Зачохлена рушниця стріляти не повинна

Мисливський сезон закінчився, а в угіддях Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок бігають понад 80 оленів, півтисячі кабанів та 1200 козуль. «Порівняно з тим, що було п’ять років тому, маємо серйозний приріст дичини у підвідомчій нам території, — каже голова організації Михайло Лущак. — Особливо що стосується кабанів та козуль».  Це приємний факт, і як його не прокоментувати римою: мають, тому що дбають. Наприклад, Богородчанська районна організація УТМР подбала про спорудження вольєра для розведення оленя плямистого. Наразі на 20-гектарній площі гуляють сім цих прекрасних тварин. Тут уже закуплено будівельні матеріали для ще одного вольєра, вже площею 100 гектарів, де будуть розводити оленя благородного.

І полюють, і годують

Зазначимо, що в товаристві дбають і про те, аби тварини не голодували. Є запас відповідних кормів та солонців — ласощів для козуль і оленів. Цих мінералів не вистачає тваринам, а в рослинах, які вони поїдають, їх теж недостатньо. Мисливці, здебільшого браконьєри, використовують це, до речі, для приманки майбутньої здобичі. Козуля, наприклад, чує сіль метрів за 100. У товаристві вже подбали, аби заготувати корми для тварин на майбутню зиму.

— П’ять гектарів під нинішні посіви виорали ще восени, — каже Михайло Лущак. — Проте вирішили взяти в оренду ще 30 гектарів селянських паїв, де посіємо й посадимо різні кормові культури, котрі залишимо як кормові ремізи на зиму.

Різні угіддя, різні правила...

Зауважимо, що наша організація УТМР є одним з найбільших (близько 417 тис. га) користувачів мисливських угідь в області, проте найменшою серед аналогічних структур сусідніх регіонів.

— Свого часу в нас було зареєстровано близько десяти тисяч мисливців, а за товариством закріплено понад 600 тисяч гектарів угідь. Це майже у півтора раза більше, ніж нині, — констатує Михайло Миколайович. — Хоча при тій системі вступу до мисливського товариства, котра існувала тоді, до початку 90-х років минулого століття — вважаю, що вона була значно ефективнішою за теперішню, — не кожен міг потрапити до нас. Спершу треба було відбути річний кандидатський термін. Але це ще не все. Кожен член мисливського товариства мав виконати певний обсяг робіт в угіддях. Скажімо, саджати молоді дерева, розвозити корми для тварин тощо.

З часом вимоги до мисливців ставали менш жорсткими. З‘явилися приватні користувачі мисливських угідь, яким ті ліси і землі передано в оренду на 15 років. Чимало любителів полювання стали користуватися їхніми послугами. Адже тут не зобов’язують до якихось робіт, до сплати членських внесків тощо. Наприклад, в УТМР вони становлять тепер 300 гривень на рік, а додайте сюди ще вартість ліцензії, відстрілочної картки, то виходить чимала сума, тоді як у приватника купив лише картку — і полюй на своє задоволення...

Видається, що голові обласного УТМР не зовсім до душі приватні мисливські господарства. У Галицькому районі, наприклад, таких чотири, і не видно, аби хтось дбав про приріст дичини, переймався якимись біотехнічними заходами, аргументує Михайло Лущак. У Рогатинському районі — інша проблема. Одному заможному панові виділили територію під мисливські угіддя, і тепер там щось на зразок закритого елітного клубу, де можуть полювати лише вибрані особи. У доповідній записці про стан ведення мисливського господарства в області на ім’я директора УкрНДігірліс
В. Парпана мовиться, наприклад, що загалом йдеться не про підвищення ефективності цієї галузі, а навпаки. Причому це стосується навіть тих господарств, які отримують бюджетне фінансування. Лише виходить на таке, що ті кошти не на розвиток, а на покриття збитків. Щоправда, маємо й такий факт, що іноземні інвестиції у мисливські господарства області становлять близько 20 відсотків загального обсягу. Та невідомо, чи ще треба цьому радіти. Бо мимоволі виникає асоціація з африканським сафарі, де місцевому населенню відводиться найнижча роль загоничів, та ще їх використовують, щоби носити важкі речі за білими людьми й прислуговувати їм під час відпочинку. Зрештою, це тема окремої публікації. А наразі перейдемо до того, що турбує як приватних користувачів мисливських угідь, так і товариство мисливців та рибалок.

