Робота щодо створення нової схеми планування території Івано-Франківщини розпочалася торік і нині вже вийшла на фінішну пряму.

— Що реально дасть ця схема нашій області? — запитав я у заступника начальника управління містобудування та архітектури ОДА Миколи КАПАКА, з яким зустрівся у переддень його з колегами професійного свята — Дня архітектури України.

— Кілька років тому, — сказав Микола Капак, — відповідно до постанови уряду було розроблено схему планування території України — документ, значення якого для розвитку держави важко переоцінити. На його основі тепер створюють схеми планування територій областей. Ці базові документи визначатимуть концептуальний розвиток кожного регіону на наступні два десятиліття й допоможуть у розробці схем планування територій районів та сільських рад, генеральних планів населених пунктів. Зрештою, робота ведеться паралельно на різних рівнях. Івано-Франківська філія Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст уже розробляє схеми планування територій сільських рад, генплани сіл, що входять до них.

— А хто буде автором схеми планування території Івано-Франківщини?

— Той же центральний інститут «Діпромісто», який має ліцензію на право здійснення таких проектів і який розробляв схему планування території всієї країни. Торік група фахівців різного профілю (кожен по своїй галузі — економісти, дорожники, екологи і т. д.) з цього інституту збирали інформацію для обласної схеми в Івано-Франківську та інших містах і районах. Їх цікавили статистичні дані, тенденції в демографічному, економічному й соціальному розвитку області за останні п’ять-десять років: від змін у кількості та складі населення до сьогоднішнього стану промисловості й сільського господарства, інфраструктури інженерно-транспортних мереж та зв’язку. Всі ці аспекти життєдіяльності регіону столичні спеціалісти вивчали з допомогою нашого управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, яке організовувало збір необхідних для розробки схеми вихідних даних. Ми ж зверталися за такою інформацією до профільних управлінь і відділів ОДА, обласних служб — скажімо, управлінь економіки та житлово-комунального господарства ОДА, Головного управління статистики в області, ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ВАТ «Івано-Франківськгаз», до райдержадміністрацій.

— Чи буде враховано в схемі уже сформовані економічні, інфраструктурні та міграційні зв’язки Івано-Франківщини  з іншими регіонами, її природні умови?

— Певна річ, київський інститут враховує всі ці моменти, також узгоджує схему планування території області з тенденціями розвитку сусідніх регіонів і загалом держави, адже наш край не є якимось острівцем на мапі країни, його не можна виривати із загальноукраїнського контексту. До речі, Львівщина вже має нову схему планування території — розробляли її аж чотири чи п’ять років. Як на мене, то це дещо задовгий термін, оскільки кожен рік вносить якісь корективи в уже зібрану інформацію.

Систематизувавши, проаналізувавши й узагальнивши увесь величезний масив вихідних даних, інститут «Діпромісто» виробив спершу концепцію планування території області. Цей документ визначає основні засади і напрями, власне, схеми планування її території. Концепцію дали на рецензію обласним управлінням, зауваження й доповнення до неї для врахування у схемі ми ще торік відправили в Київ. Себто концепцію буде конкретизовано по галузях і вона виросте в схему планування території. Проектанти мали намір завершити створення цієї схеми, замовником якої виступає наше управління, в грудні й показали нам графік виконання відповідних робіт. Ми попросили «видати на-гора» цей дуже потрібний для області документ на півтора місяця раніше, і вони погодилися пришвидшити темпи робіт.

— Але ж дотепер область якось обходилася без такої схеми...

— Справа тут виглядає так. До 1990 року розроблялися схеми планування територій області, міст і районів, генплани міст. Але на нинішній день ця документація здебільшого застаріла й вимагає коректури, оновлення. Бо й економіка області вже інша, й інше бачення її територіального розвитку. За радянських часів Івано-Франківщину розглядали передусім як область промислову, тепер пріоритети і принципи її розвитку відчутно змінилися. З огляду на сприятливі природні умови та багатство духовної культури, народних звичаїв, історико-архітектурних пам’яток у нашому регіоні схема надасть особливого значення розвиткові «індустрії відпочинку та оздоровлення», відповідної інфраструктури, охороні об’єктів культурної спадщини, а з галузей промисловості передбачає пріоритетність тих, що безпечні для екології краю.
Ніхто у світі не працює абсолютно з чистого аркуша, є якась тяглість, спадкоємність і в тій же планувально-містобудівній документації, картографічних матеріалах. Зрозуміло, і ці старі документи використовуються при створенні нової схеми планування території Івано-Франківщини.

