Звітний тиждень, на відміну від погодніх умов, політично «спекотним» назвати можна лише умовно. Хоча політичне життя на обговоренні демонстративного вчинку Дмитра Захарука в сесійній залі обласної ради, визначення суми збитків, яких наробила в області «вода» не закінчилося. Збитки порахували, губернатор поїхав до столиці захищати план-графік виконання відновлювальних робіт, а суспільно-політичне життя в області перейшло у звичне для себе як на літню пору русло.

Пора відпусток є традиційно політично «мертвим» сезоном не лише в області, але й загалом по Україні. Навіть Президент, та й той після напруженого року скористався визначеним йому правом й пішов на більш ніж місячний перепочинок (з 9 липня до 24 серпня), чим викликав певне здивування у зарубіжних експертів, зокрема представників міжнародної організації «Репортери без кордонів». Хоча дивного тут нічого немає. Україна готується до місцевих виборів. Відповідно, Президенту, як гаранту Конституції, необхідно добре відпочити напередодні, щоб вибори пройшли прозоро й без порушень. В тому ж, що вони будуть можна не сумніватися. А тому даний відносний спокій можна охарактеризувати скоріше як затишшя перед бурею.

Михайло Вишиванюк вже прогнозує, що вибори восени будуть непрості, брудні і дуже нечесні. «На поверхню, – за словами губернатора, – спливе багато злодійчуків, які видаватимуть себе за великих політиків, а насправді кожен думає лише про свій інтерес».

Допоки ж більшість злодійчуків або ж відпочиває, або підводить останні штрихи своїх передвиборчих «програм», чи як сказав Андрій Микитин, «лохотронів», в обласному центрі продовжують обговорювати старі й вже здається вічні проблеми. Здається, що все йде по якомусь замкненому колу – всі про проблеми знають, однак зробити й досі нічого не в змозі, принаймні так було досі…

Перший заступник голови ОДА Василь Плавюк виступив з жорсткою критикою на адресу місцевих перевізників, які в гонитві за прибутком нехтують правами на пільгове перевезення тих категорій населення, які згідно закону мають на це право. Перевізники ж бачите перетворилися у нас на таких собі «бариг», які із значною закруткою перепродують куплені в касах пільгові квитки. Хоча це вже питання особистої етики та моралі, а також до тих, які надають відповідні ліцензії на перевезення. Незаконний бізнес Василь Сидорович пригрозив «прикрити», закривши автовокзал. Достатньо на початок позбавити винних ліцензії. Наразі ж перший заступник губернатора перебуває в пошуках відповіді на власне риторичне запитання – «Скільки вам (мається на увазі перевізників)треба грошей, щоб наїстися?»…

З апетитами останніх не на словах має бути ознайомлений Роман Харук. Віднедавна очолювана ним обласна асоціація таксистів ліквідувалась, даруйте через значну популярність не лише серед таксистів, але й перевізників та простих фізичних осіб перейменувалась в обласну асоціацію приватних перевізників. Вітаємо з підвищенням й новими проблемами. Вони ж, як бачимо, існують. Саме як спробу захисту інтересів останніх й відповідь на доречні зауваження можна розглядати останню прес-конференцію Романа Харука. Пан Роман спробував «звалити» все на обласну та міську владу, яка за словами Харука, ігнорує практично всі запити й звернення автомобілістів. Згадав Харук й про незадовільний стан доріг й пообіцяв подарувати міському голові червоний «Москвіч». Таким чином, дуже скоро до автопарку Віктора Андрюсовича окрім «Фольксваген каравелли», про яку згадував Володимир Стасюк, та подарованого свого часу «Запорожця» може прилучитися ще один вітчизняний «важковаговик». Схоже, починаю розуміти кандидатів, які балотуватимуться на посаду міського голови…

Та чи не найбільше обурення Романа Харука викликав факт не включення його до конкурсного комітету з питань ліцензування маршрутних перевізників. Схоже, після перейменування його асоціації, «усі шляхи» так і ведуть його туди. Хоча з іншого боку, перебуваючи в цьому комітеті при колишньому губернаторові, Роман Харук вочевидь був безпосередньо зв’язаний з наданням ліцензій і тим перевізникам, які й зараз скуповують пільгові квитки…

Головною ж дійовою особою тижня по праву можна назвати губернатора. Михайло Васильович не лише дав декілька прес-конференцій, але й запам’ятався своєю риторикою, яка по праву може скласти конкуренцію іншим не менш іменитим місцевим майстрам гострого слова. Саме Михайла Вишиванюка можна назвати людиною тижня.

