Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках пристарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році під Страсбургом був реалізований перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі, де точилися найзапекліші бої. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.

У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початку ХХІ ст. – понад 100 мільйонів, пише ВЗ.

Роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-й – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Військові дії на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Вони добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.