Останнім часом напис "Без ГМО" з'являється навіть на продуктах харчування, в складі яких генетично модифікованих організмів не може бути в принципі: солі, питній воді, харчовій соді, горілці... Науковці це називають маразмом. А виробники такої продукції змушені маркувати свій продукт позначкою "без ГМО", бо маразм - норма вітчизняного законодавства.

Ціна закону

Новації у законодавстві довкола ГМО не стільки допомогли споживачам зорієнтуватися, скільки спровокували паніку. Якщо на одній марці мінеральної води є позначка "Без ГМО", а на іншій її нема, то невже там є генетично модифіковані продукти? Біотехнологи вважають, що плутанину спричинила політизація проблеми ГМО.

З 7 березня цього року Законом України від 17.12.2009 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів" запроваджено позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування ГМО. Проте творці закону тепер мовчать про те, що продукти харчування через таке маркування подорожчали. Вартість аналізу одного харчового продукту на вміст ГМО становить приблизно 800 грн. За підрахунками Української аграрної конфедерації, перевірку на вміст ГМО необхідно провести для 20-25 млн. видів харчових продуктів. Для українських виробників це обійдеться приблизно у два мільярди гривень. За логікою, такі нововведення вигідні тільки лабораторіям, що проводять аналізи на вміст ГМО, платити за які доведеться з гаманців кожного з нас.

ГМО-паніка

"ГМО ми споживали, споживаємо і будемо споживати вічно. Це означає, що ДНК у тварин і рослин, які ми зараз споживаємо, дуже сильно відрізняються від тих, що були у їхніх предків", - каже завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету, професор Володимир Лущак. На разі, пояснює науковець, паніку піднімають навколо одного із видів ГМО - трансгенних організмів. "Це перенос генів з одних організмів у інші - з тварини до рослини, з бактерії до дріжджів, з дріжджів до тварин. Методи сучасної генної інженерії дозволяють це робити", - зазначає Володимир Лущак.

Як відомо, ГМО - продукт останнього етапу "зеленої революції" (перший етап пройшов у 1960-х рр., другий - у 1990-х, а третій почався у цьому столітті). Для збільшення врожайності раніше активно використовували засоби хімічного захисту та мінеральні добрива. Це спричинило значне забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами. "Інтенсифікація та введення трансгенних рослин, тобто створення генетично модифікованих організмів на загал поглибили проблеми людства", - пояснює професор.

Проте до проблем трансгенної інженерії треба підходити професійно. Науковці не бачать нічого поганого в тому, що методами генетичної модифікації вдається без будь-якої потенційної шкоди для людини збільшити у продуктах вміст вітаміну Е або підвищити сухостійкість чи морозостійкість рослин. За словами Володимира Лущака, науковцями однозначно не доведено, що споживання генетично модифікованих (точніше, трансгенних) організмів негативно впливає на людський організм. Але паніка щодо ГМО таки поширюється.

Рівень ризику

"Тут, як і в багатьох інших прикладах, впадає у вічі нефаховий підхід до проблеми, неправильне розуміння, а може, й лобіювання інтересів певних груп. Найбільшою нісенітницею, яку поширюють навіть деякі науковці, є така: гени з ГМО потрапляють до нас, викликають мутації, ракові захворювання, - каже Лущак. І додає: - Це велика брехня непрофесіоналів, які не розуміють, що відбувається. ДНК (саме вона є матеріальною основою генів) не переноситься, ми постійно їмо ДНК у величезній кількості, тому що все, що ми їмо, потрібно нашому організму. ДНК тварин і рослин, грибів і бактерій ми не поглинаємо, вона розщеплюється в нашому кишківнику".

Серед реальних ризиків науковець називає використання гербіцидів у сільському господарстві. І роз'яснює: "Зараз багато фірм розробило цілу серію трансгенних рослин, які стійкі до гербіцидів. Але гербіциди не є безпечні речі і забруднюють навколишнє середовище". Друга потенційна небезпека - гени стійкості до гербіцидів можуть перейти від культурних рослин до бур'янів. Тоді, за словами Володимира Лущака, бур'ян буде рости разом із культурною рослиною. Науковці також вивчають небезпеку, коли гени від отруйних рослин можуть перенестися у ті, які ми споживаємо. "Наприклад, є іранська ромашка, білок якої негативно діє на комах - забиває кишківник комахи і вона гине. Потенційно такий ген можна перенести в картоплю. Але невідомо, чи такий варіант реалізується, чи ні", - розмірковує науковець.

І все-таки, які б закони не приймалися, за оцінками Держстандарту, майже половина продукції українських виробників містить ГМО. Найбільше трансгенів виявлено у ковбасних виробах, напівфабрикатах, дитячому харчуванні, борошні, солодощах. Саме в тих, на яких покупець чомусь найрідше знаходить відповідні позначки! Є вони в овочах і фруктах. Не може бути ГМО в напоях, а тим більше у воді. "Якщо вода чиста, вона не може містити ГМО, - каже професор. - Якщо нечиста - її просто не можна продавати".