Михайло Васильович не лише хвалив Президента й Уряд, який до речі таки прийняв рішення про розробку програми з попередження паводків на Прикарпатті, але й не оминув ще одної можливості «проїхатися» по БЮТу. Губернатор вкотре згадав про кримінальні справи пов’язані з розкраданням коштів, спрямованих на ліквідацію наслідків стихії у 2008, коли Прем’єром була Юлія Тимошенко, про постанову Юлії Володимирівної, яка забороняє надавати допомогу людям, чиї присадибні ділянки зруйнувала повінь. Відзначив Михайло Васильович й відсутність налаштованості на будь-яку співпрацю з боку представників БЮТу, в яких тепер схоже лише одне завдання – «насвіндячити» на губернатора.

В цілому така поведінка БЮТу з огляду на останні події й наближення виборів цілком передбачувана. БЮТ позиціонує себе як чи не єдина «реальна» опозиція новому режиму, а тому в переважній більшості питань йти на співпрацю нелогічно – виборці не зрозуміють... До завершення виборчої кампанії цей конфлікт обіцяє лише зростати.

Натомість з іншими народними депутатами, за винятком хіба що Зіновія Шкутяка, який також позиціонує себе як опозицію, стосунки в губернатора конструктивні.

В черговий раз дісталося від голови ОДА й Віктору Анушкевичусу. Можна стверджувати, що Анушкевичуса Вишиванюк новим-старим міським головою не бачить. Надто часто останнім часом почастішала критика на адресу мера з боку губернатора. Не спасло Віктора Андрюсовича й чергове третє місце в «Фокусі», сторінки в якому виявляється «з легкістю купуються». Губернатор хоче господарника, а Анушкевичус вочевидь ним не являється. Хто на думку Михайла Васильовича здатен перетворити обласний центр на писанковий край довідаємося найближчим часом. І хоча Михайло Васильович стверджує, що йому все одно з яким керівником місто розвиватиметься, можна не сумніватися в тому, що участь в кампанії Вишиванюк візьме.

Переважна більшість місцевих політиків переконані, що новий мер повинен бути не лише господарником, але й дотримуватися обіцянок, бути чесним не на словах, а на ділі. Політики немов грають з Анушкевичусом, закидаючи йому його ж недоліками та передвиборчими лозунгами. Один з головних опонентів мера в міській раді Михайло Івасютин переконаний ще й, що «голова має зробити щось для громади, бо зробити щось для себе може будь-який придурок». На цій посаді Івасютин хотів б бачити, якщо не Шкутяка, то Палійчука, стиль роботи якого депутату міської ради вельми до вподоби. Цікаво чому сам Івасютин в мери не йде…

Натомість в мери йде Андрій Микитин.

Говорити про цю особу кількома словами дуже складно. Часом складається враження, що Андрій Микитин це дві історії двох різних авторів – самого Микитина та його колишніх опонентів та політичних партнерів. В цілому новий кандидат напрочуд суперечливий, суперечливий внутрішньо. З одного боку, він любить популярність, прикутість постійної уваги до своєї персони, при чому з будь-яких питань, ласий до слави, зовсім небайдужий до грошей. З іншого боку, він – голова благодійної християнської організації й надає допомогу різним категоріям населення, починаючи від дітей і закінчуючи ВІЛ-інфікованими, наркоманами, а подейкують, що й особам нетрадиційної сексуальної орієнтації.

Такий собі Черновецький місцевого масштабу. Щоправда, якщо київський голова уповає на бабусь, то новий кандидат – на дещо інші категорії населення. Однак, обоє належать  протестантських конфесій. Відносини Микитина з Церквою – це взагалі окрема історія.

 Щоправда з рейтингом у Микитина наразі не надто складається. Заяви ж про готовність поступитися місцем в «Новій Політиці» Солов’ю має змусити задуматися самого лідера «Громадського форуму»… На перспективах і самій кандидатурі Андрія Микитина хотілося б зосередити увагу більш детально в одному з наступних матеріалів.

Щодо цитати тижня, то «придурки» Михайла Івасютина звичайно на увагу заслуговують, як і слова Юрія Солов’я, який, відкриваючи першу в місті соціальну аптеку, зауважив, що сподівається, що «влада візьме приклад і також долучиться до цієї доброї справи». Хоча саме з аптеками, то тут ідея спешу виникла саме в міської влади. Однак, головним оратором тижня є Михайло Вишиванюк. Михайло Васильович збирається навести порядок в області, незважаючи на те, «що став багатьом зараз як кістка в горлі». Стосується це і дресс-коду в приміщенні адміністрацію. Виною все якесь «попандопуло в шортах, майці і з ланцом на шиї» ледь не довело голову ОДА до інфаркту. Тепер в адміністрацію лише в костюмах і краватках. Ну і нехай, лишень, щоб здоров’ю нашого губернатора, якому ще так багато необхідно зробити, нічого не загрожувало. Це головне. Однак, цікаво буде подивитися на депутатів, серед яких краватки носять явно не всі…