Для порятунку Калуша від екологічної небезпеки  Кабмін виділив 86 мільйонів гривень. Про це повідомив міністр регі-онального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба, який цього тижня побував у нашому місті. На що і в яких обсягах витрачати ці кошти, ані урядовці, ані місцеві фахівці наразі точно не знають. Однак, із пріоритет-ними напрямками роботи вже визначилися. Це — блокування доступу підземної прісної води з ріки Сівки у Домбровський кар’єр та відселення приблизно 1300 сімей, які проживають у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

Упонеділок з робочою поїздкою у Ка луші побували міністр регіонального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба, його перший заступник Анатолій Беркута та голова ОДА Михайло Вишиванюк. Ознайомившись із проблемами Домбровського кар’єру, оглянувши хвостосховище №2 та провалля поблизу приватних будинків калушан, урядовці провели відкриту нараду, у якій, окрім міської влади, взяли участь обласні науковці-екологи, фахівці-геологи та інвестори, які вже готові рятувати Калуш від лиха. Щоправда, за чималі гроші.

Володимир Яцуба одразу ж запевнив, що цілком володіє ситуацією, яка склалася у Калуші, знає, які рішення щодо цього приймає Кабмін, і планує знайти рішення у двох напрямках: 1) зупинити той страшний можливий розвиток подій, який торкається життя людей; 2) піднявши попередню документацію, поспілкувавшись із проектантами, місцевими геологами, спеціалістами, які постійно займалися цією проблемою, знайти наукове рішення щодо проблем хвостосховищ. 
— Кабмін прийняв рішення про виділення Калушу 86 млн. гривень, щоб надати гарантію безпеці людей, — повідомив Володимир Яцуба. — Але державні гроші будуть використовуватися лише після того, як будуть знайдені оптимальні і науково обгрунтовані рішення.
На такій же позиції акцентував і голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, за словами якого у бюджеті нема так багато грошей, щоб викидати їх на вітер або закопувати у землю. Тому для вирішення екологічної проблеми у Калуші потрібен науковий підхід.
— Просто так ніяких договорів із представниками різних фірм ми підписувати не будемо, — запевнив Михайло Вишиванюк. — Має бути науково обгрунтований проект, розглянутий на рівні відповідних спеціалістів та міністерств. Лише тоді ми зможемо приступати до виконання. 86 млн. гривень в уряді є, але, на жаль, на сьогодні нема куди їх направляти. Охочих отримати ці кошти, звичайно, — дуже багато, але ми все будемо робити відкрито, прозоро, виключно з державних інтересів.
Загалом про проблеми Калущини найбільше говорив начальник Державного управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської області Андрій Троценко, який акцентував на трьох напрямках. Перший — виконання першочергових заходів, які унеможливлять виникнення екологічної катастрофи. Другий — відселення людей та забезпечення їхньої нормальної життєдіяльності. Третій — відновлення виробництва, у тому числі — і з переробки розсолів.
— На сьогодні у Домбровському кар’єрі закумульовано близько 11 куб. мільйонів розсолів, — заявив Андрій Троценко. — Проблема загострюється тому, що у кар’єр попадає значна кількість опадів. Крім того, сюди ж потрапляють води з річки Сівки. Якщо динаміка не зміниться, то за 5-6 років ми будемо мати повне заповнення Домбровського кар’єру. Якщо ж повториться повінь, яка була у липні 2008 року, то у нас буде 5-6 днів до заповнення чаші кар’єру. Тому, найперше, потрібно будувати бар’єр, який не дасть водам Сівки потрапляти у кар’єр і заповнювати його. Далі слід відновити дренажну траншею Домбровського кар’єру та роботу насосних станцій. Це дасть змогу відкачувати воду, регулюючи таким чином притоки води.
Головний еколог області повідомив також, що у дамбі хвостосховища №2 з’явилося кілька тріщин, через які просочуються розсоли. Тому “тіло” дамби потрібно негайно укріплювати хоча б у тих місцях, де можливий прорив. Наступним кроком має стати побудова розсолопроводу від хвостосховища до Домбровського кар’єру та запуск відповідних насосів, що дасть змогу забрати розсоли у вже захищений Домбровський кар’єр. Після цього, стверджує Андрій Троценко, можна буде провести рекультивацію хвостосховища.
Обговорили на нараді і проблему гексахлорбензолу. Нагадаємо, що, за офіційною інформацію, 11 тис. тонн цієї небезпечної речовини зберігається саме у Калуші, на території ВАТ “Оріана-Галев”. Сьогодні фахівці переконані, що під час захоронення відповідної технології не дотрималися. Тому гексахлорбензол закопували навіть у вже пошкоджених бочках. За словами Андрія Троценка, із цієї ситуації є лише один вихід — будівництво саркофага, що дасть змогу локалізувати проблему і унеможливить попадання небезпечної речовини у навколишнє середовище.
На безпосередній загрозі для людей — пустотах і карстах, які утворювалися у процесі шахтних виробіток, акцентував у своєму виступі міський голова Ігор Насалик. Використовуючи картосхеми, розроблені Інститутом галургії на замовлення Калуської міської ради, очільник міста акцентував на необхідності відселення людей. Адже на сьогодні спостерігається значне просідання земної поверхні, і спрогнозувати, скільки людей під загрозою — дуже складно. Наразі мова йде про відселення жителів 1300 домів.
Свої пропозиції щодо ліквідації екологічних проблем запропонували і три фірми, які коротко презентували першочергові, на їхню думку, заходи. Вислухавши всіх, міністр підсумував, що наразі потрібно працювати над зупинкою розвитку подій, які можуть становити загрозу життю людей. Далі потрібно остаточно вирішувати, як діяти, шукати інвесторів, які готові переробляти розсоли.
Водночас Володимир Яцуба повідомив: він ініціюватиме проведення ще однієї наради з калуського питання — за участю науковців Академії Наук України, Мінрегіонбуду, Мінпромполітики, МНС та під егідою віце-прем’єра. За його словами, наступна нарада “посилить увагу центру” до калуської проблеми.
У свою чергу, Михайло Вишиванюк підтвердив, що житло у Калуші потрібно будувати. Зважаючи на те, що міська влада вже виділила ділянку під будівництво, а також визначила перелік тих, кого потрібно відселяти негайно, незабаром може бути оголошений тендер на кращий проект, а відтак — і розпочате будівництво.
Загалом голова ОДА планує використовувати державні кошти максимально прозоро і запевняє, що по кожній окремій проблемі працюватимуть окремі групи фахівців, які попередньо переможуть у тендерах. Також у планах Михайла Вишиванюка — відновлення калійного та магнієвого заводів.