«Хижуни»

«Це така споконвічна біда — браконьєрство. Ще у 1927 році керуючий всіма мисливськими угіддями митрополита Шептицького Микола Саєвич (до речі, саме на вулиці його імені розташована в Івано-Франківську обласна організація УТМР) доповідав, що боротися з хижунами, як тоді називали браконьєрів, «силами лісової сторожі стає неможливо. Необхідно залучити сили жандармерії», — цитує Михайло Лущак.

Нині ж чимало цих «хижунів» стали технічно оснащенішими, їздять на джипах, відповідно озброєні, зокрема автоматичними карабінами, і, щонайгірше, браконьєрство їхнє, на відміну від попередників, про яких згадував Микола Саєвич, не задля прожитку, а «только пострелять». У такій транскрипції голова обласного УТМР і вжив цей вислів, бо, як він сказав далі, у нас є певна частина російськомовного населення, котра не шанує ні наші звичаї, ні закони, ні природу загалом.

А настріляти «хижуни» можуть чимало. Якось знайомий мисливець почув, як два чоловіки вихвалялися, не криючись від сторонніх людей, що набили з півсотні зайців. Таке можливе лише тоді, коли полювати у заборонений спосіб, переконував співрозмовник, котрий уже не перший рік ходить по лісах з рушницею — хіба що стріляти вухастих «на фару». Зрештою, це була лише розповідь.

А ось охорона мисливського товариства спіймала у Долинському районі браконьєрів, котрі зазнимкували свою «звитягу» на камери стільникових телефонів. Вони неупереджено зафіксували одразу забитих 23 зайців. Матеріали на «хижунів» передали правоохоронним органам, і вони десь загубилися, каже Михайло Миколайович.

Як, до речі, не вдається притягти до відповідальності й осіб, котрі в хижацький спосіб вполювали трьох кабанів. Мовляв, не вони це зробили. Хоча, на думку мого співрозмовника, просто відповідні структури, від яких залежало розслідування цього випадку, посприяли браконьєрам, аби ті вийшли сухими з води.

Був ще випадок, коли в лісі спіймали кількох осіб, котрі, хоча й нічого не підстрелили, явно мали намір це зробити. Говорячи юридичною мовою, не довели своє правопорушення до логічного завершення за незалежних від них обставин. Просто виявилися не дуже вправними стрільцями. Але коли затримали їхній автомобіль, то довелося докласти чималих зусиль, аби відшукати рушниці, які браконьєри дуже вміло сховали між заднім сидінням та газовим балоном. Правопорушники не мали ні дозволу на полювання, яке вони здійснювали, до речі, у забороненій зоні, ні відповідних документів на зброю. Рушниці, звісно, вилучили, проте, як довідався через деякий час Михайло Лущак, принаймні одну з них не лише повернули власникові, а й зареєстрували. Мовляв, істотної шкоди він не завдав...

За козулю буде кримінал?

Щоправда, нинішні зміни в законодавстві суттєво погіршать долю браконьєрів. Наприклад, якщо раніше кримінальна відповідальність наставала при спричиненні шкоди на 30 тисяч гривень, то відтепер уже за чотири з половиною тисячі можна збирати торбу з сухарями. Для порівняння: козуля коштує майже вдвоє більше. Отож застрілив у хижацький спосіб кізоньку — виходить, кримінальний злочинець. У десять разів — зі 102 до 1020 гривень збільшено суму мінімального штрафу за порушення правил полювання. Більше того, до відповідальності можуть притягти не лише за те, що незаконно вполював дику тварину, але й якщо набув її чи навіть частину туші будь-яким іншим шляхом.

Та спершу треба спіймати зловмисника-«хижуна». Як уже свого часу ми повідомляли, тільки протягом минулого мисливського сезону працівники обласного УТМР затримали понад 80 браконьєрів. У цьому, за словами, голови обласної організації, чимало сприяють люди, від яких надходить інформація про появу в лісі порушників. і на допомогу єгерям віднедавна прийшли бійці спецзагону УМВС «Беркут», які всім підрозділом вступили в члени Товариства мисливців та рибалок.

