Начальник управління міжнародних запозичень ПУМБ Сергій Зубр розповів про ситуацію з запозиченнями банків:

- Сергій, як багато банків у 2010 р. можуть вийти з новими зовнішніми запозиченнями?

- Обмежена кількість банків будуть мати можливість вийти на ринок в цьому році. Головним чином, це будуть банки «першого ешелону» - державний Укрексімбанк і банки з іноземним капіталом - УкрСиббанк, Укрсоцбанк та інші. Однак, бенчмарком має, перш за все, виступити Міністерство фінансів зі своїм виходом на ринок.

Головними чинниками, що впливають на можливості виходу банків на зовнішні ринки, залишаються успішність переговорів з МВФ, прийняття бюджету і позитивні рейтингові дії агентств. Деякі інші українські банки (Мегабанк, Південний) також заявили про вихід на ринок цього року, проте, їх можливості на 2010 рік не так очевидні.

- Які банки і з якими обсягами запозичень повинні вийти?

- Думаю, позичальники будуть намагатися вийти на той ринок, кон'юнктура якого дозволить їм це зробити. Більш надійні і відомі інвесторам гравці будуть намагатися вийти на публічний ринок (єврооблігації), інші будуть «шукати щастя» на ринку синдикованого і двостороннього кредитування.

Перш за все, для відкриття доступу на ринок кредитування іноземними банками важлива наявність у них відкритих лімітів на Україну і конкретні вітчизняні банки. Обсяги залежать, в першу чергу, від потреб позичальника, але не менш важливим фактором буде оцінка ризику інвесторами, що також вплине на попит і ціни. Потенційні кредитори будуть вкрай обережні до нових пропозицій, і стануть проводити ретельний due diligence позичальника.

- Під які ставки можуть залучатися запозичення в 2010 р. українськими банками?

- Визначальним чинником для рівня вартості боргу стане стабілізація економічної ситуації в країні (зростання ВВП і промвиробництва, помірні темпи інфляції, пожвавлення банковскогой системи і відновлення кредитування реального сектора, вовзрат коштів населення у банківський сектор і зниження частки «поганих» кредитів, поліпшення кон'юнктури світових фінансових і товарних ринків, а також інвестиційного клімату), підвищення рейтингів, завершення переговорів з МВФ і прийняття бюджету. Виходити на ринок раніше цих подій "дорого" - ще є заділ у зниженні вартості. Сьогодні спостерігається загальна тенденція зниження доходностей до погашення по суверенних і корпоративних єврооблігацій, а також котііровок CDS (credit default swap) по Україні як одного і важливих показників рівня ризику.

Це говорить, що інтерес інвесторів повертається, як знижуються і українські ризики. Поточний рівень суверенних євробондів, які погашаються в 2013 і 2016 роках, - близько 7,3% і 7,6% річних. Роблячи поправку на вищевказані фактори, можна прогнозувати можливу вартість запозичень для суверена не вище вартості рівня 2003 р. - 7,65%. Банки «першого ешелону» потенційно можуть розміститися зі спредом 100-200 базисних пунктів (1% = 100 базисних пунктів) до суверена. Терміни 3-5 років цілком реальні. У частині синдикованого кредитування ставки навряд чи будуть на докризовому рівні. Напевно, необхідно буде пропонувати премію до докризового рівня маржі не менше 150-300 базисних пунктів.

- Якого роду кредитори в 2010 р. можуть надавати позики українським банкам?

- База інвесторів - більш схильна до високих ризиків: хеджеві та інші фонди, банки і т.д. Не думаю, що географія кардинально відрізнятиметься від докризової.