Грюнвальдська битва 1410 року, славна перемога литовців, поляків, українців і білорусів над військовою потугою Тевтонського ордену!
      Майже два століття німецькі лицарі-тевтони відвойовували метр за метром землі у своїх сусідів, здійснивши понад 140 походів на польські та литовсько-руські землі. Нарешті, 15 липня 1410р. неподалік від села Грюнвальд (нині в Польщі, за 40 км від м.Ольштина) лицарі зійшлися в смертельному ґерці з об’єднаним військом Королівства Польського та Великого князівства Литовського і Руського. Це була одна з найбільших битв Середньовіччя, якій судилося повернути назад історію Тевтонського ордену і всієї Східної Європи. 
      До складу союзницьких військ, які очолювали великий князь литовський Вітовт і польський король Ягайло, входили польські і литовські частини, українські війська з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира. У складі союзницьких військ були смоленські полки, загони кримських татар та чеські найманці. Військами Тевтонського ордену, які складалися з німецьких і французьких рицарів та найманців з багатьох країн Західної Європи, командував великий магістр Ульріх фон Юнгінген. Польсько-литовско-українська армія налічувала 100 тис. чол. і кількісно переважала армію хрестоносців, але орденські війська мали перевагу в озброєнні і воєнній підготовці. Битва розпочалася атакою татарської кінноти на ліве крило орденських військ. Проте рицарі Валенрода відбили цей напад і самі перейшли в контрнаступ. Хрестоносцям вдалось змусити до відступу литовські війська, а на правому фланзі потіснити польську армію. В критичний момент битви стійкість проявили українські і смоленські полки, які продовжували утримувати позиції в центрі. Це дозволило союзникам перебудувати свій бойовий порядок і перейти в контрнаступ. Війська Тевтонського ордену, втративши 18 тис. убитими (в т.ч. загинув і великий магістр ордену) і 14 тис. полоненими, були розгромлені. Поразка союзницьких військ у Грюнвальдській битві підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію німецьких рицарів на схід.
      З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді – Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом. За подвиги на полі Грюнвалдської битви він винагороджений королем Владиславом трьома селами в галицькій землі.
      П'ятсот років не переступали тевтони наші західні межі. А війни, початі в 1914 і 1941 роках, всім відомі своїм фіналом, який опинився в одному ряду з Грюнвальдом. Багато своїх життів поклали ради цього люди зі всіх наших міст, містечок і сіл, чим і заслужили собі вічну пам'ять.
      Встановленням банера про 600-річчя перемоги в Грюнвальдській битві на одному з приміщень по вулиці Грюнвальдській розпочнеться відзначення цієї славної для історії України дати в місті Івано-Франківську.
      А 18 липня з 13.00 до 16.00 мешканців міста запрошують на свято вулиці Грюнвальдської. В програмі свята – виступи відомих в місті істориків, представників влади і громадськості, жителів вулиці Грюнвальдської, концерт мистецьких колективів закладів культури міста, виставки, дитяче свято «Козацькому роду нема переводу», ігри, розваги, конкурси. На святі буде представлено копії прапорів українських (руських полків), які брали участь у цій славній битві.
      Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, що виступило головним ініціатором відзначення 600-річчя Грюнвальдської битви в Івано-Франківську, продовжить проведення тематичних заходів у серпні-жовтні 2010 року науковою конференцією, конкурсом на кращий учнівський реферат та дослідницьку роботу вчителів, презентацією нових видань про цю подію в культурно-мистецькому центрі «Є», тематичними уроками тощо.