Зауважимо, що з браконьєрами борються різними методами. Авторові цих рядків відомий випадок, коли в одному з районів затримали чергового «хижуна», який, до речі, займався полюванням у заборонений період, вже по закінченні мисливського сезону. У цей час тварини починають виношувати потомство. Ось і у цієї козулі, яку застрілив браконьєр, вже у лоні були козенята. Єгері не стали складати на нього протокол. Кажуть, нібито вже не було чистого бланку. Просто відібрали у чоловіка рушницю і «розтлумачили», який негарний вчинок він скоїв. Наскільки мені відомо, потерпілий на свавілля скаржитися не став.

Все залежить від людей...

Микола Лущак вважає, що нині необхідно створити єдиний центр з боротьби з браконьєрством, який би об’єднав лісівників, екологів, мисливців, правоохоронні органи. А ще, як це не парадоксально звучить, намагатися розвивати у наших людей культуру полювання. Звісно, не до всіх сердець можна достукатися. Проте організовані любителі полювання її демонструють. Скажімо, у Снятинському районі з огляду на те, що деяких видів копитних у тамтешніх лісах стало обмаль, місцевий колектив мисливців ввів мораторій на відстріл козуль. Крім того, вони власним коштом закупили для своїх угідь фазанів, яких доглядають, підгодовують, готуючи до наступного мисливського сезону.

Зазначу, що коли мова заходить про збереження тваринного світу, то існують і такі радикальні думки, як повна заборона полювання. Її, зокрема, якось висловив головний лісничий Галицького національного природного парку Василь Хованець. «Я б вас повів у місця, де полювати не можна і на території мисливських угідь. Відмінність від побаченого буде разюча», — аргументував він. До речі, його позицію поділяють навіть самі мисливці, щоправда, не настільки радикально. Скажімо, ввести на окремих територіях на рік-два вето на відстріл тварин і пернатих.

Хоча це не вирішить проблему браконьєрства, яке в цей період завдає найбільшої шкоди тваринам, знищуючи їх потомство, адже самки вже запліднені, і «хижуни», таким чином, вбивають не одну, а одразу двох тварин. Єгерські групи проводять рейди, намагаючись запобігти цьому. Наприклад, уже по закінченні мисливського сезону лише в угіддях, які належать УТМР, було складено понад 30 протоколів з приводу порушення правил полювання. 17 січня, наприклад, спіймали браконьєра, який застрілив козулю. Зловмисникові довелося сплатити вісім тисяч гривень штрафу. Проте такі поодинокі «хижуни» у наших лісах — ще півбіди. Гірше, коли в мисливських угіддях з’являються цілі ватаги «крутих» браконьєрів, як це сталося 28 березня у Долинському районі. Туди на УАЗі заїхали аж семеро «хижунів» із Закарпаття. П’ятеро з них були озброєні карабінами. В одного них був «браунінг», середня вартість якого залежно від калібру становить приблизно тисячу доларів. Як з’ясувалося, зайди мали намір вполювати оленя благородного. На щастя, про появу браконьєрів у лісі вчасно сповістили місцевих єгерів та міліцію. «Хижунів» затримали. Вилучили зброю і мисливські ножі, які вони сподівалися використати для незаконного полювання. До речі, карабіни та дві рушниці були офіційно зареєстровані. і хоча ці особи не довели задумане до логічного завершення, але врахуймо, що з незалежних від них обставин, якщо вони не будуть належним чином покарані, те лише розв’яже руки іншим. Міркуємо, цілком логічним у цьому випадку була б бодай конфіскація зброї.

— Коли полювати право мали тільки члени УТМР, — знову повертається до старих часів Михайло Лущак, — то по закінченні мисливського сезону кожну рушницю опломбовували. Перед початком нового, крім того, що мисливець мав здати перед комісією іспит зі знання правил безпеки полювання, його зброю оглядали, і якщо виявляли пошкодження пломби, то власника рушниці могли позбавити ліцензії.

Звісно, в нинішніх умовах це нереально. Проте якщо до питання розвитку мисливських господарств, збереження тваринного світу тощо активно підключиться влада, на підтримку якої дуже розраховує голова обласного УТМР, позитивні результати не забаряться. І, очевидно, не лише в угіддях Товариства мисливців та рибалок, про які ми коротко розповіли, а й в інших мисливських організаціях, яких на теренах Прикарпаття аж 34.  
22 Квітня 2010, 14:53

Галичина
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47