Останнім часом багато і часто згадують про середній клас – то у зв’язку з його маловпливовістю та малочисельністю, то у зв’язку з великим очікуваннями від нього.

У розвинених країнах частка валового продукту, що виробляється середнім класом становить понад 50 відсотків, в Україні ледь досягає 20%...

Середняки Прикарпаття формувалися із трьох основних груп: колишня компартійна та комсомольська номенклатура, ватажки рекетирів та наперсточників, а також ті, що захотіли стати заможними на цілком законних засадах. Саме останні зазнали найбільше стусанів влади та розчарувань. Слід також зазначити, що представники двох перших умовних груп охоче стають депутатами рад різних рівнів чи займають середньовпливові посади у органах виконавчої влади, а  треті не хочуть « гратися у брудну політику».

Представники всіх трьох умовних груп, що названі вище доклалися до створення системи цінностей у царині ведення малого та середнього бізнесу. Не бажаючи даремно витрачати час на участь у різного роду громадських та політичних організаціях, з допомогою яких можна було б змінювати існуючу систему цінностей у суспільстві, малі та середні бізнесовці понесли хабарі чиновникам різних рівнів, причому спочатку це було вигідно першим, а потім сподобалось другим, бо хто б і що не стверджував завжди першим злочин чинить той, що дає.

Малий та середній бізнес був однією з рушійних сил помаранчевих подій у листопадові дні 2004-го. Однак, і у даній ситуації бізнесмени поводились, як і вищеназваній, тобто не шкодуючи грошей на революцію, вони зайняли вичікувальну позицію. Більшість з них не розуміла чи швидше не хотіла розуміти, що помаранчеві події захистили вибір українців, але, на жаль, не змінили системи цінностей. 

Тепер представники малого та середнього бізнесу повинні першими виправляти свої ж помилки, але, як це не парадоксально, вони сподіваються на Гриценка, Яценюка, Тигипка і т. ін.Насправді всі сподівання, що пов’язані з названими політиками закінчаться приходом груп політиків до парламенту, а владу потрібно змінювати знизу.

Потрібно дуже ретельно вчити та підбирати, а після і вибирати відповідальних та інтелектуальних депутатів сільських, селищних та міських рад, тому що від їхнього патріотизму, інтелекту та порядності залежатимуть структури виконавчої влади. Зрештою, відповідальні депутати місцевих рад  самі прийматимуть важливі рішення стосовно життєдіяльності громад, а не будуть підтанцьовкою у місцевих голів, що стали міні-князьками з максі-запитами. Серед цих депутатів та місцевих голів чільне місце повинно належати середньому класові, адже сильна місцева влада є запорукою демократичних засад розвитку суспільства.

Наразі, щоранку у затишних кав’ярнях представники малого та середнього бізнесу спільно обговорюють економічні рішення влади, курси валют, ціни на путівки для літнього відпочинку, а потім протягом дня кожен займається проблемами виживання власної справи.

Що потрібно для того, щоб вони спільно працювали для встановлення чітких правил для вільного розвитку бізнесу. Чи стануть прикарпатці першими у країні, як у 90-х минулого століття? Відповідей чекаємо.

Саме тому у заголовку до замітки поки (?) залишаємо знак запитання.

Матеріал опубліковано на правах співпраці