Богдан Кобилянський: Ніде у світі не вдосконалювали громадське самоврядування шляхом добровільності

Ігор ТЕРЛЕЦЬКИЙ, Василь МОРОЗ.

Ще торішнього листопада Городенківщина сиділа в глибокій ямі безгрошів’я — заборгованість із виплати заробітку та розрахунків за енергоносії в бюджетній сфері сягала 19 млн. грн. Та на сьогодні від тих боргів не зосталося й сліду. Причому профінансовано статті витрат і за останні місяці. І то, мабуть, головний підсумок діяльності нового чільника державної виконавчої влади в районі, призначеного на цю посаду в жовтні 2015-го. Втім, це лише складова сукупного результату — за комплексною оцінкою показників соціально-економічного розвитку район перемістився з останнього місця на 12-те...

— Головне, що вдалося зрушити з місця проблеми, які роками не можна було розв’язати, — розповідає голова Городенківської районної держадміністрації, депутат обласної ради Богдан КОБИЛЯНСЬКИЙ. — Найперше — дороги. В їхній ремонт і будівництво вкладено найбільше коштів за останнє десятиліття. Скажімо, міст через Дністер між Незвиськом і Лукою довший час перебував в аварійному стані. Але цього року на ньому розпочали ремонтні роботи. Вони ще тривають, але, сподіваюся, до завершення 2016-го безпечний проїзд через міст буде відновлено.
Також недавно взялися за капітальний ремонт найгірших ділянок дороги Р-24, яка пролягає з Коломиї до Устечка через нашу територію, і теж плануємо закінчити його до нового року. Такі самі роботи почали на геть поруйнованому шляху до Глушкова. Словом, намагаємося щороку належно облаштовувати певні відтинки тих чи інших доріг, аби вже не повертатися до них упродовж 15–20 років. А загалом уже маємо добрі шляхи від Королівки до Вікна, в Семаківцях. Капітально відремонтовано частину дороги й у Чернелиці. В багатьох селах та на шляхах транспортного сполучення з ними проводимо й ямковий ремонт, щоб туди можна було доїхати без проблем.

- Наскільки відомо, пане Богдане, невдовзі відкриєте й клуб у якомусь із сіл. Це вагома подія хоча б тому, що введення в дію нових закладів культури в сільській глибинці — явище доволі рідкісне як на теперішні реалії...
— Справді, фактично завершуємо роботи на такому довгобуді, як Будинок культури у Слобідці. Десять років тому стара будівля завалилася, й село не мало клубу. І це, скажу вам, давалося взнаки громаді, було відчутно і в районі. інакше, мабуть, нічим пояснити те, що тамтешні люди поступово поникли духом, відійшли від активного культурно-мистецького, суспільного життя в районі. Принаймні це єдине село, представники якого не взяли участі в недавньому районному фестивалі. Але тепер, гадаю, ситуація там зміниться. Маємо всіма силами підтримувати культурну сферу, популяризувати місцеві обряди й традиції, пісенну спадщину, бо це стрижень життя громади, народу, нації. 
До речі, добудовуємо і школу в Чернятині. Відзначу також, що багато зроблено для підготовки до зими й енергозбереження: замінили, де було потрібно, котли, теплотраси, вікна в закладах освіти, культури, медицини району. Це дало можливість вчасно запустити тепло й значно зекономити кошти за енергоносії.
Багатьом позитивним змінам у районі завдячуємо і вищим органам влади, і депутатам усіх рівнів, і підприємцям. Скажімо, буквально недавно в с. Вікні відкрили водогін, що забезпечив якісною питною водою дитячий садок, Будинок культури та жителів села. А частину коштів на його будівництво, розробку свердловини тощо — 165 тисяч гривень — було виділено на наше прохання з обласного бюджету. Того самого дня в названому селі урочисто відкрили біля місцевої школи і спортивний майданчик.  Гроші ж на його будівництво — майже 800 тис. грн. — надійшли за сприяння народних депутатів України Анатолія Матвієнка та Юрія Тимошенка з Державного бюджету. Також до спорудження цього об’єкта долучився і почесний голова правління ВАТ «Івано-Франківськцемент» Микола Круць, який надав будівельних матеріалів на 140 тис. грн.
До речі, проблема забезпечення питною водою, особливо цього року, гостро постала в багатьох населених пунктах району. Нам вдалося збудувати свердловини у Винограді, Тишківцях, Острівці, виділено кошти для цих робіт для Росохача,  Далешева. Для заміни водопроводу на вулиці С. Бандери в самій Городенці виділено мільйон гривень.  Для підвідного водопроводу в Чортівці за сприяння депутата обласної ради Андрія Левковича виділено з обласного бюджету 750 тис. грн. 

