Лемківська громада Прикарпаття вирішила спорудити цього року в обласному центрі дерев’яний храм у традиційному лемківському стилі. Вирішили, що це найкращий спосіб відзначити 65-ліття масової депортації з рідних земель.

У 1945 році, ще задовго до закінчення воєнних дій, на території Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Підляшшя розгорнулась масштабна акція масового насильницького переселення в Радянську Україну.

Часто військові оточували село і давали людям лише дві години, щоб зібрати найнеобхідніше. Наступна хвиля депортації, т. з. «Акція «Вісла», розсіяла по півночі і заході Польщі усіх, хто ще залишився.

В Союзі за депортованими зачинилась «залізна завіса». Тільки в незалежній Україні з’явилась можливість поїхати у Польщу і бодай побачити рідну землю, але повернення на батьківщину і сьогодні є неможливим. Тому залишається — пам’ять. Власне, майбутня церква і покликана стати таким втіленням пам’яті. А також нагадуванням, що лише духовний стрижень не дав лемкам зламатися у драматичних обставинах, зберегти свою гідність, надію і віру. Лемківський храм також стане храмом єдності: лемки сьогодні належать до різних конфесій, але у храм будуть приходити і православні, і греко-католики. Ще одне «завдання» майбутнього храму — репрезентувати в обласному центрі лемківську культуру. Адже церква святих Кирила і Методія спроектована за зразком традиційних лемківських храмів. Отже, вона збагатить архітектурний ансамбль Івано-Франківська.

Є вже готовий проект, який розробила проектно-архітектурна фірма «Пилипів». Відоме й місце — скверик біля НД «Княгинин». Декілька лемківських родин уже пожертвували гроші. Прийшла весна, час будувати. Усі, хто також хотів би долучитися до святої справи, можуть перерахувати кошти на спеціальний рахунок або передати пожертву особисто.