Відоме національне прислів’я закликає «готувати сани влітку». Місцеві мешканці ж можуть впевнено його перефразувати наступним чином: «готуй човен взимку». Про можливість повені на Прикарпатті фахівці застерігали ще навесні. Тоді дякувати Богу наче минулося… Місцеві чиновники ж запевняли, що ситуація під контролем, всі необхідні служби готові, а тому й особливо перейматися, тим паче передчасно бити на сполох не потрібно. Як виявилося – даремно…

Вода прийшла в липні. Сказати, що несподівано – доволі важко. Опади, які не вщухають, вже не перший тиждень, змушували громадськість мимоволі згадувати події дворічної давнини.

Окремі населені пункти області почали «плавати» ще наприкінці минулого тижня. Село Підпечери Тисменицького району лише протягом цього року затоплювало вже чотири рази. Незважаючи на те, що різке підняття води в обласному центрі відбулося в четвер зранку, необхідно віддати належне рятувальникам, комунальникам та чиновникам, які загалом спрацювали досить оперативно. Контролювати ситуацію на Прикарпатті приїхав навіть міністр надзвичайних ситуацій, а тепер заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Нестор Шуфрич.  Свого часу Нестор Іванович мужньо гасив пожежі й тепер для повноти образу йому не вистачало лише одного – Ноєвого ковчега для порятунку галичан.  

Хоча про яке тримання ситуації під контролем може йти мова, якщо боротися доводиться із стихією. Скоріше про якісний моніторинг, прогнозування та вчасне, а краще завчасне вживання заходів. І тут неозброєним оком можна відзначити, що область загалом й обласний центр зокрема не були повною мірою готові до чергового приходу води, а належного уроку із повені 2008 року взято не було.  

Вочевидь, що і цього разу уряд виділить доволі значні кошти для ліквідації наслідків стихії та здійснення різноманітних відновлювальних робіт (17 млн. грн. для початку). Хочеться вірити, що нова влада зможе розпорядитися ними більш ефективно й системно, аніж попередня. Однак, непогано було б для початку дати детальний фінансовий звіт стосовно розподілу та освоєння коштів на проведення відновлювальних та попереджувальних робіт, що здійснювалися протягом двох останніх років, як і міру їх виконання.

Несподівано багато уваги цього тижня було присвячено спорту. Протягом вихідних та першої половини тижня взагалі здавалося, що інших сфер взагалі не існує. Однак, цьому дуже легко знайти пояснення… Це і олімпійські надії, в які, окрім окремих чиновників найвищого рангу, продовжує мало хто вірити, і відкриття обласного відділення Національного олімпійського комітету, яке дивним чином збіглося із ремонтом по вулиці Василіянок, і в першу чергу візит голови НОКу Сергія Бубки. Саме останній і став тим негласним імпульсом, який спричинив підняття й розгляд цілої низки проблем, які роками не вирішувалися. Це і реконструкція стадіону «Рух», гірськолижних трамплінів, і житло для спортсменів, і ФК «Прикарпаття».

На словах все добре..., все обіцяє налагоджуватися…

Навіть на селі спорт тепер підніматиме рівень культури громадськості. Цьому сприятимуть спеціально закріплені за кожним видом спорту куратори-приватні підприємці, яких зобов’яжуть і фінансувати відповідні види спорту в разі наявності в них бажання працювати й надалі.

Медалями ж нагороджуватимуть в майбутньому не лише спортсменів, але й інших мешканців області, які досягли значних професійних успіхів, вагомих результатів у різноманітних сферах діяльності. Ще одна ініціатива Михайла Васильовича – медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» – яка покликана відігравати роль всезагального визнання значущості праці та професійних досягнень, мотивувати на подальші успіхи.

Не бачити вочевидь цієї нагороди міському голові обласного центру Вікторі Андрюсовичу. Принаймні найближчим часом... Навіть третє місце обласного центру в щорічному рейтингу найкращих для життя українських міст, що проводиться виданням «Фокус», не надто допомагає міському голові. Тай самий рейтинг, чесно кажучи, не те що дивує – насторожує. Хоча по кількості супермаркетів на метр квадратний наше місто може й дійсно перебуває в лідерах. По багатьох ж інших параметрах ситуація не на скільки безхмарна. Мера критикують вже не лише депутати й опоненти на майбутніх виборах, але й сам Михайло Васильович. Губернатор, вислуховуючи дифірамби міського голови про успіхи в розвитку спорту в Івано-Франківську, зауважив, що це більше схоже на передвиборчу програму мера, аніж на реальну діяльність та проблеми в її здійсненні.