- А які проблеми ще залишаються, бо, можливо, потребують вирішення на обласному чи й державному рівнях?
— Є кілька таких речей, які хотів би висвітлити. Перша стосується демографічної ситуації. Кількість населення в районі зменшується, тому що скорочується народжуваність. Отже, щороку меншає дітей, а відповідно — і учнів у школах. Тим часом штати навчальних закладів залишаються постійно сталою величиною впродовж багатьох років. А це призводить до того, що не можемо вчасно виплачувати заробітну платню вчителям і технічним працівникам. Адже обсяги субвенцій, через які держава фінансує освітянську сферу, залежать від числа учнів. І якщо їх кількість щороку скорочується, то у школах меншає й коштів. Тоді доводиться покривати ту нестачу з районної скарбниці.
Втім, у районі доволі широка мережа не лише закладів освіти й дошкільного виховання, а й установ культури та медицини як на малу кількість його населення. Й оскільки субвенції з Державного бюджету виділяють для сфери охорони здоров’я з розрахунку на одного жителя, а для освіти — на одного школяра, то це й зумовлює проблему недостатнього фінансування цих галузей.
Ми, звичайно, стараємося, зокрема перевиконали бюджет і за перше півріччя, й за
дев’ять місяців. І допомагаємо місцевими коштами не лише в освіті, а й у сферах культури та охорони здоров’я, щоби ніде не виникало затримок із виплатою заробітку. Проте проблема залишається нерозв’язаною. В сільських школах — по 5–6 учнів у класі, тоді як у самій Городенці — в середньому по 20–25. Словом, потрібна реформа в освітянській сфері, і це необхідно вирішувати на законодавчому рівні. Лише коли у правовому полі держави буде зроблено відповідні зміни, тоді вдасться поступово й виправити ситуацію. А без того суто на місцевому рівні кардинально змінити її надзвичайно складно. Таких змін потребують і медицина та культура, бо то за великим рахунком ще системи радянського зразка.

- Але ці сфери, як і загальноосвітні школи, планують передати в управління
об’єднаним громадам у результаті адміністративно-територіальної реформи, що нібито мало б розв’язати ту проблему. До речі, яка в районі ситуація зі створенням ОТГ?
— Безумовно, ОТГ мають стати основою подальшого реформування усіх галузей життєдіяльності суспільства. Не здійснивши ефективно реформи місцевого самоврядування, надзвичайно складно говорити про всі інші. Але, як видається, шкільну мережу необхідно оптимізувати негайно, ще до завершення децентралізації влади. Або ж робити це паралельно. Бо хтозна доки триватиме розпочате торік реформування системи місцевого самоврядування. Наразі воно рухається повільно не лише на Городенківщині, де ще не створено жодної ОТГ, а й на Прикарпатті загалом. І це теж, як на мене, одна з тих проблем, що потребують вирішення на рівні, вищому від районного та й навіть обласного.
Річ у тім, що в основу цих бажаних перетворень поклали принцип чи не цілковито добровільного об’єднання громад. Але ж у жодній країні світу не йшли таким шляхом. Це, до речі, відзначали й наші польські колеги на зустрічі в обласній раді, приуроченій до 15-річчя співпраці між Опольським воєводством та Івано-Франківщиною. У Польщі провели цю реформу понад 10 років тому. І там, як і в інших державах, ці перетворення відбулися через ухвалення відповідного закону. Бо то функція держави — створити належний суспільний устрій, найбільш доцільний для громадян. Причому відразу, одночасно на всій території. Бо поки адміністративно-територіальна реформа, роблячи ставку лише на людей доброї волі, пробуксовуватиме, доти матимемо проблеми з функціонуванням інших сфер життя громад.

- Як, на ваш погляд, можна розв’язати проблему Виноградської ОТГ на Городенківщині, фактично створеної, але так і не легалізованої? То цікавий прецедент у вашому районі. Якщо десь селяни ніяк не хочуть гуртуватися, то тут — навпаки. Однак...
— На недавній нараді із сільськими головами ухвалили рішення таки домагатися легітимізації Виноградської ОТГ. Бо то доволі-таки негативний приклад для сільської спільноти, коли громади об’єдналися, а на рівні Києва все ще вирішують, чи їм можна було це робити, чи ні. Втім, позицію столичних відомств можна зрозуміти. Держава прагне віддати об’єднаним громадам чимало функцій, пов’язаних із діяльністю багатьох господарських галузей та гуманітарної сфери, в тому числі й можливість збирати місцеві податки та збори. Отже, ОТГ мають бути економічно самодостатніми. За певними підрахунками, такими можуть бути лише ті об’єднання, які налічують не менше 10 тисяч населення. На території ж Виноградської ОТГ, яку створили громади трьох сільрад, жителів значно менше. Тож у фахівців обласного Офісу реформ виникає чимало запитань до цієї ОТГ відповідно до розробленої Кабміном методики таких об’єднань: чи буде вона економічно спроможною, фінансово незалежною, чи налагодять там ефективне управління територією тощо.
Та все ж, на мій погляд, треба дати можливість об’єднатися тим людям, котрі бажають того, а час покаже, чи зможе громада сама стати самодостатньою, чи їй потрібно в тому допомогти. Зрештою, як свідчить той самий польський досвід, і в наших сусідів траплялися випадки, коли громади вже після реформи розділювалися й об’єднувалися відтак в іншому форматі, щоб господарювати ефективніше.

