Будинок № 5-А на вул. Целевича в обласному центрі мало чим відрізняється від інших дев’ятиповерхівок спальних районів міста. Такі ж панельні пошарпані стіни, такий же брак смаку в плануванні, такі ж пописані, обідрані під’їзди і мокрі смердючі підвали. Власне, про підвали й піде мова.

«Донедавна, — розповідає мешканець будинку Мирон Івасишин, — стан каналізаційних труб у підвалах будинку не витримував ніякої критики. Вони давно проіржавіли і текли, через що підвал періодично підтоплювало. Близько трьох років тому ми дізнались, що в Івано-Франківську діє Програма розвитку ООН і вирішили скористатись її допомогою». Мешканці сформували будинковий комітет, знайшли фірму-підрядника, зібрали необхідні кошти — по 200 гривень з квартири. Річ у тому, що «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку», яка функціонує в рамках Програми розвитку ООН, передбачає надання фінансової допомоги будинковим комітетам на умовах співфінансування. Тобто 10% необхідних коштів вносять мешканці будинку.

Силами місцевого дочірнього підприємства однієї з львівських фірм ремонт було проведено: усю підвальну сантехніку поміняли. Проте через якийсь час підвали знову почало затоплювати. «Нам пояснили, що це через різницю рівнів, — зазначає пан івасишин, — наші труби перебувають нижче рівня дворової каналізації. Ми їх намагалися підняти, але це не допомагає». За словами М. івасишина, багато мешканців будинку схильні звинувачувати у цій ситуації працівників фірми-підрядника та функціонерів ПРООН, які не проконтролювали якість робіт.

Щоправда, існує й інша думка. «Працівники фірми зробили все можливе, — зазначає інший мешканець будинку Роман Стасюник, який безпосередньо займався налагодженням контактів з підрядником та функціонерами ПРООН, — і навіть більше». За його словами, вихід з будинку на дворову каналізацію було зроблено неправильно. На прохання мешканців майстри переробили вихід за гроші, непередбачені затвердженим кошторисом. Вся проблема, на думку пана Р. Стасюника, полягає у відведенні води через зовнішні колектори, які, на його думку, зроблені з порушеннями встановлених вимог. Як наслідок, каналізаційні труби будинку змушені утримувати обсяг води, на який вони не розраховані. Труби забиваються і, як результат, підвал першого під’їзду вічно мокрий. «Зрештою, — зазначає пан Стасюник, — в першому під’їзді після заміни каналізації підвали завжди сухі, що зайвий раз підтверджує: всі роботи були зроблені згідно з чинними стандартами. От дворова каналізація і зовнішні колектори — це справді проблема. Їм уже 20 років. За цей час мешканці будинку написали сотні скарг у «Водоекотехпром», проте все безрезультатно...»

Своєю чергою керівництво КП «Водоекотехпром» свою вину відкидає. «Виїзна бригада показала, що дворова каналізація поблизу будинку працює нормально, — зазначає директор КП «Водоекотехпром» Микола Саєвич. — Так, у нас справді були випадки, коли вона забивалась, але це штатні ситуації. Зрештою, винні в них самі мешканці. В той же час обстеження каналізаційних комунікацій у підвалах будинку показало, що течуть там таки стояки. Між іншим, чому мешканці звернулися до комерційної фірми, а не до нас. Ми б зробили їм ремонт набагато якісніше і дешевше».

Наразі хто винен — невідомо. Втім, поки різні сторони звинувачують одна одну, ситуація з мокрими підвалами залишається невирішеною.