Наразі зловмисник зізнається лише у 12 крадіжках із церков у нашій області та десяти — в сусідній Буковині. Хоча на думку начальника УМВС в області Василя Варцаби, яку він озвучив на недавній прес-конференції, за ним ще такі верби золоті ростуть...

40-річний полтавчанин (це його місце проживання, бо прописаний він у Луганську) вже був судимим за аналогічні злочини. Тож коли його затримали, він, маючи вже певний кримінальний досвід, не поспішав із визнанням своїх вчинків. Заговорив лише тоді, коли нашим правоохоронцям вдалося встановити особу, через яку він перепродував крадені реліквії. І то розповідає лише про ті випадки, щодо яких є вилучені речові докази.Про серію крадіжок з прикарпатських храмів ми не повідомляли на прохання працівників міліції. Мовляв, аби передчасно не наполохати злодіїв, над пошуком яких активно працювали оперативники. Це були доволі резонансні крадіжки. Зловмисників цікавили тільки старовинні Євангелія. Злочини скоювали в різних районах і навіть областях. А «почерк» злодіїв всюди був однаковий. Проте доволі довго, як потім з’ясувалося, особу зловмисника не вдавалося встановити.

— Його пошуки ускладнювалися тим, що це був заїжджий «гастролер». — розповів журналістам начальник УМВС в області В. Варцаба. — Він ні з ким із місцевого населення не контактував, орієнтувався на місцевості за допомогою карт, жив у лісі, намагаючись нікому не потрапити на очі, пересувався на велосипеді, на якому й виїжджав на свій злодійський промисел...

Правоохоронці звернулися до священиків, щоби ті подбали про надійний сховок цінних книг, біля церков, де були Євангелія, які могли б зацікавити зловмисника, робили засідки. «Траплялося, що в них перебували до півсотні працівників міліції», — зазначив Василь Варцаба.

Ті зусилля не були даремні. Врешті-решт оперативникам стало відомо про якогось чоловіка на велосипеді, якого бачили біля обкрадених церков. Він ще встиг 2 травня обікрасти храм у Тлумацькому районі, а через п’ять днів його затримали у Надвірні, коли він придивлявся до церкви, яку мав намір «відвідати» вночі. У зловмисника вилучили карти, рукавички та злодійське знаряддя, з допомогою якого він потрапляв до культових споруд.

Водночас правоохоронці встановили й особу ще одного жителя Полтавської області, якому злодій переправляв викрадені Євангелія. Той, своєю чергою, виставляв їх на продаж через інтернет. Ціна на книги коливалася в межах восьми—десяти тисяч гривень. Цим зацікавився один поважний харківський бізнесмен, який володів антикварним магазином. На думку начальника прикарпатської міліції, він усвідомлював, що йдеться про крадені писання, проте бажання наживи виявилося сильнішим. Та, як це часто трапляється, замість зиску зазнав у кінцевому підсумку лише збитків. Наші правоохоронці вилучили з його крамниці десять Євангелій.

Цікава історія трапилася ще з двома книгами. Їх у вже згаданому магазині придбав один харківський колекціонер. Та коли довідався, що у власника крамниці виникли проблеми і з чим вони пов’язані, то сам вийшов на наших правоохоронців і розповів про ті Євангелія та про свої сумніви, чи не мають вони кримінального походження, бо як людина чесна не бажає тримати крадені речі. На жаль, його підозри підтвердилися.

Поки що вилучені книги зберігаються в управлінні міліції. Наразі це речові докази. Потім, за логікою речей, їх мають повернути віруючим, ну а зловмисників відправлять у далеко не святі місця.