- Пане Богдане, в різних районах доводилося чути, що процес децентралізації нібито штучно гальмують РДА й райради, оскільки, мовляв, там добре розуміють, що після завершення в Україні адміністративно-територіальної реформи вони стануть непотрібними. Як ставитеся до такого поголосу? Запитую саме вас про це, бо перед тим, як очолити РДА, ви довший час — кілька каденцій поспіль — очолювали районну раду, тож добре знаєте всю кухню відносин між двома гілками влади та між ними й сільськими радами.
— Якщо хтось десь і поширює ті пересуди, то це некомпетентні особи, або ж провокатори. Городенківську РДА, як і районну раду, ніхто не може звинуватити чи запідозрити в якихось капостях. Ми добре розуміємо: ті зміни, що нині відбуваються в державі, мають привести в підсумку до кращого. З другого боку, хто сказав, що на фініші самоврядної реформи РДА зникнуть? Так, частину з них буде скорочено. Але решта таки залишиться. інша річ, що їхні функції істотно зміняться. Вони матимуть переважно контрольно-наглядові повноваження, як це є в усьому світі. Нагляд за відповідністю до українського законодавства рішень, ухвалених громадами, — це актуальне питання хоча б уже з огляду на ситуацію на сході України чи й на Закарпатті. Щоби зберегти єдність, територіальну цілісність держави і зміцнювати її внутрішній лад, мають діяти конкретні державні органи, які спостерігатимуть, щоб на рівні місцевого самоврядування не виникало нічого такого, що суперечило б всенаціональним інтересам.
А суто господарські функції буде, мабуть, цілковито передано громадам. Проте, переконаний, попервах саме адміністрації будуть покликані допомогти їм стати на ноги. Адже перед ОТГ постане чимало болючих питань, насущних нині й без вирішення яких неможливі бажані перспективи. Повертаючись до європейського досвіду, нагадаю, як функціонують громади в країнах Європи. Вони мають певні бюджети, їм цих коштів має вистачати на фінансування медицини, освіти, культури, утримання поліцейського та податкового відділків, на впорядкування доріг і т. д. з тим, аби жити на їхніх територіях було якомога комфортніше. 
Причому ніхто нікому жодних коштів наприкінці року не додає, як це заведено в Україні. Як хто господарює, так і має. Тому там намагаються раздувати якомога ефективніше. і теж нерідко стикалися з питанням, чи доцільно, скажімо, в кожному селі на теренах однієї й тієї самої об’єднаної громади утримувати середню школу чи лікарську амбулаторію, навіть якщо вони там і діяли до реформиѕ  
Зі змінами форми правління, з реформою місцевого самоврядування зміниться і мислення багатьох керівників. А це, безумовно, посприяє припливу інвестицій на наші землі. Приміром, як з цим у тій самій Європі? Коли до країни прибуває новий інвестор і наголошує, що хоче саме тут вкласти певну суму в розвиток виробництва, створити ту чи іншу кількість робочих місць, платити податки, до нього відразу вишиковується черга від громад, і представники кожної пропонують йому навперебій якомога вигідніші умови. А у нас навпаки — інвестор приходить до чиновників і кланяється. Він зіштовхується з потребою оформлення великої кількості дозвільних документів, з вимогами чиновників, від котрих залежить видача того чи іншого необхідного «паперу». Тож нерідко інвестори просто «тонуть» серед бюрократії й корупції, які, на превеликий жаль, ще процвітають у нашій державі. У світі ж самі керівники громад зацікавлені розвивати ту чи іншу територію. Коли ми змінимо таку психологію, то зрушаться з місця і проблеми, пов’язані з інвестиціями. Тому наші потенційні інвестори вичікують, коли в Україні врешті-решт відбудуться необхідні зміни й коли тут, як у всьому світі, почнуть шанувати інвесторів. Земля у нас родюча, є ще багато неосвоєних територій. Тож переконаний, щойно відбудуться реформи, як до нас, повторюю, підуть інвестиції.
28 Листопада 2016, 13:38
Теги:

http://www.galychyna.if.ua/publication/society/do-
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47