Годувати коника бубликами, плести йому косички, гладити та водити за повідок - це не лише задоволення, але й ефективний метод лікування для людей фізично чи розумово неповносправних. Минулого четверга у піонерському парку відбувся перший груповий сеанс гіпотерапії для вихованців міського Центру соціально-психологічної адаптації «Дивосвіт».

Катання верхи та гімнастика на спині у коника допомагає при дитячому церебральному паралічі, розсіяному склерозі, порушеннях осанки, астмі, захворюваннях серця та багатьох інших хворобах. Ще Гіппократ стверджував, що поранені, хворі видужують швидше й краще, якщо їздять верхи. Унікальність гіпотерапії в тому, що спілкування з конем дає лише позитивний ефект. «У коней надзвичайно сильна енергетика, і вони уміють її віддавати людям», - пояснює кінний інструктор Віктор Болданюк.

У «Дивосвіті» зараз проходять реабілітацію 33 молодих людей із розумовою відсталістю, більшість з яких мають діагноз ДЦП. «Ці діти ніде не задіяні в повсякденному житті. Для них є дуже мало можливостей розвитку. Лиш дехто з них може після школи продовжити навчання в училищі і освоїти якусь професію, а більшість ніби викинені з суспільства», - розповідає директор Центру Оксана Вінтоняк. Спілкування з тваринами допомагає неповносправним діткам розкритися, відчути радість і задоволення.

Спершу діти підходять до коників неохоче. Інструктор тримає поні за повідок, дозволяє погладити, погодувати з руки, а вже потім довіряє поводити тваринку по парку. Найменшим щастить покататися верхи. Дитячими лікарями «працюють» відомі франківчанам поні Орлик та Граф, яких щодня можна побачити на Вічевому майдані та в парку імені Шевченка. Обидва коників належать до Уельської породи, представники якої живуть від 30 до 37 років.

Хоча Орлику всього 8 років, а Графу 12, вони вже досягли свого максимального зросту і більше не ростимуть. Маленькі коники можуть катати верхи лише дітей та дуже худеньких дорослих. Але навіть просто поводити коника на повідку дає позитивний ефект, стверджує власник поні Василь Козарюк. Він обладнав для своїх коників ціле ранчо поруч з власним помешканням у селі Вовчинець. Першого поні купував для себе: «Я дивився, як моя дитина виростала: школа, комп'ютер, сколіоз. Були й деякі проблеми з ДЦП. А до цього маленького коника підійдеш, погладиш, поговориш з ним, - відразу зникає нервове напруження, минає головний біль і настрій змінюється на краще. Ми тоді побачили, що від спілкування з коником є велика користь».

Позитивний лікувальний ефект при гіпотерапії є завжди. Але результативність лікування залежить від батьків хворих діток, стверджує Оксана Вінтоняк. Якщо у батьків є бажання водити дітей на сеанси гіпотерапії і терпляче допомагати їм, ефект буде помітний вже незабаром. «Коли хвора дитина приходить вперше, у неї всі м'язи зчеплені, вона не може нормально розтиснути ручки чи ніжки. Ми починаємо її знайомити з коником, вона починає водити його. А вже потім робимо гімнастику на спині у коня. Під час третього-четвертого сеансу дитинка розслабляється і ми можемо розправити їй ручки і ніжки», - розповідає Василь Козарюк. Він пригадує багато випадків, коли вдалося досягти значних успіхів у лікуванні неповносправних дітей та молоді з допомогою гіпотерапії.

Нещодавно до пана Василя привели дитинку, яка не могла ходити. Через місяць дитина вже сиділа верхи і трималася на коні, а ще через місяць почала ходити, ділиться радістю Василь Козарюк. Їзда на коні дозволяє задіяти ті групи м'язів, які зазвичай бувають атрофованими. Крім того, кінь має на півтора градуси вищу температуру тіла, ніж людина, тому масаж верхи є ефективнішим ще й за рахунок підігрівання. Тепер у Василя Козарюка живуть три поні, а у планах - купити ще великих коней і створити спортивно-оздоровчий кінний клуб, де б діти змогли спілкуватися з тваринами, доглядати за ними, мити, чесати і набиратися позитивної енергетики.

Галицький кореспондент