слуху казочки, а дивитися на речі реально. Я не боюся нових виборів до Верховної Ради. Я боюсь одного — щоб Україна не блудила манівцями замість того, щоби послідовно, хоч і нелегко, рухатись до своєї кращої долі.

12 Вересня 2016, 18:17
Теги:

http://www.galychyna.if.ua/publication/policy/pozb
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Влада:
Франківський виконком затвердив новий порядок розміщення вивісок
30 Грудня 2016, 18:09
На засіданні колегії департаменту охорони здоров’я ОДА обговорили стан справ у медичній галузі
30 Грудня 2016, 11:19
У прикарпатській поліції відбулося засідання поліцейської комісії
30 Грудня 2016, 8:52
Марія Савка: Івано-Франківська область готова до оперативного реагування на надзвичайні ситуації у період прийдешніх свят
30 Грудня 2016, 8:09
30 грудня - засідання виконавчого комітету
30 Грудня 2016, 7:14
Аграрії Прикарпаття проаналізували стан галузі за 2016 рік
28 Грудня 2016, 16:59
Відтепер ми співпрацюємо з Попасною
28 Грудня 2016, 8:30
Відбулося засідання колегії управління спорту
28 Грудня 2016, 8:08
Марія Савка: Опалювальний сезон на Івано-Франківщині проходить у злагодженому режимі
27 Грудня 2016, 14:04
У селі Слобідка, на Городенківщині, де проживає майже 700 громадян, відкрито новий заклад культури
27 Грудня 2016, 8:57
В облдержадміністрації відбувся семінар для новообраних голів ОТГ
27 Грудня 2016, 8:34
Оперативна нарада
27 Грудня 2016, 6:36
На центральне теплопостачання Івано-Франківська чекає повна модернізація
26 Грудня 2016, 18:30
В Івано-Франківську стартує проект оновлення тролейбусного парку
26 Грудня 2016, 18:06
Народний депутат з Коломиї Юрій Тимошенко зібрався у президенти
26 Грудня 2016, 16:01
Кінець епохи: депутати звільнили Ольгу Бабій з посади директора ОТБ “Галичина”
26 Грудня 2016, 14:58
Олександр Стратюк проінформував обласну раду про роботу органів прокуратури в 2016 році
26 Грудня 2016, 11:48
82-м учасникам АТО та їх сім’ям буде надано матеріальну допомогу на поліпшення житлових умов
26 Грудня 2016, 8:52
З нагоди Дня енергетика Президент відзначив прикарпатця
23 Грудня 2016, 19:43
Голова Франківської ОДА вибачився перед медиками за заборгованість по виплаті зарплати
23 Грудня 2016, 16:30
Для Снятинської ЦРЛ придбали новий УЗД-апарат
23 Грудня 2016, 13:42
Франківська міська рада затвердила надбавки меру, заступнику та секретарю
23 Грудня 2016, 13:13
Франківська міська рада планує будувати міст на Пасічну за кошти держави
23 Грудня 2016, 10:30
Франківський «Електроавтотранс» візьме кредит на 8 мільйонів для закупівлі тролейбусів
23 Грудня 2016, 10:08
У Франківську “Новий театр” став комунальним
22 Грудня 2016, 21:30