Там мають опинитися ще двоє молодиків, котрі напали на редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем’яніва. У попередньому номері ми повідомляли: затримано лише одного з них. Журналісти поцікавилися, які мотиви керували цими особами, котрі ледь не забили людину до смерті. Як розповів начальник УМВС в області, затриманий зловмисник пояснює свій вчинок тим, що коли В. Дем’янів виходив з магазину, то він і його спільник побачили у нього стільниковий телефон і вирішили заволодіти ним. З цією метою, мовляв, і напали на чоловіка. До речі, зазначив Василь Варцаба, через кілька днів вони знову скоїли пограбування стільникового телефону.
Проте сам Василь Дем’янів до такої версії ставиться дещо скептично. Як відомо, його підстерігали біля будинку. Якщо дійсно напали виключно з метою пограбування, то чому нічого не забрали — той же телефон, 600 гривень, які були при ньому, коли потерпілий знепритомнів, а продовжували бити. Нагадаємо, що Василь попередив нападників про те, ким працює. У відповідь почув щось на кшталт «так тобі й треба». Він погоджується, що серед чотирьох осіб, яких йому представили до впізнання, один був подібний до нападника. Проте хотів би, щоб зробили очну ставку з цією особою, бо має дуже багато запитань до неї. Також чекає, коли затримають другого зловмисника, і тоді, коли вже все стане на свої місця, вважатиме злочин розкритим. Ми ще повернемося до цієї теми, як і до деяких інших резонансних речей, про які йшлося на прес-конференції начальника УМВС в області.

Зокрема, згадувалося вбивство надвірнянського бізнесмена Олійника. Одного з учасників цього злочину, котрий виконував там «роль» водія, затримано. Проте іншим — організаторові та виконавцю вдалося втекти за межі України. Як з’ясувалося, з тією країною, де, за чутками, вони можуть перебувати, у нас є договір про правову взаємодопомогу, іншими словами, про екстрадицію осіб, підозрюваних у скоєнні злочину. Тож сподіваємося на подальше продовження теми.

Невідомо, щоправда, наскільки вдасться це зробити з іншим резонансним злочином, котрий стався торік улітку. Йдеться про загадкову загибель внаслідок вогнепального поранення 25-річної жінки в Долинському районі. Ми не раз писали про цей випадок, лише нагадаємо, що в тій історії фігурувало прізвище однієї відомої в районі особи. Справу спершу розслідувала наша міліція, потім її забрала прокуратура, через деякий час знову повернули в органи внутрішніх справ. Врешті-решт її передали від нас до Львова і далі про неї — ні слуху ні духу. Таке враження, що просто є бажання її тихенько «поховати». Саме в такому контексті й було задано питання начальникові прикарпатської міліції. Як поінформував генерал, справа й далі у Львові, розслідує її тамтешня прокуратура, нещодавно було проведено чергові слідчі дії, зокрема відтворення на місці події, проте, як ми зрозуміли, якоїсь конкретики немає. Принаймні досі нікого не затримано, нікому ще не пред’явлено обвинувачення.

Та повернемося до того, що недавно трапилося в області. Зокрема до вбивства жительки Рожнятівського району 1986 року народження, тіло якої виявили у лісі 12 травня. Хоча, як з’ясувалося, сам злочин було скоєно днів за п’ять до цього. Особу підозрюваного у вбивстві встановили. Попереднім мотивом цього злочину також можна вважати пограбування. Адже вбивця забрав особисті речі жертви. Та проблема в тому, що зловмисник встиг виїхати за межі України. Тож чекатимемо, поки його розшукають та повернуть для суду на батьківщині. Зрештою, це цілком імовірно, коли згадати, що з початку року нам передали з-за кордону трьох осіб, котрим вдавалося тривалий час уникати українського правосуддя.

Власне всіх фігурантів тих 17 вбивств, які були скоєні на території області з початку року, або затримано, або принаймні встановлено їх особи та оголошено в розшук. Розкрито також, як повідомив начальник міліції, всі випадки спричинення тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками, грабежі та розбійні напади. Припинено діяльність дев’яти наркотрафіків, через які в Україну переправляли переважно синтетичні наркотики з Італії, Франції, Чехії та Польщі. А в подальшому розповімо про інші справи прикарпатської міліції і ті проблеми, які їм доводиться розв’язувати, виконуючи свій обов’язок.