Без неї розвиток області все більше набував би рис стихійності, еклектичності, нерегульованості й непрогнозованості. А схема дасть змогу чітко бачити перспективи саме науково обррунтованого розвитку регіону, вирішувати питання його інвестиційної привабливості, область матиме всі необхідні картографічні матеріали. На основі цього розлогого документа органи виконавчої влади й місцевого самоврядування разом із підприємцями, бізнесменами вироблятимуть і реалізовуватимуть пропозиції щодо функціонального зонування території Івано-Франківщини, використання її ресурсного потенціалу з урахуванням загальнодержавних і регіональних інтересів, визначатимуть пріоритетні напрями розвитку її господарського комплексу в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, удосконалення інженерно-транспортної інфраструктури.

Отож і саме створення схеми є вельми відповідальною науковою роботою, яка вимагає від фахівців з розвитку територій уміння, відстежуючи нинішні його тенденції, дивитися аж на 20 років уперед, вимагає від них, я б сказав, таланту передбачення.

— В що обійдеться області розробка схеми?

— Торік на це асигнували з обласного бюджету близько півмільйона гривень. Залишилося оплатити інститутові ще майже мільйон, а бюджет-2010 не випадково називають кризовим... Але про ту проблему з оплатою дізнався під час перебування на Івано-Франківщині і перейнявся значимістю схеми планування території для нашого краю міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба. Він сказав, що уряд надасть області відповідну субвенцію за рахунок коштів Держбюджету.

— Мабуть, проект нової схеми планування території області потребує узгоджень із владними структурами як обласного, так і державного рівня? Чи й на завершальній стадії роботи над нею столичні проектанти співпрацюють з вашим управлінням?

— Вони постійно радяться з нашими спеціалістами. Далі інститут «Діпромісто» подасть проект схеми для узгодження у відповідні (за напрямами розвитку області, відображеними в цьому документі) міністерства. Мінрегіонбуд має зробити експертизу всієї документації, і якщо не матиме зауважень, то дасть свою згоду на схему. І нарешті її буде внесено для розгляду й затвердження на сесії обласної ради.

Власне після того почнуть розробляти аналогічні схеми і для районів та міст обласного значення. Ці документи покликані дієво працювати на їх розвиток — планомірний, оптимальний, на науковій основі. Розвиток саме в тому ключі, який би максимально відповідав природним і соціально-демографічним особливостям того чи іншого району, міста.

Скажімо, потрібно активніше освоювати потенціал туристично-рекреаційної галузі в районах, через які проходить мальовничий Дністровський каньйон. Що ж до Карпат, то є гарні природні умови для відпочинку в іще не знаних не лише для гостей Івано-Франківщини, а й для більшості наших краян місцевостях Косівського, Надвірнянського, Рожнятівського районів. На відміну від сусіднього Закарпаття, де розвиватимуть переважно інфраструктуру відпочинку літнього, схема планування території нашої області більше розрахована на зимовий. Утім, завжди слід ретельно підходити до вибору місця для будівництва туристично-спортивного комплексу. Скажімо, хотіли спорудити його в горах біля Осмолоди, але ми вчасно застерегли бізнесмена від цього наміру. Бо там природні умови не такі, як на «Буковелі», — схили гір кам’янисті, спускатися з них лижними трасами небезпечно.

Окремо відзначу те, що схеми планування території Верховинського району і всієї області передбачатимуть відкриття пішохідного — у перспективі він стане транспортним — переходу в Румунію. Це сприятиме розвиткові транскордонного туризму між двома державами та й, зрештою, чисто родинних зв’язків між жителями прилеглих до кордону українських і румунських сіл з гуцульським населенням. Адже нині їм доводиться робити «коло» в кілька сотень кілометрів через територію Закарпаття, щоби поїхати в гості одні до одних.