Продовжує полювання на міського голову й бютівець Володимир Стасюк.  Причина все та ж – 14 автомобілів швидкої допомоги, придбані мером. Вочевидь, трибуни на сесії міської ради Стасюку не вистачило й він звернувся до Віктора Андрюсовича у формі відкритого листа через ЗМІ.  Мер наразі мовчить й затягує із обіцяним опублікуванням всіх документів, що стосуються даної справи. Чи то з документами щось сталося, чи просто мер забув…

Зате не забув про мера й інший його шанувальник Тарас Боднар. Голова ГО «Поклик Нації» знайшов чергову тему для власного піару. По іншому назвати ще одну ініціативу Тараса Боднара досить важко, зважаючи навіть на необхідність реставрації архітектурної пам’ятки, якою для міста є монумент «Слави». Загалом нічого поганого в ідеї Боднара немає. А пропонована нова назва «Монумент слави Української Національної Армії» виглядає набагато привабливіше та зрозуміліше, аніж попередня. Втім, за сьогоднішніх умов така назва хоча й мила серцю, однак більше схожа на банальне спекулювання на патріотизмі, при чому за три місяці до виборів. Та й певні, хоча й несистематичні роботи по відновленні монументу розпочалися ще у травні… Більше того, в місті вже й так налічується кілька десятків нереалізованих наразі ідей щодо спорудження нових чи реставрації старих пам’ятників. А майже мільйон гривень, необхідний для проведення необхідних робіт, виглядає для вкрай обмеженого міського бюджету непосильною нішею. Якщо «Поклик Нації» справді готовий взяти на себе половину фінансових затрат, то більш доречно було б здійснити менш помпезну реставрацію за такі кошти й на благо громаді. Мер б можливо навіть перейменував пам’ятку – скажімо «Монумент слави Поклику Нації» з великим зображенням її лідера. 

Лідера з-поміж себе доведеться визначити й Палійчуку, Шкутяку та Івасютину. «Спільна праця», «Наша Україна» та «Народний Рух імені В. Чорновола» попередньо домовились про спільну участь на місцевих виборах. Новий закон про місцеві вибори, прийнятий в суботу в цілому, змушує повертатися у «соколине», чи то «бджолине» гніздо усіх суб’єктів, які попередньо сподівалися самостійно, на власному рейтингу зайти у владу. Для повного comeback-у не вистачає лише нещодавно утвореного «Оновлення країни». Однак, скоріш за все це лише справа часу й «Оновлення країни» приєднається до трьох на правах молодшого, однак неповноцінного партнера.

Тим часом як на Прикарпатті помаранчеві в черговий раз єднаються, з парламентської опозиції продовжують «тікати» народні депутати. Тепер тушкою себе може назвати й Микола Круць, обраний до Верховної Ради за списками «Нашої України». Нічим іншим як у першу бажанням не втратити з-під свого впливу Ямницький цементний завод таке рішення пояснити не можна.

Цитатою тижня можна назвати слова новопризначеного заступника по ЖКГ Миколи Саєвича, який лаконічно охарактеризував ким мають бути всі кандидати на посаду міського голови: «Мені кажуть, що я «камікадзе». А я скажу, що «камікадзе» буде та людина, яка вирішить балотуватися на посаду міського голови й візьме весь тягар відповідальності за місто на себе». Таким чином, Саєвич коротко змалював й стан справ у обласному центрі.

Цілком ймовірно, що питання житлово-комунальної сфери, належного її функціонування стануть головною темою майбутніх виборів міського голови. При цьому не лише івано-франківського, але й у багатьох інших населених пунктах країни. Кандидати вестимуть боротьбу, сперечаючись не за якісь «високі матерії», а за конкретні питання та шляхи подолання проблем більш приземливого та буденного сприйняття. Вирішити повною мірою які при цьому жодному в силу об’єктивних обставин й так не вдасться. В результаті отримаємо ситуацією, за якої громадськістю маніпулюватимуть, спекулюючи на питаннях, яким б в розвинених країнах взагалі не приділяли першочергового значення, в силу того, що вони б сприймалися як звичайний обов’язок влади. Обов’язок, що має бути належним чином виконаний незалежно від обставин.

Людиною тижня хотілося б назвати мера Калуша Ігоря Насалика. Чи то за ідеалізм й впевненість у позиціях власної політичної сили, чи то за елементарне почуття гумору. Зі слів Ігоря Насалика, його Українська партія на місцевих виборах в Івано-Франківській області набере не менше 40-45 відсотків голосів виборців… За рахунок чого, відомо вочевидь лише самому Ігорю Степановичу.  

Тим часом як політики продовжують сперечатися в боротьбі за власний рейтинг, з метою повернення місцевого політикуму в зону здорового глузду і утримання його (політикуму) в цій «зоні» якомога довше – до повного звикання оголошую про створення інтелектуального клубу «Здоровий глузд & партнери». Клуб є добровільним та анонімним об’єднанням громадян незалежно від їх політичних поглядів, віросповідання, національності, тощо й запрошує до співпраці всіх бажаючих, які здатні критично мислити й бажають ділитися своїми думками з громадськістю. Найвищою цінністю Клубу є особиста думка кожного його учасника, будь-яка цензура не лише не допускається, але й засуджується. Будемо раді співпраці. Матеріали, які ви бажаєте опублікувати, надсилайте на електронну адресу zdoroviy_gluzd@ukr.net